Нацбанк займеться небанківським ринком по-новому

Нацбанк займеться небанківським ринком по-новому

Нацбанк намагається заспокоїти небанківський фінансовий ринок, що на його учасників не очікують масові чистки після спліту Нацкомфінпослуг, тому підготував проект Білої книги «Майбутнє в регулюванні небанківського фінансового сектору». У цьому документі НБУ перерахував основні принципи, правила й вимоги, які хоче запровадити після отримання контролю над фінансовим ринком. Його учасники вже почали висловлювати НБУ свої зауваження.

Чернетка реформи

Національний банк робить все можливе, щоб і депутати парламенту, і учасники небанківського фінансового ринку повірили в неминучість «спліту» Нацкомфінпослуг і подальшої передачі регулятору банківського ринку інших фінансових сегментів – від страхування до ломбардів. Не чекаючи прийняття в цілому законопроекту № 2413а, НБУ представив ринку «Білу книгу» з описом майбутнього регулювання небанківського фінринку.

Документ стосується діяльності страхових компаній, кредитних спілок, ломбардів, лізингових і факторингових компаній, різних фінансових компаній, які займаються операціями обміну валют, переказом коштів, кредитуванням, наданням гарантій та інших послуг.

Декларована мета НБУ – оперативно виявляти проблеми ринку і усувати їх. «Головною новацією для учасників ринків має стати ризик-орієнтований підхід, який ми вже третій рік успішно застосовуємо на банківському ринку. Він дозволить передбачити виникнення проблем у компаній і вживати превентивних заходів, а не реагувати тоді, коли компанія стає неплатоспроможною. Також у фокусі – впровадження стандартів корпоративного управління і захист прав споживачів», – пояснила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Особливу увагу Нацбанк приділить кредитним установам, які мають право залучати кошти населення для подальшого кредитування й надання інших фінансових послуг. До них Нацбанк застосує норми евродиректив: мінімальний статутний капітал складе 5 млн євро, норматив достатності регулятивного капіталу – 8%, норматив концентрації кредитних ризиків на одного контрагента – не більше 25%, норматив миттєвої ліквідності – більше 60%.

Другий сегмент, який потребує особливого нагляду, – це страхування. Регулювання страховиків і страхових посередників здійснюватиметься з урахуванням норм Solvency II. Мінімально необхідний капітал складе 3,2 млн євро для лайфових страховиків і 2,2 млн євро – ризикових. Крім того, НБУ розробить вимоги до необхідного платоспроможного капіталу страхових компаній, технічних резервів, розмірів власних фондів та їх лімітів.

Вимоги до компаній з незначними ризиками будуть спрощені. «Нацбанк планує зменшити кількість процедур для доступу на ринок. Юридична особа не буде зобов'язана в першу чергу реєструватися як фінансова установа, а потім звертатися до регулятора за ліцензією. Ці два процеси будуть об'єднані в єдину процедуру первинного ліцензування (одночасна реєстрація в якості фінансової установи та отримання ліцензії на один або кілька видів фінансових послуг)», – йдеться у «Білій книзі». До таких компаній не застосовуватимуться пруденційні нормативи та нагляд, а основною вимогою стане дотримання прав споживачів. При цьому всім компаніям, які перейдуть під контроль Нацбанку, доведеться дотримуватися вимог до капіталу, фінансового моніторингу, а також до ділової репутації власників і топ-менеджерів, їхньої професійної придатності.

Нові вимоги запрацюють не відразу. Після набуття чинності закону про спліт Нацкомфінпослуг ще рік регулюватиме небанківський ринок. «Після того як повноваження Нацкомфінпослуг перейдуть до нас, почнеться адаптаційний період, протягом якого ми будемо укомплектовувати штат новими співробітниками, готувати нормативно-правову базу. Фактично протягом двох років кардинальних змін не буде», – обіцяє директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз. У НБУ чекають зауваження учасників ринку до проекту «Білої книги». «Така схема взаємодії вже налагоджена на банківському ринку. Головне – прагнення асоціацій до конструктивного діалогу, а не просто до закидання камінням», – впевнений Олександр Бевз.

