Мінфін загрожує голові ДФС Насірову звільненням – бізнес пояснює, «за що» Фото kmu.gov.ua

Мінфін загрожує голові ДФС Насірову звільненням – бізнес пояснює, «за що»

Публічний «наїзд» міністра фінансів Олександра Данилюка на голову Державної фіскальної служби Романа Насірова породив очікування бізнесу, що голову ДФС, якого не любить ринок, усе ж таки знімуть. Адже у представників бізнесу накопичився довгий список аргументів «за».



Міністр фінансів Олександр Данилюк публічно розкритикував голову Державної фіскальної служби Романа Насірова і пригрозив йому звільненням, якщо головний податківець продовжить саботувати фіскальну реформу і доручення міністра. Також він попросив правоохоронців перевірити діяльність Романа Насірова на предмет корупційних ризиків.

У чому можна звинуватити ДФС та її голову? Чи дійсно податкова служба погано працює?

Згідно зі звітом бізнес-омбудсмена за 2016 рік, більша частина підприємців скаржаться їм саме на дії ДФС – 49%, або 425 скарг. Йдеться про скарги на податкові перевірки, затримку відшкодування ПДВ, кримінальні провадження проти бізнесу, розірвання договорів про визнання електронної звітності та електронного адміністрування ПДВ. «У IV кварталі кількість скарг на податкові питання зросла на 23% в порівнянні з III кварталом. На 27% зменшилася кількість скарг на митні питання», – повідомили у службі бізнес-омбудсмена.

Зростання кількості скарг Роман Насіров виправдовує тим, що підприємців багато. «В Україні 3 млн корпоративних платників податків і 40 млн приватних осіб. Гадаю, скаржаться все-таки переважно корпоративні, але й їхні скарги обчислюються сотнями, не тисячами. І ми вирішуємо їх усі», – заявив він. Бізнес-омбудсмен підтверджує, що поки ДФС виконує його рекомендації: «ДФС виконала 91% наших рекомендацій, що на 11 процентних пунктів більше, ніж у III кварталі».

Претензії дали сходи

Найбільше нарікань на роботу ДФС у аграріїв. Протягом останніх двох років реформується система їх оподаткування. Тому у представників цього сектора вже накопичився достатній негативний досвід роботи з ДФС. «Ми не бачимо системної реформи у ДФС. На законодавство вони ніяк не впливають, оскільки їхня головна функція – виконавча. А з цим якраз є проблеми», – говорить генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.

За його словами, яскравим прикладом незадовільної роботи фіскалів стало блокування додаткових електронних ПДВ-рахунків сільгоспвиробників минулого місяця. «Граничний термін реєстрації податкових накладних в рамках спеціального режиму оподаткування було встановлено до 15 січня 2017 року. Але рахунки незаконно заблокували і розблокували лише на один день – 13 січня. Через це велика кількість сільськогосподарських виробників не встигли здійснити зарахування відповідних коштів на додаткові електронні ПДВ-рахунки», – нарікає він і підкреслює, що дії ДФС були прямим порушенням законодавства.

Асоціаціям аграріїв довелося просити прем'єр-міністра втрутитися в ситуацію, лише після цього проблема була вирішена. Олександр Данилюк вважає, що ДФС «не розуміла норм закону про перехідний період спецрежиму з ПДВ для сільгоспвиробників». Але є й інша версія. «ДФС так вчинила не через непрофесіоналізм або злий умисел. Очевидно, що в січні в грошових потоках держави виникла «дірка». Власне, що сталося? ДФС використовувала гроші платників податків – аграріїв, щоб держава змогла виплатити пенсії, стипендії, зарплати держслужбовцям», – впевнений голова Аграрної партії Віталій Скоцик. Але тоді це навряд чи вина саме Насірова, хоча аграріям від цього не стало легше. «Аграріїв позбавили запасу коштів, необхідних хоча б на два тижні. Тому трапився збій у закупівлях необхідних ресурсів. Наприклад, комбікорми зараз тримають із запасом на два-три дні, а не два тижні», – говорить політик.

Зіткнулися аграрії також з проблемою відшкодування акумульованого ПДВ після зміни спеціального режиму оподаткування. «Аграрний сектор є експортно орієнтованим, його частка в генеруванні експортних валютних надходжень зросла за 2013-2016 роки з 27% до 40%. Сільськогосподарські підприємства, експортуючи сільгосппродукцію, подають на відшкодування ПДВ і з цим постійно виникають проблеми. Багато скарг на те, що відшкодовують невчасно, є неаргументовані відмови, перевірки», – обурений Тарас Висоцький. «У багатьох випадках, навіть коли право конкретного платника податків на відшкодування ПДВ підтверджено, податкові органи застосовують різні інструменти затримки повернення коштів. Таким чином, платник податків часто змушений «кредитувати» держбюджет, і часто тільки після нашого втручання відбуваються усі необхідні дії з боку податкової», – кажуть у службі бізнес-омбудсмена.

