Коломойський утримує росіян в Україні

Коломойський утримує росіян в Україні

Ігор Коломойський домігся арешту активів трьох російських держбанків в Україні, щоб змусити Росію заплатити за відібрані в Криму активи близько $160 млн. На думку юристів, екс-власнику ПриватБанку буде важко відібрати у росіян їхні банківські «дочки» в Україні, оскільки російські держбанки не несуть відповідальності за борги РФ. Але арешт активів заморожує на невизначений термін плани росіян щодо згортання бізнесу.

Раптова розплата за Крим

У спокійному та розміреному житті російських держбанків в Україні, яких вже давно не турбують ні акції протестів націоналістів, ні напади вандалів, сталося несподіване потрясіння. Апеляційний суд Києва 5 вересня наклав арешт на акції ВТБ Банку, Промінвестбанку та Сбербанку. Це українські «дочки» російських держбанків – ВТБ, Зовнішекономбанку і Сбербанку.

Суд також заборонив українським банкам з російським держкапіталом самоліквідуватися або реорганізовуватися, продавати, дарувати або міняти своє рухоме й нерухоме майно. Ці запобіжні заходи київський суд схвалив за позовом колишнього голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета і 18 компаній, що мають відношення до екс-співвласника банку Ігоря Коломойського, який подано до суду влітку. Таким чином колишні пов'язані особи ПриватБанку вирішили змусити Росію заплатити за програну справу в Гаазі.

Після анексії Криму Росією у вересні 2014 року самопроголошена влада півострова відібрала нерухомість та активи українського олігарха. Серед них знаменитий санаторій «Форос» в Ялті, 39 офісів ПриватБанку, 43 квартири в Ялті, пансіонат «Геолог» в Гурзуфі, більше 30 об'єктів нерухомості в Керчі, дитячий заклад оздоровлення в Алушті, нежитлові будівлі у Сімферополі, 32 АЗС, аеропорт «Бельбек» і нафтобаза. У червні 2015 року компанії Коломойського ініціювали в Гаазькому арбітражі розгляд, вимагаючи від Росії компенсацію за втрачену нерухомість.

У міжнародному суді вони посилалися на порушення російською владою в Криму міжурядової угоди від 1998 року про захист інвестицій між Росією та Україною, де йдеться про те, що сторони зобов'язуються не експропріювати і не націоналізувати інвестиції громадян одна одної без «швидкої, адекватної та ефективної компенсації».

Слухання у справі завершилися 2 травня 2018 року одноголосним рішенням арбітражу з питань відповідальності РФ перед ТОВ «Еверест Істейт» та групи позивачів, а також про компенсацію збитків за відсутність доступу до їхньої нерухомості в Криму. Заступник міністра закордонних справ України Лана Зеркаль повідомляла, що суд постановив стягнути з Росії $159 млн. Видання iareporter.com уточнює, що Росія повинна виплатити в якості компенсації $130 млн, а ще $29 млн – це відсотки з 2014 року.

І хоча рішення Гаазького арбітражу є остаточним і обов'язковим для сторін, в Кремлі його не збиралися виконувати, як і брати участь в судовому процесі. «Росія ніяк не була представлена і не направляла свого представника на цей судовий процес, тому ми не вважаємо себе стороною в цьому випадку», – говорив тоді прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Ще 15 вересня 2015 року суд отримав листа, в якому Росія заявляла, що «не визнає юрисдикцію міжнародного трибуналу в Постійному арбітражному суді (PCA) при врегулюванні вищевказаних вимог». Тому Росія не делегувала до суду своїх адвокатів і не намагалася запобігти першому в історії РФ програшу у справі з виплати компенсації внаслідок анексії.

Валіза без ручки

У липні 2018-го Олександр Дубілет і компанії Ігоря Коломойського звернулися до українського суду, щоб виконати на території України рішення нідерландського суду про примусове стягнення грошей з Росії. У суді зазначили, що мова йде про $130,486 млн і відсотки на цю суму за чотири роки.

Щоб росіяни не змогли ухилитися від оплати боргу, екс-приватівці у серпні ініціювали арешт акцій українських «дочок» російських банків та інші заходи забезпечення.

Позивачі запевняли, що оскільки РФ ухилялася від участі в судовому процесі, є «реальна загроза того, що незастосування забезпечувальних заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу в разі надання дозволу на його виконання». Спираючись на публікації в ЗМІ, суд визнав, що відповідач в особі РФ має намір продати або припинити діяльність «дочок» російських банків, тому схвалив клопотання. Тепер компанії ICU заборонено проводити операції на рахунку в цінних паперах ВТБ Банку, компанії «Інвінтум» – на рахунку Зовнішекономбанку, Райффайзен Банку Аваль – на рахунку Сбербанку.