Робота над помилками

Опитані FinClub учасники небанківського ринку говорять про необхідність доопрацювання документа. У страхового ринку питання викликають нові вимоги до мінімального капіталу, але їх намагалися підвищити й раніше. «Ці цифри вже з'являлися в різних редакціях закону «Про страхування». Мені здається, страховики вже змирилися з ними. Зараз усіх більше хвилюють вимоги до достатності капіталу, які встановив Нацкомфінпослуг», – розповіла голова Національної асоціації страховиків України Наталія Гудима. На її думку, головною є спроба привести вимоги до страховиків до єдиного стандарту. «Компанії з іноземним капіталом самостійно впроваджують у себе європейські стандарти, хтось намагається виконувати вимоги Нацкомфінпослуг, а хтось навіть не намагається цього робити», – зазначає вона.

Генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський вважає некоректним встановлювати для українського ринку європейські вимоги, до того ж в іноземній валюті. «Усі платежі в Україні – у гривні, всі ризики ми розраховуємо в гривні, чому капітал повинен бути прив'язаний до євро? Більш того, в ЄС середній розмір страхової премії на людину на рік складає 300 євро, а в нас – $13. У нас ризики набагато нижче, цей фактор потрібно враховувати, перш ніж встановлювати мінімальні вимоги до капіталу», – говорить він. Експерт нагадав, що у Польщі, Болгарії та Румунії після вступу до ЄС був тривалий перехідний період, протягом якого підвищувалися вимоги до місцевих компаній: «А ми хочемо стандарти ЄС вже зараз одягнути на себе!»

Наталія Гудима вважає, що у страховиків не виникне особливих проблем з виконанням вимог до структури власності й дотримання правил фінмону. «Коли страховик відкриває рахунок в банку, банк вимагає розкриття структури власності до кінцевого бенефіціара. За моїми оцінками, ніяких питань до бенефіціарів немає у 75% страховиків. Також банки контролюють дотримання вимог фінмону», – нагадала Наталія Гудима.

Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова не виявила в «Білій книзі» норми про бізнес-план, який НБУ вимагає від банків. «За наявності у компанії бізнес-плану регулятор зможе зрозуміти, яку діяльність веде компанія, які ризики вона на себе бере і, відповідно, які вимоги до неї потрібно застосовувати», – пояснює вона. На її думку, страховикам необхідно дозволити суміщення діяльності та отримання валютних ліцензій. «Ми дедалі частіше стикаємося з проблемами, коли потрібно зробити виплату за кордоном або забезпечити гарантії у валюті для отримання акредитації», – пояснює Галина Третьякова.

Не вказані в документі механізми виведення страховиків з ринку і передачі їхнього портфеля. «Потрібно прописати унікальні способи впливу на страхові компанії, пов'язані з пруднадзором: анулювання ліцензії та ліквідація, запровадження тимчасової адміністрації, відновлення платоспроможності, вимогу скликання загальних зборів акціонерів», – перераховує Галина Третьякова. Пан Бевз говорить, що у НБУ будуть такі ж повноваження з виведення страховиків з ринку, як зараз у Нацкомфінпослуг, поки депутати їх не змінять.

Галина Третьякова зазначає, що більшість зауважень стосуються не стільки «Білої книги», скільки подальших кроків для її імплементації. Буде потрібен перегляд законів про страхування, ОСЦПВ, фінпослуги, і новий закон про фінансового омбудсмена, каже Наталя Гудима. «Крім того, потрібно на законодавчому рівні закріпити верхню межу розміру комісійних винагород і в сегменті ОСЦПВ, і в банківському страхуванні. І усі ці зміни необхідно прийняти протягом 12-місячного перехідного періоду», – нарікає Наталія Гудима.

