Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завершує ліквідацію банку «Надра», але історія розслідування оборудок, які проводилися в цій фінустанові, навряд чи скоро закінчиться. У розпорядженні FinClub опинилися результати форенсік-аудиту банку «Надра», який на замовлення Фонду здійснила аудиторська компанія KPMG. «Звіт за результатами комплексного аналізу неплатоспроможного банку «Надра» досі є непублічним. В ньому досліджуються факти доведення кредитної установи до банкрутства та виведення грошей з неї. В обох установах FinClub неофіційно підтвердили наявність звіту, але відмовились його коментувати. FinClub проаналізував декілька ключових висновків звіту.

Нацбанк 5 лютого 2015 року вдруге відніс банк «Надра» до категорії неплатоспроможних, а Фонд гарантування запровадив у ньому тимчасову адміністрацію. Повернути банк на ринок виявилося неможливим, тому через декілька місяців (з 4 червня) Фонд почав процедуру ліквідації. Упродовж п’яти років Фонд намагався повернути видані банком кредити та розпродавав на аукціонах його активи.

Аудитори проаналізували причини запровадження двічі тимчасової адміністрації у банку «Надра». Перші проблеми в установи виникли у 2008-2009 роках, коли банку завдали збиток у 4,8 млрд грн, з’ясували аудитори. Акціонери виводили гроші в той час, коли НБУ надавав рефінансування «Надрі». «Станом на дату введення ТА1 (першої тимчасової адміністрації. – Ред.) активи банку включали приблизно 5,2 млрд грн кредитів та непокритих акредитивів, виданих сторонам, потенційно пов’язаним із попередніми акціонерами, та інвестиційні сертифікати у сумі 1 млрд грн, випущені сторонами, потенційно пов’язаними з попередніми акціонерами, – йдеться в звіті. – Кредити та акредитиви на суму 1,9 млрд грн були видані пов’язаним з акціонерами сторонам у період з 7 жовтня 2008 року (дата першого траншу кредиту рефінансування НБУ) до 10 лютого 2009-го (дата введення ТА1)».

Аудитори наголошують, що не намагалися перевірити, чи були зазначені кредити фінансовані саме за рахунок кредитів рефінансування НБУ. Банкіри, з якими поспілкувався FinClub, уточнюють, що це зробити було б неможливо. «Спочатку НБУ зараховує кошти рефінансування на особистий рахунок банку в НБУ і може вимагати цільового використання цих грошей, наприклад, на видачу депозитів вкладникам в касах банку. Але на рахунок потрапляють всі кошти установи, наприклад, від погашення кредитів чи поточні платежі, тому виділити саме транш НБУ неможливо. Але якщо Нацбанк дійсно бажає, то не дозволяє проводити платежі на інші цілі», – пояснив казначей одного з українських банків.

НБУ мав би контролювати, як витрачаються його кошти, надані банку, щоб він міг видавати вклади фізичним особам та заспокоїти паніку у відділеннях. Але банківський нагляд наприкінці 2000-х років був недбалим, а також міг бути фінансово замотивованим, про що пізніше багато разів говорило наступне керівництво НБУ. Тому викрадення грошей, яке могло мати місце, ніхто не зупиняв.

«Значна частина позичальників, потенційно пов’язаних із попередніми акціонерами, припинили обслуговування кредитів після введення ТА1. Інвестиційні сертифікати компаній, які були випущені потенційно пов’язаними сторонами, не були погашені протягом 2009-2015 років. Відсутність грошових потоків за цими активами суттєво погіршила фінансовий стан банку», – зазначено в документі.

Фонд гарантування разом зі зміненим керівництвом банку «Надра» ініціювали порушення кримінальних справ проти минулих власників – Ігоря Гіленка, братів Сегалів, групи «Континіум» Ігоря Єремеєва (її представник Сергій Лагур входив до наглядової ради банку), а також проти керівників низки компаній, пов’язаних з ними. Аудитори дізналися, що з вкрадених сум правоохоронці зуміли повернути лише відшкодування у вигляді застави на 854 млн грн та грошову компенсацію на 403 млн грн від компаній, пов’язаних з паном Гіленком та братами Сегалями. Більшість кримінальних справ були відкриті повторно.

У звіті наводяться приклади маніпуляції із заставними активами позичальників банку «Надра», які були потенційно близькі до минулих власників банку. ЗАТ «Центрбудінвест» взяло кредит на 262 млн грн для будівництва житлового комплексу в Києві, але вивело житловий комплекс зі складу заставленого майна і продало без згоди банку. ТОВ «Керен» отримало 281 млн грн на купівлю інвестиційних сертифікатів ЗАТ «Транспортник» у компаній «Добрана», «Алгена Плюс» та «Тесай», які мало передати у заставу банку. Компанії отримали кошти, але відмовилися підписувати договори та не продали сертифікати.