Російські держбанки вже давно і не раз намагаються продати свої українські «дочки». Після запровадження санкцій в березні 2017 року тільки Сбербанку вдалося продати львівський ВіЕс Банк (VS Bank) бізнесменові Сергію Тігіпку. Свою головну «дочку» російський держбанк продати не зміг. Спочатку на неї претендували російські бізнесмени Григорій Гусельников і Саїд Гуцерієв, потім білорус Віктор Прокопеня, а потім білоруський Паритет-банк. За інформацією FinClub, жоден з цих покупців не розглядався Національним банком всерйоз через прямий або опосередкований зв'язок з російським держбанком. Ніхто з них «добро» від НБУ так і не почув. Претендентом на Сбербанк виступав також Валерій Хорошковський, але через знаходження російського банку під санкціями він не захотів укладати угоду.

Схожа ситуація була з Промінвестбанком, який росіяни хотіли продати девелоперу Павлу Фуксу і народному депутату Максиму Микитасю. Але ця пара не отримала схвалення від НБУ. Ще один претендент – Олександр Ярославський – подав до НБУ документи на купівлю Промінвестбанку, навіть... не уклавши угоди з росіянами.

Ситуація з групою ВТБ виглядає більш прозаїчно. БМ Банк відправлено на самоліквідацію і з дня на день він чекає відкликання ліцензії Нацбанком. ВТБ Банк скорочує присутність в Україні й також розглядає можливість здачі ліцензії та реорганізації у фінансову компанію.

За інформацією FinClub, у російських держбанках незадоволені рішенням українського суду, оскільки воно заважає планам ВТБ Банку, який розглядав варіант здачі ліцензії в НБУ ще до кінця 2018 року. За інформацією російських ЗМІ, Промінвестбанк в листопаді також планував розглянути можливість відмови від ліцензії.

Тепер їм усім доведеться переглянути свої плани. «Схоже, що покупця на ці активи все одно немає. А ось зі зменшенням присутності можуть бути проблеми після рішення суду», – говорить керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. На його думку, дуже ймовірно, що таке судове рішення буде успішно оскаржено.

На оскарження арешту в Верховному Суді росіяни мають 30 днів. У прес-службі Сбербанку FinClub підтвердили, що планують судитися. При цьому підкреслили, що арешт не вплине на операційну діяльність установи. «Банк працює на території України у повній відповідності до чинного в країні законодавства та регуляторних норм. Арешт акцій не впливає на роботу банку з обслуговування клієнтів», – заявили в банку.

Уникнути експропріації

Партнер юридичної компанії EVERLEGAL Олександр Ружицький підкреслює, що арешт акцій – це тимчасовий захід. «Якщо український суд відмовить позивачам у дозволі на виконання рішення, арешт буде скасовано. Позивачі можуть стягнути майно РФ, що знаходиться на території України. Це правило поширюється і на акції банків, якщо буде встановлено, що вони належать Російській Федерації. РФ може добровільно виконати рішення – просто зарахувати гроші на рахунки позивачів, в цьому випадку ніякого стягнення акцій не буде», – пояснює юрист.

При цьому залишається відкритим питання, чи зможе Коломойський за бажання стягнути ці акції та стати власником російських банків. Як пояснює адвокат Ario Law Firm Кирило Юхно, згідно з міжнародною практикою, державні банки можуть нести відповідальність за зобов'язаннями держави. Але, з іншого боку, російські закони прописані по-іншому. «У рішенні суддя посилається на федеральний закон «Про банк розвитку» (Зовнішекономбанку), в якому також є припис, що банк не відповідає за зобов'язаннями РФ і навпаки. Аналогічне положення міститься у федеральному законі «Про банки і банківську діяльність». Головним акціонером Сбербанку Росії є Центральний банк РФ, решта – приватні особи. Допускаю, що такий арешт буде оскаржено, а історія в цілому матиме продовження», – вважає Олександр Ружицький.

Близько 40% акцій російського Сбербанку і 30% акцій ВТБ Банку знаходяться у вільному біржовому обігу (обидва російських держбанки проводили IPO), що робить їх менш схильними до судових ризиків у цій ситуації. На думку юристів, у такій ситуації не можна стягнути всі 100% акцій якоїсь з «дочок» за боргом російської держави. «На наш погляд, за такої постановки питання постраждають акціонери Сбербанку Росії, що не мають відношення до держави РФ. Тому 100% акцій ПАТ «Сбербанк» (українського. – Ред.) не можуть підлягати стягненню», – зазначив Кирило Юхно.

Іван Пальчевський

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.