Останній кредитор

Запровадження воєнного стану в десяти областях України змусило Нацбанк готуватися до найгіршого сценарію. У разі ескалації ситуації НБУ введе обмеження, передбачені режимом особливого періоду. Не забув регулятор також про ключову проблему, з якою стикаються банки у разі паніки вкладників, – ліквідність банківської системи. Ще 27 листопада НБУ змінив правила доступу банків до кредитів центробанку, а учора нові правила набули чинності.

Правки до Положення про екстрену підтримку Нацбанком ліквідності банків регулятор назвав «спрощенням». «Спрощена процедура укладення генеральної угоди сприятиме зменшенню часових і фінансових витрат банків», – обіцяють в НБУ. Банкам не доведеться надавати фінансову модель розвитку, а звіт про оцінку нерухомого майна можна буде надавати лише в момент виникнення потреби в кредиті. Нацбанк продовжив термін дії такого звіту про оцінку майна з трьох до шести місяців з дня його надання.

Інструмент екстреної підтримки ліквідності – emergency liquidity assistance (ELA) – НБУ запустив у грудні 2016 року замість стабілізаційних кредитів. Нові кредити призначені «для покриття тимчасового дефіциту ліквідності банків у разі настання надзвичайних ситуацій», коли банки вичерпали інші джерела підтримки ліквідності, в тому числі рефінансування НБУ під заставу ОВДП і валюти, а також допомогу акціонерів. Кредити ELA можна видавати на термін до 90 днів з пролонгацією до року під облікову ставку плюс 2% річних.

Згідно з даними НБУ на 1 листопада 2018 року, заборгованість перед НБУ – на 14,75 млрд грн –серед платоспроможних банків мали ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк і «Південний».

За рахунок ELA не можна кредитувати або повертати вклади інсайдерам. Для екстреного отримання ELA банк повинен заздалегідь укласти генеральний договір з НБУ і пропрацювати пул активів, які віддасть у заставу. Національний банк не повідомляє, які банки вже уклали з ним договір, але ще в березні 2017 року він розширив перелік активів, які погодився брати в заставу.

Жорсткий відбір

Вивчення нових правил показало, що новий документ не спрощує, а ускладнює доступ банків до ліквідності центробанку. Нацбанк прописав новий перелік активів, під заставу яких не кредитуватиме банківські установи. НБУ не прийме в заставу нерухоме майно за межами обласних і районних центрів (крім цілісних майнових комплексів). До земельних ділянок вимоги ще жорсткіші: в заставу можна віддати лише ділянки, які розташовані в межах адміністративної або житлової забудови Києва, Дніпра, Одеси, Харкова та Львова.

Виробнича і складська нерухомість, експлуатація якої не приносить доходу, а також об'єкти нерухомості, які територіально розташовані всередині майнових комплексів і не мають незалежних інженерних комунікацій та під'їзних шляхів, взагалі виключені з переліку можливих застав. Нацбанк залишив за собою право приймати в заставу разом з цілісним майновим комплексом корпоративні права власника комплексу.

Новою є також вимога застрахувати передане в іпотеку майно. Причому Нацбанк запровадив жорсткі вимоги до страховиків, які застрахують застави. Компанія не повинна мати порушень фінмоніторингу в останні два роки, у неї не повинна бути припинена ліцензія за допомогою одного з видів страхування, від якого вона отримує понад 10% премій. Частка перестрахування не може бути вище 75% від валових премій, а збиток – не вище 25% капіталу.

Окремо прописані вимоги до міжнародних компаній, в яких компанія перестраховує ризики: їхній рейтинг має бути не нижче ВВ- (A.M. Best), Baa3- (Moody's), BBB- (S & P) або BBB- (Fitch). Також банк не може страхувати майно в пов'язаній з ним компанії.

Банк повинен стежити за тим, щоб СК відповідала цим вимогам весь період перебування майна в заставі. «Нацбанк протягом дії договору іпотеки має право вимагати підтвердження відповідності страхової компанії встановленим критеріям і отримувати її фінансову звітність на останню річну звітну дату, яка подається до Нацкомфінпослуг, а також отримувати копії договорів облігаторного перестрахування», – йдеться в документі. Нацбанк хоче убезпечитися від неповернень за кредитами ELA, тому буде запитувати обгрунтований і «актуалізований прогноз грошових потоків банку на наступні чотири місяці (базовий та песимістичний прогноз), підписаний головою правління».

Убезпечити себе

Банки не хочуть коментувати тему «екстреної підтримки», щоб ніхто не подумав, що вона їм потрібна. «На даний момент у ОТП Банку немає приводів користуватися рефінансуванням НБУ», – відповіли в прес-службі ОТП Банку. «Наш банк не планує отримання кредитів ELA від НБУ. Ми не підписували договір про ELA з НБУ», – говорить FinClub начальник управління казначейських операцій банку «Південний» Микола Ажаман. Але він підтверджує, що перегляд вимог НБУ до забезпечення може зменшити інтерес банків до такого рефінансування.

У НБУ минулого тижня навіть похвалилися, що після оголошення воєнного стану ніхто з банків не звернувся за рефінансуванням. Хоча в п'ятницю два банки взяли стандартне рефінансування на 650 млн грн на два тижні під 20% (облікова ставка плюс 2% річних).

Але відсутність сьогодні попиту на ELA не означає, що він не знадобиться завтра. «Фінансові кризи неминучі, тому Нацбанк намагається підготуватися до них заздалегідь – чи то повномасштабна криза, чи легка паніка, як та, що була минулого тижня. Завдання регулятора – надати банкам ліквідність в разі відтоків депозитів. При цьому НБУ має стежити за якістю отриманих застав на випадок, якщо банк не буде врятовано. За кілька років у регулятора накопичився досвід продажу заставних активів неплатоспроможних банків і ще більший досвід їх непродажу», – розповідає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Зміну процедури надання екстреної ліквідності він пояснює двома причинами. Перша – спрощення бюрократичних процедур, які не впливають на ймовірність повернення виданих банку кредитів. «Друга полягає в тому, що регулятор намагається убезпечити себе – в Нацбанку побоюються повторення ситуації 2014 року. Тоді ні регулятор, ні банківська система не були готові до кризи, і багато банків, що знаходяться зараз в ліквідації, поспіхом отримували кредити від НБУ під застави, які зараз важко продати», – говорить експерт. Для пошуку покупців НБУ залучав навіть іноземних консультантів, але поки це ніяк не допомогло. Ліквідовані банки винні Нацбанку за кредитами рефінансування близько 41 млрд грн.

Вікторія Руденко