Шахрайські дії працівників банку «Надра» у 2005-2008 роках завдали банку збиток у 0,6 млрд грн, наприклад, через надання іпотечних кредитів на 483 млн грн. Працівники банку стали фігурантами кримінальних проваджень за фальсифікацію підписів та маніпуляції з платіжними картками на суму 88 млн грн.

Збиток ще у 17 млрд грн банк «Надра» отримав через видачу валютних кредитів фізичним особам, які не мали достатніх доходів у валюті та після 2008 року не змогли обслуговувати борг. Але з цією проблемою зіткнулися після 2008-го усі банки, що свідчить, імовірніше, не про шахрайство, а про низьку оцінку ризиків менеджментом і відсутність належного контролю з боку НБУ.

Банк «Надра» активно займався наданням споживчих кредитів під брендом Eurocredit через компанію «Догмат Україна», що належала тим самим колишнім власникам банку. Станом на кінець 2014 року було зафіксовано, що таких незабезпечених заставою споживчих кредитів було видано на 2,4 млрд грн. Але гроші в банк не повернулися.

Висновок аудиторів підтвердив заяву НБУ, яку той зробив при повторному виведенні банку «Надра» з ринку у 2015 році: «Віднесення банку «Надра» до категорії неплатоспроможних стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з Гіленком І.В., який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства». НБУ зазначав, що останній власник Дмитро Фірташ, який сподівався врятувати установу в 2011 році та влив у капітал 3,5 млрд грн, в умовах рецесії економіки України у 2014-2015 роках не зміг достатньо капіталізувати банк.

Проте відомо, що регулятор свого часу відмовився погоджувати план відновлення платоспроможності банку, який включав конвертацію в капітал кредиту рефінансування НБУ на 3,55 млрд грн у вигляді привілейованих акцій з річною ставкою 2%; внесення компанією Centragas Holding Дмитра Фірташа до капіталу 3,5 млрд грн; конвертацію в капітал субординованого боргу на 0,4 млрд грн; залучення від приватних інвесторів 0,4 млрд грн; списання 2,2 млрд грн відсотків рефінансування НБУ, нарахованих за 2009-2011 роки; пролонгування кредиту рефінансування НБУ на 6,85 млрд грн на сім років під 10%.

НБУ відмовив Фірташу у цьому плані на 11 млрд грн, притому що сума рефінансування «Надра» з нарахованими процентами до 2015 року зросла до 12,67 млрд грн. На позицію регулятора могла також вплинути ситуація навколо переслідувань Дмитра Фірташа з боку американської юстиції, які розпочалися в 2014 році. Бізнесмен з березня 2014-го перебуває у Відні на підписці про невиїзд, поки австрійські суди розглядають можливість його екстрадиції до США.

Минулого тижня консорціум OCCRP повідомив про витік інформації з американського FinCEN, яка начебто свідчить, що купівля 49% акцій ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» структурами Дмитра Фірташа була профінансована коштами зі стабілізаційного кредиту НБУ, який був наданий банку «Надра» навесні 2014 року. Журналісти проєкту стверджують, що незабаром після отримання рефінансування від НБУ банк «Надра» видав кредит ТОВ «Синтез Ресурс», яке потім вивело ці кошти на одну з кіпрських компаній. І вони згодом начебто були використані в ході придбання міноритарного пакету акцій «ЗТМК».

Водночас угода про створення «ЗТМК» була укладена між урядом України та структурами Дмитра Фірташа у 2013 році. Того ж року компанії бізнесмена профінансували більшу частину цієї угоди.

На запит FinClub щодо зазначеного епізоду у Group DF відповіли, що згаданий кредит ТОВ «Синтез Ресурс» повністю і з процентами погасив банку у грудні 2014 року за декілька місяців до лютого 2015 року, коли «Надра» був визнаний неплатоспроможним. У Group DF стверджують, що банк «Надра» та ТОВ «Синтез Ресурс» не були пов’язаними сторонами, а кредит був виданий на ринкових умовах. Очевидно, що стабілізаційний кредит також був забезпечений заставою, яку НБУ оцінив як адекватну.

Як пояснюють банкіри, з якими спілкувався FinClub, такий кредит банк «Надра» міг надати ТОВ «Синтез Ресурс» лише за рахунок поточної діяльності, оскільки на рахунку банку в НБУ були усі кошти фінансової установи. За правилами надання рефінансування, Нацбанк міг встановити обмеження щодо цільового використання коштів стабілізаційного кредиту та слідкувати за тим, як ці обмеження виконуються. Проте інформація щодо ймовірного використання коштів рефінансування Нацбанку структурами Дмитра Фірташа для фінансування комерційних угод ніколи не фігурувала у публічних заявах або звітах НБУ. Зокрема і щодо згаданого ТОВ «ЗТМК».

Тим часом джерело у Фонді гарантування повідомило FinClub, що за висновками форенсік-аудиту банку «Надра» вже подані нові заяви до правоохоронних органів та відкриті нові карні справи. Отже, навіть ліквідація банку не є підставою для припинення переслідування осіб, які довели його до банкрутства.