НБУ залишається «тихою гаванню»

НБУ залишається «тихою гаванню»

Нацбанк не знижує ставки, за якими він приймає гроші банків на «зберігання» в своїх депозитних сертифікатах. Це робить депсертифікати вигіднішими за будь-яку іншу альтернативу: від купівлі ОВДП до кредитування економіки. Ризики зберігання грошей в НБУ нульові, а заробітки можуть бути навіть вище, ніж плата банку за залишки на рахунках клієнтів.



НБУ забирає собі

Нацбанк вже четвертий місяць утримує облікову ставку на рівні 22%. Тому його плата за залучені у банків депозити також не знижується. «Нацбанк вилучає надмірну ліквідність з ринку. Зараз на наших депозитних сертифікатах розміщено близько 80 млрд грн. Облікова ставка не змінюється, тому й не змінюється конфігурація за депозитними сертифікатами», – визнала голова НБУ Валерія Гонтарева. Зараз НБУ платить в середньому під 20%.

Така висока прибутковість за нульових ризиків робить депозитні сертифікати найбезпечнішим способом для банків заробляти, на відміну від міжбанківського кредитування або вкладень в ОВДП. Мінфін незадоволений такою «конкуренцією». «Банки можна зрозуміти. Нацбанк пропонує їм депозитні сертифікати під 21,5% річних. Це цікавіше, ніж ОВДП під 12%. З одного боку, НБУ хоче допомогти ринку: ліквідність велика і її потрібно контролювати. З іншого боку, на мою думку, потрібно знайти механізм скріплення ліквідності окрім депозитних сертифікатів», – заявляв раніше заступник міністра фінансів Артем Шевальов.

Дорогі гроші

Банкіри не приховують, що їм цікаві саме депозитні сертифікати НБУ, адже вони не тільки забезпечують прибутковість вище, ніж Мінфін, але й мають коротший термін обігу. «В першу чергу, це хороший баланс між терміном і ставкою прибутковості з мінімальним ризиком, а вірніше за повної його відсутності. Але це не пов'язано лише з інвестиційною привабливістю інструментів, а скоріше – з внутрішніми процедурами групи UniCredit, – говорить FinClub директор департаменту операцій на фінансових ринках Укрсоцбанку Катерина Володіна. – З урахуванням зміни роботи первинних дилерів банкам цікаво працювати і з валютними держпаперами. Прибутковість у валюті 7,6% цілком виправдовує термін 1,5 року і ризик».

ОВДП розміщуються на термін від півроку до півтора року, тоді як НБУ дозволяє банкам заробляти на коротших інтервалах. «НБУ розміщує депозитні сертифікати на термін від одного дня до двох-трьох місяців. Це дуже зручно, коли є надлишок ліквідності», – зазначає начальник управління роботи з цінними паперами банку «Хрещатик» Максим Юхимець.

Складнощі конкуренції

Та й продати цінні папери НБУ легше. «Для заповнення миттєвої ліквідності простіше і швидше продати їх, ніж отримувати рефінансування під ОВДП. У більшості банків інвестування в такі цінні папери – практично єдиний варіант отримання прибутку за своїм портфелем. Найчастіше він не дає можливості компенсувати повною мірою вартість залучення коштів за рахунками і вкладами клієнтів. Але й ризиків для банку немає, по суті, жодних», – розповідає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

До аукціонів ОВДП має доступ обмежене коло осіб, а до депсертифікатів – усі. «Нам цікавіше інвестувати в депозитні сертифікати з двох причин. По-перше, довгострокове інвестування в гривневі ОВДП вважаємо ризикованим. По-друге, банк не є первинним дилером, тому зручніше та оперативніше працювати з депсертифікатами», – говорить FinClub начальник управління казначейства Індустріалбанку Антон Марюхнич.

Щоб Мінфіну переманити попит на себе, він повинен запропонувати більш конкурентні умови, ніж НБУ. «Прибутковість має принципову різницю. Чим вище вона, тим простіше банку компенсувати власні витрати на обслуговування ресурсного портфеля за залученими у клієнтів коштами. При цьому, як правило, прибутковість за найкращими цінними паперами все одно трохи нижче, ніж банк заплатить клієнтам за грошами, розміщеними ними на строкових і поточних рахунках. Але це набагато простіше і безпечніше, ніж кредитувати за сьогоднішніх ризиків», – визнає FinClub начальник управління ділінгу Агрокомбанку Олена Іщенко.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу