Перший пішов

Учора агрохолдинг «Кернел» дебютував на ринку єврооблігацій. За інформацією FinClub, компанії вдалося залучити максимум можливого – $500 млн. Це верхній ліміт планового діапазону розміщення у $300-500 млн. При цьому попит на бонди був настільки великим, що Kernel в ході розміщення вдалося знизити ставку з 9,25-9,5 % річних до 8,875% (купонная ставка 8,75%).

Під час roadshow голова ради директорів «Кернел» Андрій Веревський говорив, що гроші від розміщення п'ятирічних облігацій будуть використані для часткового погашення нинішніх боргів. Основна мета рефінансування – подовжити середній термін заборгованості. Компанія в 2015 році продовжила кредитну лінію на $230 млн синдикату європейських банків.

Решту буде інвестовано в бізнес. Компанія планує збільшити потужності зернового портового терміналу в Чорноморську, купити завод з переробки олійних, наростити земельний банк на 200 тис. га. «Кернел» також придивляється до активів агрохолдингу «Мрія».

На початку 2016 року «Зерновий термінал» з групи Kernel за $96 млн вже купив права вимоги за кредитом ПАТ «Креатив», забезпеченим заводом з виробництва олії в Кіровограді.

Дебютний випуск

Основний пул покупців паперів «Кернел» – хедж-фонди з високим апетитом до ризику. «Прибутковість українських паперів є найвищою на ринках, що розвиваються. За винятком, мабуть, Венесуели», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.

Фінансисти вважають умови розміщення ринковими. «Суверенні єврооблігації України торгуються на рівні 7,5%, тобто «Кернел» пропонує премію 175-200 базисних пунктів. Це цілком прийнятно, щоб привернути попит», – вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.

Хоча вартість залучення могла бути й нижчою. «"Кернел" – один з найбільш якісних українських емітентів. У компанії прозоре корпоративне управління, сформована рада директорів, яка має реальні повноваження для прийняття реальних рішень», – впевнена аналітик ІК Adamant Capital Інна Звягінцева.

Акції "Кернел" котируються на Варшавській фондовій біржі з листопада 2007 року (за десять років акції подорожчали на 210,4%, в тому числі за останній рік – на 78,3%). Найбільшим акціонером компанії через Namsen Ltd. є голова ради директорів Андрій Веревський (39,21%). У жовтні 2015 року Cascade Investment, підконтрольна Віталію Хомутиннику, купила 5% Kernel. У вівторок акції Kernel Holding SA на WSE подорожчали на 0,36% – до 74,5 злотих за акцію. Капіталізація склала 5,98 млрд злотих ($1,47 млрд).

Також мінімальні у групи Kernel валютні ризики. «Компанія експортує більшу частину своєї продукції, і, як наслідок, більше 80% від EBITDA компанія отримує в іноземній валюті. А отже, вона має дуже низькі девальваційні ризики. Крім того, поточний рівень заборгованості компанії – один з найнижчих серед українських емітентів», – перераховує переваги аналітик ІК Concorde Capital Ігор Жолонковський. У 2016 році ТОВ «Кернел-Трейд» посіло друге місце за обсягом отриманого бюджетного відшкодування ПДВ (6,8 млрд грн).

Інтересу кредиторів сприяв і прийнятний рейтинг. Міжнародне агентство Fitch присвоїло очікуваному випуску рейтинг «B + (EXP)», що на дві сходинки вище за суверенний. «Цей факт, а також низький рівень заборгованості в компанії та низькі девальваційні ризики давали підстави для припущень, що прибутковість за паперами буде в районі 6,5-7,5%, тобто нижче поточної прибутковості за п'ятирічними суверенними українськими облігаціями», – пояснює Ігор Жолонковський. Але макроризики усе ще високі, а спогади кредиторів холдингу «Мрії» та великих банків-банкрутів усе ще свіжі. «Можливо, «Кернел» вирішив розміщувати євробонди дорожче, оскільки це нові та не зовсім зрозумілі для ринку папери», – каже Інна Звягінцева.

Второваною доріжкою

«Кернел» став першим корпоративним емітентом, який від початку кризи зважився на випуск єврооблігацій. У 2013 році за кордоном валюту залучали Ощадбанк, Укрексімбанк, ДТЕК, ПриватБанк, «Укрзалізниця», «Миронівський хлібопродукт», «Мрія», Ukrlandfarming. У 2014-2016 роках деякі з них виходили на зовнішній ринок тільки для реструктуризації колишніх емісій. Нові борги щорічно залучав тільки Мінфін. Але й уряду це вдавалося тільки тому, що США гарантували ці емісії. Остання – на $1 млрд – була у вересні.

Випуск єврооблігацій «Кернел» міг би відкрити шлях на зовнішні ринки для інших емітентів. «Інвесторам цікаві компанії з України, за умови, що інвестиції будуть проходити і регулюватися в іноземній юрисдикції, а компанії зможуть надати прозору звітність і зрозумілу схему активів, підтверджену незалежним міжнародним аудитом. Завжди будуть інвестори, готові вкладати в ринки, що розвиваються, бо завжди є попит на більш високу прибутковість за більш високих ризиків, яку неможливо отримати на розвинених ринках», – вважає Ігор Жолонковський.

На думку Олександра Вальчишена, шляхом «Кернел» можуть піти й інші українські емітенти. «Але це не будуть масові заходи», – вважає експерт. «2017 року цілком можлива спроба розміщення євробондів компанії МХП для рефінансування своїх поточних зобов'язань», – припускає Ігор Жолонковський.

Крім того, Ferrexpo розглядала можливість розміщення євробондів на суму до $750 млн. «Якщо це станеться, то прибутковість за євробондами Ferrexpo буде вище, ніж у «Кернел». У Ferrexpo вищий рівень заборгованості та більш високі фундаментальні ризики, особливо з огляду на досить високу ймовірність зниження цін на руду і сталь у 2017 році», – пояснює експерт.

На цьому список потенційних емітентів закінчується. «В Україні не так багато компаній, які здатні вийти на ринок єврооблігацій. Найближчим часом навряд чи хтось з корпоративного сектора вийде на ринок», – вважає Сергій Фурса.