Національні особливості BEPS: як Україна закриє податкові лазівки

Національні особливості BEPS: як Україна закриє податкові лазівки

Нацбанк і Мінфін сподіваються, що ще до кінця року до парламенту надійде проект закону про імплементацію BEPS в Україні, а нові податкові правила запрацюють в 2020-му. Однак просто скопіювати міжнародний досвід не вдасться – чиновникам доведеться враховувати місцеві реалії. Фінансисти вже виявили слабкі місця податкової реформи.

Все буде BEPS

Національний банк і Міністерство фінансів почали збір правок до оприлюдненого проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмивання бази оподатковування та виведення прибутку з-під оподаткування». Його коротка назва звучить простіше – закон про імплементацію плану BEPS. У міжнародному плані BEPS 15 пунктів, але Україна поки готова запровадити тільки вісім з них.

Чиновники хочуть зобов'язати українських фізичних осіб розкрити свою участь в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і впровадити правила оподаткування таких компаній (№ 3); обмежити витрати на фінансові операції з пов'язаними особами (№ 4); запобігти зловживанням у використанні договорів про уникнення подвійного оподаткування (№ 6); не дозволити штучно уникати статусу постійного представництва (№ 7); удосконалити контроль над трансферним ціноутворенням (№ 8-10); встановити правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній (№ 13).

План BEPS розроблено в 2013 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Його головним завданням стала боротьба з розмиванням оподатковуваної бази і переміщенням корпоративного прибутку в зони з відсутнім або низьким оподаткуванням. На поточний момент до плану BEPS приєдналися понад 100 країн, в тому числі Україна (з 1 січня 2017 року).

Фахівці ОЕСР оцінили щорічні втрати світової економіки від розмиття податкової бази і виведення прибутку з-під оподаткування у $100-240 млрд, або 4-10% загальносвітових податкових зборів. В Україні ця частка може бути ще вище. «Мінфін не розглядає BEPS як пряме джерело надходжень до бюджету. BEPS – це не нові податки, а удосконалення правил проти ухилення від оподаткування», – каже заступник міністра фінансів Сергій Верланов.

Поки мова йде про встановлення рівних правил для всіх компаній. В.о. міністра фінансів Оксана Маркарова вважає, що деякі компанії використовують підписані Україною договори про уникнення подвійного оподаткування для подвійного ухилення від оподаткування. «Фактично вони не платять податки в жодній з юрисдикцій», – пояснила голова Мінфіну. Сергій Верланов зазначає, що після ухвалення закону «історії про те, що великі корпорації платили податків менше, ніж студент, який підробляє в McDonald's, назавжди зникнуть».

План BEPS потрібен не тільки Мінфіну, який відповідає за дохідну частину держбюджету, але й Нацбанку, який дуже далекий від сфери оподаткування. Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова пояснила, що без прийняття закону по BEPS повномасштабна валютна лібералізація, обіцяна законом «Про валюту і валютні операції», не зможе запрацювати з лютого 2019 року. Логіка такого підходу полягає в тому, що поки Україна не закриє податкові лазівки, що дозволяють капіталам «тікати» з країни, валютна лібералізація вдарить по курсу гривні.

Тернистий шлях до податків

Необхідність впровадження в Україні правил BEPS не викликає опору, але питання з'являються, коли мова заходить про те, яким чином їх імплементувати. «Без єдиних міжнародних інструментів, без підтримки міжнародних організацій буде дуже складно боротися з мінімізацією оподаткування», – вважає заступник міністра фінансів Грузії Лаша Хуцішвілі. Представник в ОЕСР від Мінфіну Польщі Пьотр Піонтковський проблемою називає здатність держави впроваджувати всі заплановані кроки. «Одна справа – ухвалити законодавство. Але погане впровадження законодавства не допоможе», – вважає експерт.

Держави, які вже імплементували план BEPS, робили це за шаблоном: розробка з іноземними експертами законодавства, його адаптація до особливостей країни, прийняття законів, навчання співробітників, які впроваджують нові норми, модернізація матеріально-технічної бази для якісного обміну інформацією з іншими країнами тощо.

У кожній з країн виникали свої особливості, можливі складнощі очікують і Україну. «З огляду на досвід сусідніх країн, в тому числі негативний, ми добре усвідомлюємо необхідність плавно увійти в цей процес. Нашій країні, як жодній інший, дуже важко боротися з таким явищем, як виведення прибутку і несплата податків в Україні. Виглядає якось однобоко, коли бізнес від держави вимагає виконання усіх норм, закріплених конституцією, а натомість продовжує вдаватися до агресивного податкового планування», – заявила голова комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Ніна Южаніна.

Депутат нагадала, що «весь час структурування бізнесу проходив з використанням низькоподаткових зон, причому не тільки з метою ухилення від оподаткування, а й для захисту своїх активів». «І багато в чому ці активи не задекларовані в Україні, про них офіційно невідомо контролюючим органам. Тому реалізація Плану дій BEPS повинна передбачати можливість декларування активів резидентами України», – вважає вона.

Катерина Рожкова вимагає забезпечити конфіденційність і захист інформації при обміні з іншими країнами. В. о. заступника голови Державної фіскальної служби, начальник Офісу великих платників податків Євген Бамбизов попереджає, що податковій службі необхідно вирішити методологічну проблему налагодження обміну інформацією. «Для цього важливо розуміти, яким буде закон за фактом його ухвалення», – пояснює чиновник. Друга проблема – технічна. «Тобто як ми будемо забезпечувати захист інформації. Для цього необхідна модернізація всього IT-обладнання», – визнає Євген Бамбизов.

Максим Грінченко з ICU вважає необхідною умовою імплементації BEPS забезпечення безпеки бізнесу. «Одна з причин, чому бізнес йде в тінь – це те, як закони застосовуються чиновниками, коли на чорне кажуть, що це біле», – вважає Максим Грінченко.

Банки на першому етапі гратимуть ключову роль в зборі інформації про клієнтів – вони вже сконцентрували найбільшу базу даних про діяльність українських компаній. При цьому НБУ зобов'язує їх ретельно перевіряти грошові потоки клієнтів. «Нацбанк вже використовує аналогічні підходи до фінмоніторингу в рамках боротьби з фіктивним підприємництвом», – пояснив директор департаменту фінансового моніторингу Нацбанку Ігор Береза.

Голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук вважає, що в законі потрібно чітко прописати, які інститути можуть розраховувати на доступ до банківської таємниці та яку інформацію вони зможуть отримувати. «Кількість таких інститутів постійно зростає. Але клієнти бачать у банківській таємниці свою безпеку, тому розкриття інформації має бути адресним», – вважає банкір. Він зазначив, що варто більш детально описати критерії, які операції вважаються «сумнівними». «Є також організаційні питання. Можна припустити, що кількість конфліктів з клієнтами зростатиме. Їх буде більше, ніж в попередні роки. Тому потрібно чітко визначити, хто вирішуватиме ці суперечки: Нацбанк, фінансовий омбудсмен? Який інститут це визначатиме?» – акцентує на проблемі Володимир Лавренчук.

Вікторія Руденко