Держава готує банки до продажу
Національний банк пропонує уряду вже до кінця 2018 року повністю продати Укргазбанк, а також по 20% акцій Ощадбанку і Приватбанку. Це необхідно, аби частка держави на банківському ринку, яка через націоналізацію ПриватБанку перевищила 50%, почала скорочуватися. При цьому повністю приватним Ощадбанк стане навіть раніше, ніж ПриватБанк. Укрексімбанку взагалі готують особливий шлях.
Оновлення планів
Міністерство фінансів планує винести в травні на розгляд Кабміну оновлену стратегію розвитку держбанків. Діюча стратегія, схвалена урядом в лютому минулого року, втратила актуальність в грудні – в момент націоналізації ПриватБанку. Держава вмить стала контролювати понад 50% банківської системи.
Нову стратегію готує Мінфін, але рекомендації готовий приймати від усіх – і Нацбанку, і парламенту, і міжнародних фінансових організацій (МФО). У п'ятницю голова НБУ Валерія Гонтарева обговорила з керівництвом Світового банку «можливість залучення міжнародної організації до оновлення стратегії розвитку держбанків». Але центральний банк вже добре знає, що робити з держбанками. У розпорядженні FinClub є пропозиції Нацбанку щодо темпів приватизації держбанків та їхньої нової спеціалізації.
Продати не можна залишити
Держава не втрачає надій продати більшість належних їй банків, про що йдеться в «Стратегії розвитку держбанків в рамках комплексної програми розвитку фінансового сектора України до 2020 року», розробленій в НБУ. Але продадуть не всіх.
У діючій стратегії не менше 20% акцій Укрексімбанку мають бути продані до середини 2018 року кваліфікованому інвестору або міжнародній фінансовій організації. Тепер же Національний банк пропонує відмовитися від ідеї приватизації Укрексімбанку. 100% його акцій повинні залишитися у держави, а сам банк повинен стати спеціалізованим корпоративним – з акцентом на експортно-імпортних операціях і кредитуванні українських компаній, що працюють за кордоном. Банк повинен відмовитися від роздрібного бізнесу та «передати» його до інших банків, як і більшість своїх відділень.
У якості прикладу НБУ згадує 100-відсоткові держбанки, які здійснюють підтримку експортно-імпортних операцій, в США, Японії, Великій Британії, Швеції та Китаї.
Перший у черзі
Інші найбільші держактиви – ПриватБанк, Ощадбанк і Укргазбанк – мають бути продані за три-п'ять років. Першим на торги виставлять Укргазбанк. У нинішній стратегії зазначено, що банк має бути проданий до кінця 2017 року. Цей дедлайн в лютому підтверджував міністр фінансів Олександр Данилюк. Але в березні голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко заявив, що «терміни входження (інвестора. – FinClub) в капітал, можливо, доведеться перенести». І йдеться лише про продаж міноритарного пакета одній з МФО.
НБУ пропонує до кінця 2017 року провести передпродажну підготовку: due diligence; розробити і затвердити бізнес-план розвитку, орієнтований на швидкий продаж; визначити конкурентні переваги і цільову бізнес-модель банку. «Продаж 100% частки стратегічному інвесторові до кінця 2018 року», – йдеться в рекомендаціях НБУ.
Передпродажна стратегія
Одночасно з повною приватизацією Укргазбанку до кінця 2018 року має відбутися продаж одній з МФО 20% акцій Ощадбанку, рекомендує НБУ. Регулятор пропонує розвивати Ощадбанк як універсальний банк, який кредитує і корпоративний, і роздрібний сегменти. Як повідомляв FinClub, близько 20% акцій Ощадбанку може купити Європейський банк реконструкції та розвитку, з яким держбанк вже підписав меморандум.
Конкуруватиме за інвесторів також ПриватБанк – йому теж пропонують продати 20% акцій до кінця наступного року. Наступний дедлайн в процесі роздержавлення – кінець 2020 року, коли держава повністю вийде з Ощадбанку. «Орієнтація на IPO або продаж потенційному інвестору в розмірі 100% до кінця 2020 року», – рекомендує НБУ.
ПриватБанк продаватимуть не так швидко: до кінця 2020 року буде проведено IPO акцій банку за умови збереження у держави 50% + 1 акція. Повний вихід держави з капіталу найбільшого українського банку заплановано на «довгострокову перспективу».
ПриватБанк стане спеціалізованим роздрібним банком з акцентом на кредитуванні населення і малого та середнього бізнесу. Для нього, як для «ощадного» банку, НБУ посилить регулювання і контроль. У якості прикладу НБУ наводить російський Сбербанк (частка держави – 50% + 1 акція) і китайський PSBC (частка держави – 85% акцій). Нагадаємо, що в момент націоналізації ПриватБанку Олександр Данилюк говорив про можливість його приватизації не раніше, ніж через півроку. «Якщо таке рішення буде, то приватизація пройде на ринкових умовах. Можливо, уряд вирішить продавати банк частинами», – зазначив він.
Порушена конкуренція
Після націоналізації ПриватБанку частка держави на ринку значно збільшилася. За даними Нацбанку, на початок 2017 року уряд контролює 51,8% сукупних активів банківської системи, 53,6% коштів клієнтів банків і 65,3% депозитів населення.
«Головна мета – поступове (перспектива – три-п'ять років) скорочення частки держави до рівня менше 30% (за активами) і подальший повний вихід держави з банківського сектора (крім Укрексімбанку)», – з такими рекомендаціями Нацбанк йтиме до Мінфіну.
Зараз конкурентне середовище склалося на користь державних банків, які мають чимало переваг перед приватними установами. Муніципалітети можуть розміщувати депозити тільки в держбанках, переселенці з Донбасу можуть отримувати допомогу від держави тільки в Ощадбанку, міністерства та відомства переводять у держбанки свої зарплатні проекти. «Законами, постановами і рішеннями Кабінету міністрів, листами та телеграмами окремих міністрів забезпечено привілейований доступ державних банків у певних сегментах ринку, зокрема, до обслуговування державних підприємств і установ, їхніх працівників та одержувачів різних соціальних виплат», – нарікає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Вихід з інвестиції
Експерти підтримують ідею продажу держбанків. «Якщо говорити про масштабні процеси підтримки ринкової конкуренції у фінансовому секторі, державі слід зменшувати, а не збільшувати свою частку на банківському ринку. У майбутньому слід розглядати продаж або істотне скорочення обсягів операцій державних банків», – вважає заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Відкритим залишається питання: чи вдасться уряду повернути кошти, витрачені на підтримку державних банків? Особливо ж він актуальний для ПриватБанку, в який після його націоналізації вже було влито 116,8 млрд грн. З урахуванням нинішньої ситуації на українському банківському ринку і збитків ПриватБанку, говорити про повне повернення цих коштів навряд чи можливо. І в МВФ про це знають. «Недавня націоналізація найбільшого банку України стала важливим кроком для забезпечення фінансової стабільності, але тепер вона має бути підтримана зусиллями із забезпечення погашення кредитів з метою мінімізації витрат для платників податків», – заявив учора перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон.
ТОП-новини