У пошуках власників

Нацбанк не припиняє роботу з виявлення реальних бенефіціарів банків. На сьогодні усе ще непрозорими НБУ вважає структури власності 48 банків (див. фото). З них 9 установ вже практично повністю відзвітували перед Нацбанком про своїх акціонерів і перебувають на фінальній стадії узгодження. Щодо решти 39 у НБУ є питання: їхні власники або ховаються і не йдуть на контакт, або до поданими ними документами у регулятора виникли питання, або НБУ перевіряє їхній майновий стан. Майже всі банки зі списку відносяться до групи «невеликих». Їх сумарні активи складають 7% від усього ринку.

Банки використовують різні способи приховування реальних власників: найчастіше передають акції в трасти або ділять їх між членами «футбольних команд» (акціонери з пакетами до 9,99%) і «олімпійськими збірними» (менше 1%). Нацбанк використовує кілька методів для з'ясування імен реальних власників. «Спочатку ми пишемо банкам листи про те, що ми вбачаємо в них ознаки непрозорості. Якщо банк після цього не вживає ніяких заходів, то ми починаємо говорити з ним про «проблемність». Як правило, тожі ж з'являються бенефіціари банку та подають документи про себе або на купівлю банку», – розповідає головний спеціаліст департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Віктор Курцев.

Паралельно регулятор перевіряє, чи достатньо у акціонерів грошей, щоб володіти банком і підтримувати його в майбутньому фінансово. «Всі «футболісти», як правило, бідні і у них немає майна. Вони одноразово отримали якусь суму для купівлі або створення банку, і їхнього майнового стану недостатньо, щоб володіти банком. Тому ми вважаємо, що це номінальні власники, яким хтось дав грошей», – розповідає Віктор Курцев.

З прикладами цю проблему описує екс-керівник департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко. «Перевірка майнового стану «власника» розкрила відсутність у нього майна та активів на необхідну суму. До таких банків відноситься «Гефест», у якого є один офіційний "власник"», – написав він у блозі. На 8 березня 99,99% банку опосередковано належали Ігорю Кутицькому з Донецька.

Процес виявлення реального власника можна показати на Асвіо Банку, який став однією з дев'яти установ, які впоралися із завданням НБУ. Ще 26 серпня було невідомо, хто саме володіє контролем: великі пакети акцій були у Романа Ярошенка (24,83%) і Олександра Супруненка (17,37%). Проте вже на 29 вересня контрольний пакет банку опинився в руках у братів В'ячеслава і Олександра Супруненків (46% і 19,96% відповідно). В'ячеслав Супруненко відомий як екс-зять екс-мера Леоніда Черновецького та екс-депутат Київміськради, а Олександр Супруненко є депутатом Верховної Ради VIII скликання від округу № 216 Києва.

Банки обіцяють розкритися

Банки з «червоної» частині списку, яким FinClub направив запити, не визнають, що приховують від регулятора реальних власників. Навпаки, вони заявляють, що давно направили в НБУ всю інформацію. «У червні банк подав регулятору повну інформацію про структуру власності з розкриттям інформації про всіх власників. Всі зміни, які відбувалися в структурі власності банку, подавалися в НБУ у строки, встановлені його нормативними документами, – говорить перший заступник голови правління Індустріалбанку Михайло Букреєв. – Також були надані необхідні документи, що підтверджували майновий стан акціонерів, а юридичні формальності, які залишилися, – в процесі завершення».

У Банку Кредит Дніпро повідомили, що почали процес адаптації своєї структури власності до нових вимог в липні. «У НБУ направлено необхідний пакет документів, у тому числі договір купівлі-продажу 100% акцій компанії «Бренкрофт Ентерпрайзез Лімітед» – єдиного акціонера банку, бенефіціарним власником якого є Віктор Пінчук. Після отримання погодження від Нацбанку 100% непрямої участі у банку перейде компанії Paramigiani Management Limited, 99% акцій якої прямо і 1% опосередковано належать Віктору Пінчуку. Зараз власником істотної участі в банку є компанія «Бренкрофт Ентерпрайзез Лімітед», яка керує дискреційним трастом, бенефіціари якого – Віктор Пінчук і члени його сім'ї», – повідомили в прес-службі банку.

Проблема виникає в основному через те, що, на думку банків, регулятор вимагає занадто великих обсягів даних за короткий термін. «Ми отримали запит від Нацбанку на розкриття інформації про власників у другій половині серпня. Ми подавали їм інформацію про акціонерів, але тепер вони просять більш детально розкривати її. Подавати потрібно дуже багато даних: довідки з банків, з місця роботи, про прописку тощо, – розповідає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. – Це не робиться за один день. Крім того, акції банку торгуються. Ми розраховуємо подати всю інформацію про власників до 15-20 жовтня».

Деякі банки дійшли до етапу перевірки достатності у акціонерів свого майна. «Платинум Банк подав інформацію про структуру власності в НБУ у строки, встановлені законодавством, в тому числі й про ключових учасників. Ми працюємо з НБУ стосовно уточнення питання розкриття власниками майнового стану», – пояснила директор департаменту фінансів та контролінгу Платинум Банку Марія Свєшнікова.

Банки обіцяють виконувати всі додаткові вимоги регулятора. «Авант Банк перебуває в постійному діалозі з представниками НБУ з питання прозорості структури власності. Банк врахував всі зауваження регулятора і подав додатково всі необхідні документи на узгодження», – повідомили в його прес-службі. Як повідомляв FinClub, народний депутат Олексій Савченко («Блок Петра Порошенка») влітку мав намір отримати контроль над Авант Банком.

У Нацбанку підтверджують, що дійсно вимагають у банків дуже багато інформації. У регулятора є три місяці для розгляду пакетів документів, але банк може клопотати про збільшення цього терміну. Так, наприклад, НБУ може ухвалити документи ще без дозволу Антимонопольного комітету на угоду, але видає їх тільки після отримання цього дозволу.

Пошук відповідальних

Регулятор виявляє реальних власників, щоб знати, хто відповідає за банки. «Хтось повинен платити за рахунками: збільшувати капітал, нарощувати ліквідність, а якщо акціонер невідомий, то незрозуміло, хто повинен це робити. Якщо акціонер цього не робить, то банк йде у ФГВФО, і зростає навантаження на держбюджет», – пояснив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. Тому банки, які не покажуть власників, зіткнуться з санкціями: спочатку це буде проблемність, потім – виведення з ринку. У Нацбанку розраховують, що такий результат чекає небагатьох. «Ймовірність негативного сценарію, на мою думку, дуже низька. Банкіри розуміють, що дорога у них лише одна. У будь-який момент вони можуть схаменутися і перейти до позитивного сценарію», – говорить Олександр Писарук. Розкриття всіх власників НБУ хоче завершити в I кварталі 2016 року.

Залишаються питання і щодо мотивації НБУ: чому він усе ж таки оприлюднив списки банків з непрозорою структурою власності. «Нацбанк, звичайно, зробив не дуже приємний сюрприз для цих банків, розкривши факт того, що вони перебувають "в роботі з легалізації"», – зазначає Леонід Антоненко. За його словами, деякі реальні власники банків не можуть показати джерела походження свого капіталу, інші – не мають бездоганної ділової репутації через перебування в списку санкцій, а часом обидві проблеми існують одночасно: «Власники банків хочуть отримати амністію і тому тягнуть час. НБУ, ймовірно, готовий піти їм назустріч, але вагається через очевидні репутаційні ризики такої амністії».