Завдяки переведенню аграріїв на загальну систему сплати ПДВ і, відповідно, його відшкодування обсяг заявок на відшкодування ПДВ зростає. Якщо минулого року щомісячне відшкодування ПДВ становило близько 7 млрд грн, то зараз – вже 13-14 млрд грн. Заборгованість з відшкодування зросла на 3,5 млрд грн на тлі зростання податкових надходжень в січні до 38 млрд грн. «Прозорий та ефективний механізм перевели під вплив чиновників, тому гарантій, що в майбутньому не буде проявів вимагання «відкатів» за повернення ПДВ, немає», – вважає пан Висоцький.

Бізнес незадоволений

Претензії до фіскалів накопичилися і у інших галузей. Генеральний директор Асоціації рітейлерів України Марина Черненко констатує відсутність обіцяних змін в роботі ДФС. «Ми бачимо безліч безпідставних відмов у реєстрації податкових накладних та розірвання договорів про подання електронних звітів. Через це багато підприємств сфери торгівлі зазнавали труднощів з формуванням податкового кредиту з ПДВ», – розповідає вона. І навіть виграні підприємцями справи в судах не спонукають податківців працювати за законом.

Віце-президент, голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців та підприємців Юлія Дроговоз підозрює ДФС в «ручному» втручанні в систему електронного адміністрування (СЕА). «Компанії фіксують факти «крадіжки» податкового кредиту, постійні збої в процесі подачі звітності, регулярне блокування видачі електронних договорів. Бази даних знаходяться незрозуміло в кого, немає нормального збереження і захисту інформації», – перераховує вона. Юлія Дроговоз, як і міністр фінансів, каже про голову ДФС: «Доручення прем'єр-міністра і Мінфіну систематично не виконуються. У поведінці Насірова є елемент безвідповідальності та безкарності, оскільки його фігура є політичною».

Всупереч мораторію на проведення перевірок, органи ДФС знаходять можливості проводити позапланові перевірки підприємств, в тому числі й зустрічні, під приводом перевірки законності відшкодування ПДВ. З останніх прикладів – намагання донарахування компанії «Ємаркет Україна» (платформа olx.ua) платежів на 71 млн грн. Згодом штраф визнано неправомірним і скасовано. У багатьох компаніях говорять, що фіскали починають кримінальні виробництва і продовжують їх розслідувати навіть тоді, коли платник податків виграє суд вищої інстанції.

Регулярно спостерігається безпідставне завищення митної вартості імпортованого товару на основі внутрішніх калькуляцій та інструкцій ДФС. «Приклад – кейс компанії «Текстиль-Контакт», коли співробітники митниці навмисне невірно тлумачили законодавство, щоб завищити митну вартість імпортованих тканин. А також кейс компанії «Пакінвест Груп», яка тільки за допомогою бізнес-омбудсмена домоглася повернення переплати коштів за розмитнення імпортних товарів», – каже Марина Черненко.

Митне оформлення експорту відбувається із затримками. За словами пані Черненко, отримати експортний сертифікат, що дає право на безмитні поставки товарів до інших країн, дуже складно, адже органи ДФС неохоче їх видають. «У нас є кейс одеського виробника обладнання, якому довелося витратити кілька місяців, щоб отримати сертифікат категорії А для поставки техніки до Єгипту і арабських країн», – зазначає вона. І одразу уточнює: під час імпорту товарів труднощі створює навіть не ДФС, а інші силові органи.

Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко каже, що в січні скарги з боку бізнесу почастішали, тому організація ініціювала зустріч з Романом Насіровим. За її словами, 8 лютого вони обговорили питання СЕА, запуску електронного кабінету, питання відшкодування ПДВ та податкової поліції. Бізнес не вітає ініціативу Романа Насірова воскресити податкову міліцію, яка випадково втратила повноваження з 1 січня. «Протягом двох-трьох тижнів буде розроблено нову концепцію цього органу і подано на погодження до Мінфіну та інших держорганів. Роман Насіров очікує, що відповідний законопроект буде прийнято у першій половині року», – розповідає пані Дерев'янко.

Щоб виправити свій плачевний імідж, ДФС продовжує давати бізнесу обіцянки. «Згідно із законодавством, відшкодувати ПДВ необхідно у тримісячний термін, служба планує скоротити його до двох місяців, оскільки зараз вони перевиконують план надходжень до бюджету», – пояснила Анна Дерев'янко. Мінфін взагалі обіцяв запровадити відшкодування ПДВ кожного дня.

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

Долучайтесь