«"Біла книга" виписана досить виважено, без різких заяв, в усякому разі, в частині кредитних спілок. Позитивним є те, що сегмент кредитних спілок визначено Нацбанком як такий, що має свої особливості, у їх числі можливість надавати фінпослуги без вимог до капіталу і пруденційних нормативів, встановлених законодавством ЄС до кредитних організацій, і необхідність створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок», – говорить президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольга Мороз.

Але директиви ЄС мають виключення при застосуванні до кредитних спілок. «Імплементація законодавства ЄС без таких винятків згубна для ринку українських кредитних спілок. Добре, що це розуміють регулятори і, як зазначено в «Білій книзі», НБУ вживатиме заходів для внесення змін до Угоди про асоціацію з ЄС», – зазначила Ольга Мороз.

Кредитні спілки хочуть дізнатися, якими будуть вимоги до нормативів фінансової діяльності. «Адже вони можуть як підштовхнути до закриття великої кількості кредитних спілок, так і забезпечити нормальну діяльність ринку», – вважає Ольга Мороз. Незрозуміло також, як виконуватимуться вимоги до розкриття власників, адже «у кредитних спілок немає бенефіціарів».

Завищені очікування

Багато зауважень у експертів, налаштованих проти спліту. «Не можна уніфікувати вимоги для всіх кредитних установ. Більш того, вимоги до мінімального капіталу в 5 млн євро – це навіть більше, ніж вимагає Базель», – зазначає генеральний директор асоціації «Об'єднання фінансових установ» Вікторія Волковська. Більшість фінкомпаній кредитують за рахунок своїх коштів і не впливають на позичальників. «Вони й так працюють на свій страх і ризик, а тепер їм доведеться ще й виконувати вимоги Нацбанку», – пояснює голова асоціації.

Невиправданим Вікторія Волковська вважає перепідпорядкування фондів фінансування будівництва регулятору фондового ринку, оскільки «це фінансова діяльність». Суб'єктивними вона називає вимоги до корпоративного управління, ділової та професійної репутації. «Будь-яка оцінка професіоналізму є суб'єктивною. Нацбанк хоче влаштувати полювання на банкірів, які перейшли з банківського сектора в небанківський. Зараз він їх ніяк не дістане, а після спліту у нього з'явиться така можливість», – говорить вона. Побоювання викликає і нова форма звітності, яка може припускати «перехід на новий програмний продукт». «Це буде недешеве задоволення. Усі ці витрати компанії в результаті перекладуть на плечі клієнтів – усі послуги стануть дорожчими», – прогнозує Вікторія Волковська.

«Нацбанк каже, що йому недостатньо повноважень для контролю за небанківським ринком. Але якщо він отримає повноваження Нацкомфінпослуг, то їх буде більш ніж достатньо. Головне – вміти цими повноваженнями користуватися», – вважає Вікторія Волковська. Скептично вона оцінює бажання НБУ вибрати нових співробітників на конкурсі. «У Нацкомфінпослуг працює безліч грамотних фахівців. Не можна просто закрити комісію та розпустити їх усіх. Потрібно забезпечити інституційну наступність! У законопроекті про спліт в першому читанні була норма, що вся Нацкомфінпослуг, в тому числі голова, заходить до Нацбанку. До другого читання все змінилося – тепер усі нові співробітники обиратимуться на конкурсі», – нарікає експерт.

В'ячеслав Черняховський взагалі вважає, що Нацбанк не повинен був готувати «Білу книгу». «Поки не прийнято закон, він ніякого відношення до небанківського ринку не має. Такий документ повинен був розробляти, наприклад, Кабмін, який відповідає за розвиток фінансових ринків», – говорить експерт. Він вважає, що до розробки «Білої книги» спочатку мали залучити усі профільні асоціації, експертів та представників ринку: «Нацбанк ні з ким не радився. Сам вирішив, сам написав». «Складається враження, що хтось просто хоче розчистити ринок під певні компанії», – побоюється Вікторія Волковська.

Вікторія Руденко