Довели до краху

Банкрутство банку «Хрещатик» стало найбільшим за останні півроку. Ключова причина – дефіцит капіталу і ліквідності. Збори акціонерів банку 18 березня ухвалили план реструктуризації, який включав «капіталізацію, поліпшення якості активів, реструктуризацію зобов'язань, створення нової бізнес-моделі». Контрольною датою для «Хрещатика» став день 1 квітня, коли банк як установа з топ-20 (посідав 18-е місце за активами на кінець III кварталу) мав подати до НБУ план поліпшення якості активів та збільшення капіталу.

Такий план регулятор не отримав. «Нацбанк проінформував акціонерів банку про критичний стан ліквідності в банку. Але реальних пропозицій про відновлення платоспроможності від акціонерів не надійшло», – заявила вчора заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Після зриву докапіталізації до отримання банком 5 квітня статусу «неплатоспроможний» залишалося всього кілька днів. «Хрещатик» відчував брак коштів. Тому тієї ж п'ятниці, 1 квітня, встановив обмеження на зняття готівки з карткових і поточних рахунків. У мережі з 312 банкоматів можна було зняти до 2600 грн на добу, стільки ж – через касу. Введення ліміту називалося тимчасовим, а причини цього кроку – технічними.

Це лише посилило паніку. Вже у вівторок біля центрального офісу банку на вулиці Хрещатик вишикувалася черга клієнтів, переважно пенсіонерів, які намагалися зняти гроші. Пенсійний фонд не припускав такого розвитку подій, тому 30 березня вирішив продовжити з банком «Хрещатик» термін дії договорів на виплату пенсій та грошової допомоги до 1 липня.

Питання до акціонерів

«Раніше акціонери висловлювали свою готовність підтримати банк і докапіталізувати його, але остаточної домовленості досягти не вдалося. В результаті наприкінці минулого тижня ряд підприємств, які відносяться до сфери впливу певних акціонерів, перевели залишки своїх рахунків у банку «Хрещатик» до іншого банку. Після цього банк «Хрещатик» втратив ліквідність», – заявила пані Рожкова. Вона відмовилася сказати, хто саме прийняв рішення про виведення, але перерахувала найбільших власників істотної участі: бізнесмени Андрій Іванов (37,44%) і Микола Солдатенко (24,24%), а також Київська міська держадміністрація (25%).

У банку запит FinClub про проблеми з платоспроможністю залишили без коментарів.

Клієнт однієї з компаній Василя Хмельницького (міноритарний акціонер банку) повідомив FinClub, що в п'ятницю їм роздали нові реквізити для платежів, де замість «Хрещатика» було вказано Ощадбанк. У суботу стало відомо, що ТОВ «Керуюча компанія "Юкрейніан Сіті Сервіс"» (ЖК RiverStone) змінила реквізити на ПриватБанк у зв'язку з «неплатіжною спроможністю "Хрещатика"». Усі три кінцевих бенефіціара керуючої компанії – мешканка Сейшельських островів Лябонт Елізана Марі-Антуанет, кіпріоти Петрос Авраам і Олена Папапавлоу – також минулого року були міноритарними акціонерами банку. Ідентичний заклик – не оплачувати послуги через «Хрещатик» – зробило ТОВ «Експлуатуюча організація "Голосієво"». Компанія належить тій же Олені Папапавлоу, яка усе ще контролює майже 2% акцій банку. Зазначений вище ЖК RiverStone побудовано будівельною компанією UPD Василя Хмельницького.

У понеділок «Київводоканал» повідомив споживачів про зміну розрахункового банку – «Хрещатик» замінено на Міжнародний інвестиційний банк, що належить Петру Порошенку. На рахунок в «Хрещатику» кияни оплачували і комунальні платежі. КП «ГІОЦ» поки не вказало нові реквізити.

На вчорашній прес-конференції НБУ був присутній представник лише одного акціонера. «Ми звертаємося до правоохоронних органів та податкової служби, щоб вони захистили вклади киян і кошти КМДА і не допустили можливого виведення капіталів у офшори», – заявив перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс. Він попросив «перевірити діяльність керівництва банку».

Тимчасова адміністрація зайшла в банк ще у вівторок – адміністратором став Ігор Костенко. Фонд пообіцяв усі сумнівні угоди з активами і пасивами банку визнати нікчемними і передати відповідну інформацію до правоохоронних органів.

Поки незрозуміло, скільки грошей міські комунальні підприємства втратили в «Хрещатику». «Загальний обсяг корпоративного депозитного портфеля в банку на 1 квітня становив 2,9 млрд грн. Яка частка комунальних грошей, невідомо, тому що у нас немає конкретної розбивки. Не виключено, що в останні кілька днів ситуація могла змінитися і цифри будуть іншими», – сказав заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик. На початок року банк обслуговував 24 бюджетних установ, майже 19 тис. юросіб.

Міські втрати

Банк раніше був цікавим активом для купівлі. У грудні 2013 року «Хрещатик» хотів придбати Микола Лагун, екс-власник Дельта Банку. Він запропонував Андрію Іванову 0,7 капіталу, але той хотів більше. А рік тому Микола Солдатенко та Володимир Дворецький не змогли продати банк швейцарським фондам, оскільки також хотіли отримати кращу ціну, аніж їм пропонували. Була також спроба продати банк трьом інвесторам з ПАР, але НБУ не дозволив, розповіло FinClub джерело. У даних НБУ йдеться, що ніхто не намагався в 2015 році купити істотну участь у банку «Хрещатик».

