– Як економічна та військово-політична ситуація в Україні вплинула на ваші інвестиційні плани?

– Усе, що відбувається в країні, безумовно, нас турбує. Як і всіх інвесторів, які працюють в Україні. Турбує, коли в країні ведуться військові дії, коли в країні серйозні макроекономічні проблеми, коли в країні обговорюється можливість дефолту. Заява МВФ у четвер про плани виділити Україні $17,6 млрд частково це занепокоєння знімає. Дає надію усім інвесторам, що дефолту не буде, що Україна все-таки закриє термінові «дірки» в бюджеті і зможе вести переговори з іншими інвесторами, які раніше фінансували її.

– Ви будете скорочувати обсяги фінансування українських проектів?

– На відміну від інших міжнародних фінансових організацій, у нас немає фіксованих лімітів на країну. При цьому у нас є індикативні показники, яких ми хочемо досягти. IFC орієнтується виключно на ті обсяги фінансування, які може спожити ринок.

– Скільки проектів ви профінансували минулого року?

– У 2014 фінансовому році ми профінансували дев'ять проектів на суму близько $0,5 млрд. Сподіваємося, що в 2015-му макроекономічна ситуація дозволить зберегти обсяги фінансування на такому ж рівні.

– IFC є одним з основних кредиторів агрохолдингу «Мрія». Після його дефолту і кризи, що розпочалася в компанії, привабливість агросектору для вас не зменшилася?

– Ми, як і раніше, готові інвестувати в агросектор. Однак «Мрія» навчила нас бути уважнішими і вимогливішими до потенційних клієнтів.

– Але у «Мрії» була позитивна кредитна історія, хороші фінансові показники, прозора структура власності, міжнародний аудит і рейтинги від міжнародних рейтингових агентств. Чого бракувало кредиторам, щоб не потрапити в халепу?

– Деякі речі не можна прорахувати наперед. Якісь свої уроки ти усвідомлюєш вже потім, постфактум. Не все можна зрозуміти з паперів, спілкування з власниками і менеджерами. Подібні ситуації стають твоїм особистим уроком на майбутнє.

– У чому цей урок полягає особисто для вас?

– Напевно, потрібно уважніше вивчати не тільки фінансову звітність компанії, але й ретельніше оцінювати компанію зсередини.

– Від співпраці з крупними агрохолдингами відмовлятися не плануєте?

– Обсяги проекту, які IFC може профінансувати безпосередньо, не підходять для невеликих компаній. В Україні ми фінансуємо проекти від $5 млн. Крім того, наприклад, наші кредитні договори складені за британським правом, є ряд інших специфічних вимог до наших клієнтів. Ми націлені на крупні компанії. Середні та невеликі компанії фінансуємо через місцеві фінансові інститути – банки або, наприклад, лізингові компанії.

– Які, на вашу думку, види фінансування будуть популярними в поточному році?

– Компаніям насамперед потрібні короткострокові ресурси. У ситуації, що склалася, бізнес відмовився від інвестиційних програм розвитку. Крім того, ми робимо ставку на документарное фінансування, а також на спільні програми кредитування з українськими банками та іноземними виробниками техніки або пестицидів. У нас вже кілька років працює програма з виробником засобів для захисту рослин Bayer, яку ми запустили спільно з Райффайзен Банком Аваль і Креді Агріколь Банком. Цього року нам би хотілося збільшити кількість учасників – постачальників сільгосптехніки або виробників засобів захисту рослин.

– Постачальники готові брати участь у таких програмах?

– З одного боку, їх, як і нас, турбує ситуація в країні. Але якщо постачальник давно і серйозно працює з Україною, то викреслити для себе країну, де знаходиться 23% світового чорнозему, вони не можуть. Компанії змушені шукати варіанти співпраці з українськими аграріями та способи реалізації тут своєї продукції. І, безумовно, робити це легше з кимось, з ким ти можеш розділити ризики. Ми якраз і пропонуємо такий варіант.

– У програмах з Bayer IFC надає часткову кредитну гарантію. У той же час деякі фінансові установи за свій рахунок компенсують вартість кредиту. Ви готові працювати за такою схемою?

– Часткова кредитна гарантія – це вже відпрацьований нами інструмент. Але ми можемо розглядати різні варіанти співпраці. Головна вимога – поділ ризиків.

– IFC отримала можливість кредитувати українських позичальників у гривні. Але поки ви цей інструмент не використали. Чому?

– Процедурно, юридично і технічно ми це можемо робити. Але в умовах валютної нестабільності здійснити таке фінансування досить проблематично. Навіть якби ми знайшли для себе можливість захеджувати валютні ризики, то гривневий ресурс у нинішніх умовах буде настільки дорогим, що клієнт не зможе обслуговувати такий кредит.

– Але якщо клієнт бере кредит в іноземній валюті, то усі валютні ризики він несе сам. У нинішніх умовах це теж не найкращий варіант для його бізнесу.

– Згодна. І саме тому міжнародні фінансові організації дають кредити у валюті в основному тим позичальникам, у яких є валютна виручка. Ми для себе вирішили, що зосередимося на фінансуванні експортерів, у яких істотна частина надходжень саме у валюті.

– Які ще програми документарного фінансування ви плануєте розвивати в Україні?

– У довгостроковій перспективі ми плануємо запустити фінансування під аграрні розписки. Цей інструмент ефективно працює, наприклад, в Бразилії. В Україні ми спільно з ЄБРР кілька років розробляємо базу для запуску аграрних розписок. Профільний закон прийнято, і пілотний проект з тестування цього механізму вже запущено в Полтавській області.

– Цього року інструмент почне використовуватися на усій території країни?

– Важко сказати. Поки ще залишаються невирішені питання щодо Податкового кодексу, деякі моменти потрібно узгодити з Мін'юстом. Але у нас є повне взаєморозуміння з Мінагрополітики, тому, я думаю, що всі питання ми вирішимо досить швидко.

– З якими ще секторами, крім аграрного, ви плануєте активно працювати?

– Не перший рік ми розвиваємо напрямок енергоефективності. Активно цікавимося IT-сектором, де ми вже здійснили одну інвестицію в капітал. Готові ще вкладати кошти в розвиток бізнесу. Але зараз головне завдання компаній в Україні – вижити. Тому ми готові розширити спектр пропонованих продуктів, щоб підтримати наших існуючих клієнтів. У середньостроковій перспективі ми б хотіли більше працювати в інфраструктурі. Дуже важливим напрямком для нас також є підтримка фінансового сектора.

– Отже, поки ви не розглядаєте можливості інвестицій в капітал?

– Для нас входження в капітал – це лише один з інструментів, який ми пропонуємо клієнтам. Це може бути і субординований борг, і кредит з елементами участі в капіталі, і входження в капітал, і оборотні кошти. Для кожного клієнта варіанти співпраці IFC розглядає індивідуально.