Позичальникам «Михайлівського» призначили кредитора
Боржники Банку Михайлівського зобов'язані погашати свої кредити не ліквідатору банку, а компаніям «Плеяда» і «Фагор». Суди трьох інстанцій скасували рішення Фонду гарантування щодо нікчемності продажу кредитів на 682 млн грн. Якщо Фонд добровільно не віддасть сплачені позичальниками суми, почнеться новий судовий конфлікт.
Спірний портфель
Афера в Банку Михайлівському виявилася не аферою. В усякому разі, один з її епізодів судді визнали законним. Йдеться про продаж банком роздрібних кредитів на 680 млн грн напередодні запровадження в нього тимчасової адміністрації. Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) програв усі три судові інстанції в суперечці за цей кредитний портфель. Крапку в цій справі 12 січня 2017 року поставив Вищий адміністративний суд України.
Суди з'ясували, що 19 травня 2016 року ТОВ «Фінансова компанія "Плеяда"» уклало з Банком Михайлівським договір факторингу. Банк відступив «Плеяді» права вимоги до своїх позичальників на загальну суму 679,86 млн грн, оціночною вартістю портфеля у 479,81 млн грн, отримавши за них 480,6 млн грн. Знижку в 199,26 млн грн напередодні підтвердив звітом «Дельта-Консалтинг». 20 травня банк продав «Плеяді» кредити ще на 2,43 млн грн. Цього разу за номіналом. Виконання договору супроводжувалося підписанням актів прийому-передачі документів. Сумарно банк продав 111 тис. кредитних договорів. Оплата проходила з рахунку «Плеяди» в цьому ж банку. Того ж дня «Плеяда» переуступила кредити компанії «Фагор».
23 травня в банк увійшла тимчасова адміністрація, яка вже 30 травня визнала договір факторингу нікчемним. Фонд попередив позичальників «Михайлівського», щоб вони платили за кредитами не фінансовим компаніям, а йому. «Відчуження прав вимог за кредитними договорами Банку Михайлівського відбулося всупереч прямій забороні за нікчемною угодою. Банк Михайлівський на сьогодні залишається єдиним дійсним кредитором за укладеними раніше договорами. Під час сплати коштів на користь компанії «Фагор» погашення кредитної заборгованості не відбувається!», – заявляли у ФГВФО.
«Плеяда» з цим не погодилася. Вже 3 червня Окружний адміністративний суд Києва як забезпечувальний захід заборонив банку приймати платежі за цими кредитами. А 10 серпня він повністю задовольнив позов компанії та скасував рішення Фонду про нікчемність договору факторингу. Київський апеляційний адміністративний суд 29 вересня підтвердив вердикт першої інстанції. А Вищий адміністративний суд назвав «вірними» висновки судів і відхилив касацію ФГВФО і банку.
Правомірна переуступка
Суд погодився з аргументами «Плеяди» про те, що в результаті операції факторингу банк не став неплатоспроможним. «Навпаки, банк отримав прибуток, який міг використовувати для розрахунків з кредиторами, а вартість прав вимоги, відчужених за договором факторингу, відповідає ринковій вартості (звичайним цінам)», – йдеться в рішенні ВАСУ у справі № 826/8273/16.
«У рішенні про нікчемність договору факторингу не вбачається, які саме обставини свідчать про наявність підстав для визнання зазначеного договору недійсним, а саме про взяття банком на себе зобов'язань, в результаті яких банк став неплатоспроможним; про відчуження банком прав вимоги за цінами, нижчими за звичайні; про надання позивачеві переваг; про збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку; з порушенням норм законодавства», – констатував суд. Тому під час здійснення операції переуступки портфеля банк не порушив законодавство, і у нього не було обмежень на продаж активів.
Фонд гарантування вкладів фізосіб поки не має позиції щодо свого програшу. Теоретично він може спробувати піти до Верховного суду, але рішення ВАСУ вже набуло чинності. Раніше у Фонді заявляли, що рішення суду не змінює правовий статус нікчемності договору факторингу. «Хочу підкреслити, що предметом розгляду адміністративної справи №826/8273/16 є оскарження процесуальних дій уповноваженої особи ФГВФО щодо видачі наказу про затвердження результатів перевірки угоди на предмет її відповідності вимогам закону та відповідного розпорядження, - говорив ліквідатор Банку Михайлівського Олександр Волков. - Предметом розгляду адміністративної справи не був і не міг бути факт підтвердження або спростування нікчемності тієї чи іншої угоди».
У «Фагорі» вважають, що 111 тисяч позичальників Банку Михайлівського тепер мають платити лише їм. «Судовими рішеннями підтверджено, що ФК «Плеяда» законно купила права вимоги за кредитними договорами Банку Михайлівського, в зв'язку з чим платежі за ними більше не повинні йти банку. Платити за кредитами необхідно виключно на рахунок ФК «Фагор», якій ФК «Плеяда» продала права вимоги за кредитними договорами», – заявили у компанії «Фагор».
Компанія хоче отримати з позичальників не тільки 682 млн грн заборгованості, але й нові штрафи і пені. «Кредитна заборгованість клієнтів, які після 19 травня не платили компанії «Фагор», залишилася непогашеною. І такі клієнти повинні погасити її з нарахованими відсотками та штрафними санкціями за весь період неналежного виконання зобов'язань», – вважають в компанії.
«Судячи з тексту рішення, позичальники повинні платити тепер не Фонду гарантування, а компанії "Фагор"», – каже головний координатор з питань вкладників організації «Громадський контроль банків» Арсен Маринушкін, який займався захистом інтересів клієнтів банку.
Проблеми повернення
На думку компанії «Фагор», клієнти, які останні вісім місяців погашали кредити уповноваженій особі ФГВФО, повинні вимагати від банку повернення своїх грошей в повному обсязі. Якщо Фонд їх не віддасть, до суду доведеться йти або позичальникам, або покупцеві портфеля.
«По-перше, за наявності первинних фінансових документів (чеків, квитанцій) компанія «Плеяда» може їх врахувати як належне виконання позичальниками зобов'язань останніх за кредитними договорами та може вимагати від Фонду гарантування вкладів перерахування відповідних коштів на свою користь. По-друге, повернення сплачених коштів можуть вимагати від Фонду гарантування самі позичальники з подальшою їх сплатою на користь "Плеяди"», – каже керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.
Але позичальники, що не були належним чином повідомлені про відступлення права вимоги, або виконали зобов'язання на користь банку ще до отримання такого повідомлення, не повинні платити фінансовим компаніям.
«Відповідно до ч.2. ст.516 Цивільного кодексу, виконання зобов'язання на користь первинного кредитора боржником, який не був повідомлений про заміну кредитора, вважається належним виконанням такого зобов'язання. Це позбавляє нового кредитора права вимагати від боржника виконання такого зобов'язання в свою користь, - пояснює керуючий партнер юрфірми «Неоклеус і Довбенко» Андрій Довбенко. - Аналогічна норма міститься в ст.1082, згідно з якою боржник зобов'язаний здійснити платіж на користь фактора за умови, що він отримав від попереднього кредитора або самого фактора письмове повідомлення про відступлення права. У такому повідомленні повинна бути чітко визначено як сама вимога, яка підлягає виконанню, так і чітко вказано фактор, на користь якого повинен бути здійснений платіж».
Крім того, тепер під питанням опиниться доказова база в кримінальному провадженні Національної поліції та ГПУ, які розслідують причетність екс-голови Банку Михайлівського Ігоря Дорошенка до можливих незаконних операцій в банку. «Повертаючись до питання про «занижену ціну», скажу ще раз: продаж кредитного портфеля без оцінки незалежних експертів за замовчуванням є неможливим, тому гадаю, що ціна була ринковою. Кілька рішень судів першої та другої інстанцій, які набули чинності, підтверджують законність цих операцій», – говорив він у листопаді в інтерв'ю FinClub.
«Безумовно, з огляду на вищевикладене, можна говорити про відсутність складу злочину в діях голови правління Банку Михайлівського і можливість закриття кримінального провадження у зв'язку з визнанням правомірним договору факторингу в частині його дій саме щодо взаємин з компанією «Плеяда». Однак, наскільки мені відомо, у слідства також є претензії до голови правління банку щодо порушення інтересів вкладників та кредиторів банку. І в цій частині слідство буде продовжено», – вважає Віктор Мороз.
Один зі співрозмовників FinClub, знайомий з обставинами цього конфлікту, вважає, що правоохоронці, якщо не зможуть домогтися прогресу в розслідуванні початкових звинувачень Ігоря Дорошенка за ч. 5 ст. 191 і ст. 218-1 Кримінального кодексу (привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем; доведення банку до неплатоспроможності), сконцентруються на розслідуванні менш істотних порушень, але таких, які простіше доказувати. Поки слідство триває, Ігор Дорошенко перебуває під нічним домашнім арештом.
ТОП-новини