Фінансове становище банку «Хрещатик» різко погіршилося наприкінці 2015 року. Якщо за підсумками перших трьох кварталів його збиток становив 159,1 млн грн, то за IV квартал втрати збільшилися одразу на 1 млрд грн. Збитковість установи викликана погіршенням якості кредитного портфеля і необхідністю формувати під нього резерви. У зв'язку з цим за останній квартал скоротилися також активи банку – відразу на 0,95 млрд грн, до 9,14 млрд грн. «Валютна структура клієнтського кредитного портфеля погіршилася – кредити в іноземній валюті формують більше 64% його обсягу», – йдеться в рейтинговому звіті агентства «Кредит-Рейтинг». Частка заборгованості IV і V категорій якості перевищила 38%.

Велика частина «проблем» сформована пов'язаними особами. «Значний обсяг операцій банку з пов'язаними сторонами (кошти пов'язаних сторін сформували понад 10% зобов'язань, заборгованість за кредитами пов'язаним особам перевищувала 50% клієнтського кредитного портфеля) обумовлює порушення банком показника максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами», – повідомляється в звіті агентства.

І хоча статутний капітал «Хрещатика» в березні 2015-го зріс на 200 млн грн – до 1,03 млрд грн, власний капітал до кінця року став негативним (-381 млн грн). Додаткова емісія мала частково вирішити проблему. У КМДА запевняють, що були єдиним акціонером, готовим підтримати банк. «Акціонери ухвалили рішення збільшити капітал на 600 млн грн, частка КМДА становила 150 млн грн. Ми готові були дати кошти, – розповів Геннадій Пліс. – 31 березня був термін, коли акціонери мали підтвердити докапіталізацію. Але тільки ми заявили про готовність, а інші акціонери цього не зробили».

Тому поки незрозуміло, хто саме відповідатиме за доведення банку до банкрутства. «Ми будемо вести роботу з Фондом гарантування. І якщо буде виявлено, що посадові особи або акціонери банку приймали рішення, які довели банк до неплатоспроможності, ми зробимо необхідні дії», – сказала Катерина Рожкова. Також неясно, чи буде до КМДА застосовуватися норма про те, що акціонери несуть відповідальність своїм майном за платоспроможність банку.

НБУ міг підтримати установу лише короткою ліквідністю, якої було б недостатньо для порятунку банку. У 2015 році «Хрещатик» неодноразово звертався за коштами, регулярно повертаючи їх. Останнього разу банк отримав у НБУ позику під заставу ОВДП ще 24 лютого – на 190 млн грн. Ця сума була надана під 22% річних на 89 днів. Зараз це єдина заборгованість банку перед регулятором.

Грошове повернення

Хоча банк «Хрещатик» вже десятиліття не є муніципальним, він продовжував робити ставку на обслуговуванні бюджетного сектора і соціальних виплат, у тому числі пенсій та стипендій. Понад 40% мережі, що складається з 133 офісів, було сконцентровано в київському регіоні. Банк впровадив проект «Картка киянина», який дозволяє використовувати платіжну картку для «оплати» проїзду в громадському транспорті та отримання знижок у торговельних мережах. Емітовано також «Картку чернівчанина». Тепер картку «городянина» підхопить Ощадбанк, який вже її емітував. «У картки є три функції. Транспортна (проїзд) і соціальна (знижки в аптеках) діятимуть і надалі. Єдина функція, яка перестане працювати, – платіжна. Але всі бажаючі можуть випустити картку в Ощадбанку», – стверджує Геннадій Пліс.

Реалізовував банк також проект «Електронний студентський квиток» і «Картка учня». Сумарно на початок року у клієнтів банку на руках було 949 тис. карток, у тому числі активних – всього 238 тис. шт. Більше половини з цих активних карток були зарплатними картками. Але незабаром очікувався відтік ліквідності з цього напрямку. Уряд на початку року вирішив, що виплачувати зарплати бюджетникам і соціальні виплати можуть тільки банки з активами понад 1% активів банківської системи. Це «відрізало» банк «Хрещатик» від бюджетного грошового потоку.

У Фонді запевняють, що проблем з поверненням коштів громадян не повинно виникнути. Роздрібний депозитний портфель в банку становить 4,5 млрд грн. З них 2,8 млрд грн – майбутні виплати ФГВФО в рамках гарантованої суми до 200 тис. грн. Ця сума була розміщена на рахунках 98,7% вкладників банку – 304 тис. На решту 1,3% клієнтів припадає 1,7 млрд грн – по 425 тис. грн на кожного з 4 тис. заможних клієнтів. Чи є серед них мер Києва Віталій Кличко, невідомо. Згідно з його декларацією, на рахунках в українських банках у нього 482,1 тис. грн.

«Хрещатик» як банк-агент ФГВФО виплачував компенсації клієнтам банків-банкрутів (Західінкомбанк, ВіЕйБі Банк, СоцКом Банк, «Володимирський», «Столиця», Інноваційно-промисловий банк, «Базис», ЕРДЕ Банк, «Таврика», «Даніель», Реал Банк, Брокбізнесбанк, «Меркурій», «Форум»). Зазвичай агенту вдається 30% коштів залучити на свої рахунки. Ці суми Фонд виплачуватиме знову. «Ми зобов'язані почати їх не пізніше ніж на 20-й робочий день після впровадження тимчасової адміністрації», – сказав Андрій Оленчик. Він підкреслив, що їм вистачить грошей для цих виплат, оскільки на рахунках Фонду зараз близько 5 млрд грн.

Якщо банку «Хрещатик» не знайдуть інвестора, ФГВФО в ході ліквідації продаватиме активи банку. На 1 березня їх було на 11,3 млрд грн. «З нами працюватимуть правоохоронні органи. І якщо якісь активи були виведені з банку, ми зробимо все для того, щоб їх повернути», – обіцяє Андрій Оленчик.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий