Посткризова валютна іпотека: хто продовжує платити і чому

Посткризова валютна іпотека: хто продовжує платити і чому

Історії про нещасних валютних позичальників, які страждають від чергового витка девальвації, вже не так популярні, як в 2014-2015 роках. Адже зараз лише деякі клієнти продовжують виплачувати валютні позики, не погоджуючись на пропозиції про конвертацію боргу в гривню. Решта понад 96% клієнтів просто припинили платити завдяки мораторію на стягнення іпотеки. За словами банкірів, у всіх хороших клієнтів різна мотивація платити.

Валютні страхи

Черговий стрибок курсу гривні відразу ж викликає в українців напад невдоволення валютною нестабільністю. Одні глибоко обурені, оскільки бачать зв'язок між подорожчанням долара і зростанням споживчих цін, інші – через звичку накопичувати заощадження в іноземній валюті, маючи гривневі доходи. У 2014-2015 роках найбільш активно проявляли своє невдоволення валютні позичальники. Вони брали валютні кредити незадовго до їх заборони в 2009-му, в розпал іпотечного буму в 2005-2008 роках, на вигідних, як їм тоді здавалося, умовах. Тоді курс залишався статичним на рівні 5 грн/$, а ставки валютних позик вдвічі були дешевші від гривневих.

І якщо знецінення нацвалюти з 5 грн до 8 грн за долар для них пройшло відносно безболісно, ​​то триразова девальвація в 2014-2015 роках привела до масової відмови від обслуговування іпотечних кредитів. Цьому сприяв парламент, який в 2014-му ввів мораторій на стягнення заставної іпотеки за валютними кредитами, які не обслуговуються. Після цього у позичальників зникла мотивація повертати борги, адже банк не міг виселити їх, поки не буде прийнято закон про реструктуризацію валютних кредитів. І хоча депутати під тиском мітингів розгніваних позичальників ухвалили законопроект № 1558-1 про конвертацію валютних кредитів у гривневі за курсом 5 грн/$, подолати президентське вето на нього вони не змогли.

Щоб якось вийти з такої ситуації, Незалежна асоціація банків підготувала меморандум про реструктуризацію валютної іпотеки, який підписали більше десятка банків і тези якого лягли в основу банківських програм реструктуризації. В асоціації говорили, що за 170 тис. валютними договорами фізособи позичили 87 млрд грн. Банки почали пропонувати клієнтам різні варіанти врегулювання проблеми: конвертацію боргу в гривневий кредит; одномоментне погашення частини валютного кредиту зі списанням іншого боргу; зміну терміну і ставки обслуговування тощо; деяким клієнтам пропонували просто «здати ключі».

Підсумок валютно-іпотечної кризи підвів наприкінці 2017 року Нацбанк. У першому випуску Звіту про фінансову стабільність він констатував, що в платоспроможних банках 96% валютних іпотечних кредитів не обслуговується. «Проблема валютних кредитів, виданих до кризи 2008 року, так і не була вирішена. В результаті коло банків, зацікавлених в іпотеці, не розширюється», – зазначали в НБУ. У 2017-му тільки 5% нових позик припали на купівлю житла.

 

Чому вони платять

Власниками найбільших портфелів валютних іпотечних кредитів до початку кризи були банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк Аваль, ОТП Банк, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, Універсал Банк (до продажу його греками Сергію Тігіпку). Станом на 2017 рік у кожного з цих банків портфель роздрібних валютних кредитів перевищував 1 млрд грн в еквіваленті.

Станом на 1 вересня 2018-го на балансі банківської системи знаходилися валютні кредити фізосіб на суму $2,53 млрд (валовий кредитний портфель зменшено на суму сформованих резервів). FinClub поцікавився у банків, які були лідерами ринку валютної іпотеки, скільки валютних позичальників у них продовжують обслуговувати валютні кредити, незважаючи на девальвацію гривні (курс перевищив 28 грн/$) і наявність мораторію на стягнення застави.

Як розповіли в Альфа-Банку і Укрсоцбанку, в їхній групі продовжують обслуговуватися за первісним графіком понад 800 валютних кредитів. «Позичальникам обох банків, у яких виникали проблеми з виконанням зобов'язань, була доступна конвертація валютних кредитів. Укрсоцбанк з 2012 року пропонував клієнтам реструктуризацію з переведенням заборгованості в гривню, яка передбачала конвертацію боргу в гривню з фіксацією процентної ставки на два роки на рівні діючої за валютним кредитом, а з третього року встановлювалася плаваюча процентна ставка (усереднена ставка за депозитами плюс маржа 2%) до кінця терміну кредитування», – говорить FinClub директор зі стягнення кредитів Альфа-Банку і Укрсоцбанку Артур Атанов. Альфа-Банк також пропонував позичальникам програми реструктуризації та конвертації валютних кредитів у гривню. Він не знає, чому частина позичальників відмовилася від цих пропозицій.

В ОТП Банку залишилося трохи валютних іпотечних позичальників, які продовжують виконувати зобов'язання за своїми кредитами. «В даному випадку йдеться про кредити з хорошою історією погашення, маленьким залишком боргу і гарною заставою», – повідомили FinClub в банку.

Але не всі готові визнавати наявність проблем в цьому сегменті. В УкрСиббанку, Райффайзен Банку Аваль та Універсал Банку проігнорували запити FinClub про стан обслуговування валютної іпотеки.

Крім бажання погасити заборгованість, що залишилася, і зберегти заставну квартиру, у позичальників можуть бути також інші причини для обслуговування валютного кредиту. «Якщо людині не потрібна реструктуризація, то навіщо йти на неї? Наприклад, клієнт може працювати за межами країни і отримувати валютний дохід, або у нього маленький залишок за кредитом. Або хтось не хоче платити великі відсотки, які будуть при конвертації кредиту в гривневий. Причини можуть бути різні, це справа кожного», – розповів неофіційно банкір одного з банків з іноземним капіталом.

Він вважає, що в кожному з банків з великими іпотечними портфелями залишилися поодинокі випадки обслуговування валютних кредитів клієнтами, які хочуть зберегти свою хорошу кредитну історію. Решта ж кредитів висять на балансі банків «мертвим вантажем».

Складна ситуація і з портфелем валютної іпотеки в банках-банкрутах. ФГВФО підрахував, що в дев'яти десятках неплатоспроможних банків накопичилося 40 тис. іпотечних кредитів сумарною заборгованістю в 68 млрд грн (дві третини боргу припадало на банки «Надра» і «Дельта») – 90% з них валютні. Лише 2-3% іпотечних кредитів обслуговувалося. Щоб спонукати позичальників платити, Фонд оголосив масштабну програму реструктуризації під 0,01%. З березня до червня всього 87 позичальників зацікавилися процедурою, і лише двоє з них провели реструктуризацію.

Слідкуйте за новинами FinClub в TelegramViberTwitter і Facebook.