МВФ вимагає обіцяне з України

МВФ вимагає обіцяне з України

Щоб отримати наступний транш кредиту Міжнародного валютного фонду, Нацбанку доведеться виконати багато вимог. Дванадцять великих банків мають знайти гроші на докапіталізацію, усі банки мають переоцінити свої кредитні портфелі за новою системою і скоротити борги пов'язаних осіб, а ліквідація Нацкомфінпослуг повинна відбутися ще до кінця року.


Обіцяному вірити

Україна в п'ятницю отримала в свої міжнародні резерви $1 млрд від МВФ. Але влада не має часу розслаблятися. Якщо країна хоче до кінця року отримати ще один транш, вона має виконати свої обіцянки, прописані в Меморандумі про співпрацю з МВФ.

Як випливає з тексту Меморандуму, влада обіцяє дотримуватися політики гнучкого курсу, тоді як «НБУ нарощуватиме свої зусилля із збільшення запасів за рахунок валютних аукціонів». «НБУ придбав більше $3,1 млрд на міжбанку з моменту схвалення програми, тоді як «Нафтогаз» задовольнив більшу частину своєї потреби у валюті на ринку», – йдеться в Меморандумі. Мінфін повинен посприяти зусиллям Нацбанку тим, що пролонгує більшість, якщо не всі очікувані виплати за внутрішніми валютними боргами. НБУ пообіцяв поступову лібералізацію валютного ринку та зняття адміністративних обмежень після консультацій з Фондом. У МВФ стежитимуть, чи не зашкодить лібералізація фінансовій стабільності та меті НБУ щодо збільшення резервів.

Грошово-кредитна політика НБУ повинна буде надавати підтримку дезінфляційному тренду і фінансовій стабільності, адже інфляційні очікування споживачів і бізнесу все ще вище, ніж цільовий показник інфляції на 2016 рік, встановлений НБУ (12%).

Якщо в попередньому Меморандумі вказувався прогноз валютного курсу гривні на 2015-2020 роки в діапазоні 24,4-25,5 грн/$, то в новому Меморандумі в період з 2016 по 2021 рік вказані прочерки замість прогнозу валютного курсу. «Курс залежить від ситуації на сировинних ринках – від того, наскільки у нас буде сильний експорт, оскільки у НБУ немає великих чистих золотовалютних резервів для його корекції. Гадаю, що робити прогноз курсу до 2020 року – це зараз занадто невдячне заняття, яке тільки може зашкодити репутації аналітиків солідної структури», – вважає голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Вимоги до банків

Докапіталізація банківського сектора продовжиться. НБУ завершив перші два раунди діагностики 39 найбільших банків (95% активів системи), приділяючи увагу стійкості грошових потоків позичальників і якості забезпечення кредитів. В ході аналізу кредитування пов'язаних осіб з'ясувалося, що дефіцит капіталу є у 28 з 39 банків. Погана якість забезпечення збільшила оцінку рівня непрацюючих кредитів (NPLs).

Усі банки з топ-20, які мали дефіцит регулятивного капіталу, підвищили його мінімум до нуля до червня за рахунок конвертації субборгу в капітал, довнесення позичальниками застав за кредитами, передачі на баланс банку стягнутих застав або шляхом погашення кредитів. На зменшення портфеля кредитів пов'язаним особам банкам дали три роки.

«Діагностика наступних 19 найбільших банків була завершена в липні. Вона показала, що 12 банків потребують додаткового капіталу. Завдяки зусиллям акціонерів сьогодні відбувається рекапіталізація цих установ», – йдеться в Меморандумі. Перші 20 банків повинні мати адекватність капіталу не менше 5% в поточному вересні (останні чотири банки вже подали документи в НБУ), наступні 19 банків – до лютого 2017 року.

Докапіталізація, в тому числі, буде можлива шляхом поліпшення забезпечення за кредитним портфелем, а усі непрофільні активи, отримані в процесі роботи з позичальниками, банки зобов’яжуть розпродати до кінця 2018 року. У червні НБУ запровадив нову оцінку кредитних ризиків, яка набуде чинності з 2017-го. Але вже до кінця вересня банки повинні відзвітувати регулятору про те, як нові правила вплинуть на їхні фінансові баланси. Паралельно НБУ повинен нарешті «створити кредитний реєстр».

Зазначено, що в сфері реструктуризації валютних іпотечних кредитів буде зроблена ставка на «добровільність», а мораторій на стягнення житла кредиторами буде знято.

Державна справа

Міністерство фінансів, згідно з Меморандумом, займеться процесом часткової або повної приватизації державних банків. Передбачається, що до середини 2018 року два найбільші банки залучать приватних інвесторів, які придбають не менше 20% їхніх акцій. До того ж часу скасують повну державну гарантію депозитів Ощадбанку. «Влада призначить нові наглядові ради цих банків за сприяння авторитетної міжнародної рекрутингової фірми», – йдеться в Меморандумі.

В Україні поки залишається п'ять держбанків: три великих – Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк, а також невеликі Український банк реконструкції та розвитку (переданий ФДМ для підготовки до приватизації) і банк «Розрахунковий центр» (Нацбанк є його мажоритарієм), який здійснює розрахунки за угодами з цінними паперами.

У Меморандумі прописано, як саме держава прийматиме рішення про участь в рекапіталізації проблемного системного банку. І хоча назви конкретного банку МВФ не вказав, мова може йти про ПриватБанк, загроза націоналізації якого обговорюється фінансистами вже рік. «Якщо банк націоналізовано, Міністерство фінансів найме добре відому міжнародну фірму для роботи з ним», – зазначено в звіті.

Віталій Шапран вважає, що цей пункт не випадково прописаний у Меморандумі з МВФ. «Гадаю, що якщо у Ігоря Коломойського (співвласник ПриватБанку. – FinClub) немає декількох десятків мільярдів гривень, то націоналізація дуже ймовірна. «Приват», як найбільший банк країни, не може обійти систематичні ризики, які несе в собі наша економіка. А в Меморандумі про це писати треба. Оскільки ціна питання – це 40-50% військового бюджету країни, а можливо, й більше», – зазначає фінансовий експерт.

Небанківська реформа

В частині регулювання ринку небанківських установ Україна пообіцяла МВФ провести реформу нагляду. У парламенті розглядається законопроект, яким передбачається частину функцій Нацкомфінпослуг передати в НБУ (нагляд за страховими, лізинговими, фінансовими компаніями, кредитними спілками і ломбардами). НКЦПФР отримає під свій нагляд інші установи (недержавні пенсійні фонди, емітенти іпотечних сертифікатів, фонди операцій з нерухомістю та фінансування будівництва).

Позачерговий законопроект про «спліт» (поділ функцій Нацкомфінпослуг між Нацбанком і НКЦПФР) президент подав як позачерговий ще в липні 2015 року, але тільки в липні поточного року він пройшов перше читання. Україна пообіцяла МВФ, що цей закон буде прийнято в повному обсязі до кінця грудня 2016-го.

Але цей законопроект підтримують не всі учасники ринку. «Наша асоціація не підтримує передачу всіх функцій в НБУ, вважаючи, що страховому ринку потрібен окремий незалежний і професійний нагляд, а не нові пертурбації. Нас не стільки турбує, хто буде контролювати страховий ринок, скільки необгрунтовані і непослідовні дії в нормотворчості, встановлення таких показників і нормативів, які виходять за рамки реальних потреб страховиків в частині платоспроможності та капіталу», – каже генеральний директор асоціації« Страховий бізнес »В'ячеслав Черняхівський.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу