Нацкомфінпослуг перейшла на нові правила реагування на обґрунтовані скарги споживачів фінансових послуг. C 18 квітня наявність скарг стає прямою підставою для позапланової перевірки небанківської фінансової установи (серед них страхові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії, адміністратори купівель в групах), якщо її проведення схвалює Державна регуляторна служба. Прийматимуться в роботу лише скарги фізосіб. Юрособи повинні вирішувати свої проблеми в суді.

У Нацкомфінпослуг з 1 жовтня 2016-го до 31 березня 2017-го надійшло 2617 скарг фізичних та юридичних осіб на роботу страхових компаній. «Це на 332 звернення більше, ніж за аналогічний попередній період», – підрахували в комісії. Обсяг виплат страхового відшкодування компаніями за результатами розгляду звернень склав 49,13 млн грн. Найчастіше скаржилися на СК «Європейський страховий союз» – 319 звернень, з яких 231 – скарги по суті, на СТ «Іллічівське» (187 і 180 відповідно), СТ «Домінанта» (184 і 173), «Українську транспортну страхову компанію» (140 і 85), «Українську охоронно-страхову компанію» (89 і 83), «Київський страховий дім» (87 і 80), а також СК «Провідна» (108 і 63).

Критерій кількості скарг комісія включила й до проекту постанови Кабміну про новий механізм перевірок учасників фінансового ринку, який визначає критерії ризиковості та періодичність перевірок. Зростання кількості скарг сигналізуватиме про ризикову діяльність компанії, що дозволить комісії частіше перевіряти її: мінімум раз на п'ять років, або кожен другий рік. Високоризиковою вважатиметься компанія, на яку надходить скарг більше, ніж в середньому по ринку (індикатор розраховуватиметься для кожного виду фінансових послуг). Наприклад, якщо за півроку на страховиків поскаржилися 2617 разів, а на ринку 310 СК, то ризиковою вважатиметься компанія, на яку надійшло від дев’ти скарг.

Не всі скарги однаково шкідливі

Учасники ринку вважають нові правила дискримінаційними. «Виходить, що якщо компанія спеціалізується на корпоративному страхуванні та не виконує зобов'язання на мільйони гривень, то підстав для її перевірки немає. А невиплата кількох тисяч гривень або незгода з сумою виплати декількох роздрібних клієнтів може спричинити перевірку», – дивується топ-менеджер однієї з СК.

Крім того, Нацкомфінпослуг не визначає період, за який буде розраховувати кількість скарг, достатніх для перевірки. «Це дозволить комісії на свій розсуд визначати проміжок часу, який кожного разу може бути різним, що створить можливості для зловживань, виникнення корупційних чинників з боку працівників комісії», – вважає генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський.

Комісія не враховує кількість укладених компанією договорів, а високою є ймовірність, що компанія, яка уклала більше страхових договорів, отримає більше скарг, ніж компанія з невеликою кількістю клієнтів. Фізособи часто не погоджуються з розміром нарахованої їм страхової виплати і скаржаться до комісії, але їхня скарга не означає, що СК не виконує своїх зобов'язань або має проблеми з платоспроможністю. «Це призведе до безпідставного віднесення страховика, який уклав велику кількість договорів страхування, до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, незважаючи на те, що він буде відповідати усім нормам законодавства і мати високий показник якості врегулювання збитків», – пояснює В'ячеслав Черняховський.

У асоціації є зауваження і до інших критеріїв ризиковості. Нацкомфінпослуг пропонує вважати високоризиковою компанію протягом п'яти років після виведення тимчасової адміністрації. «Якщо фінансова установа після виконання усіх заходів впливу не має підстав для отримання таких самих заходів впливу, то вона виконує всі вимоги законодавства, і немає необхідності вважати її з високим ступенем ризику. Такий термін не повинен перевищувати 12 місяців після закінчення терміну заходів впливу», – вважають в асоціації.

Асоціація «Страховий бізнес» подала свої зауваження до Державної регулярної служби, яка видаватиме дозволи на перевірки. Вона пропонує створити при ДРС постійно діючу робочу групу з питань небанківських фінансових ринків. До неї мають залучити регулятора для «систематичного обговорення проблемних питань небанківських фінансових установ, які потребують врегулювання, напрацювання варіантів та механізмів для їх вирішення».

За інформацією FinClub, у інших страхових компаній претензій до документа немає. «При цьому не зовсім зрозуміло, чому комісія пішла цим шляхом. Набагато ефективніше було б внести зміни до законодавства і вивести страховий ринок з-під мораторію на перевірки, як це було зроблено для банківського сектора», – вважає генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова.

Не мають побоювань щодо ініціатив регулятора також і учасники інших фінансових сегментів. «Ми не очікуємо збільшення кількості перевірок», – говорить президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольга Мороз. Зараз скарг на роботу КС надходить небагато, переважно це старі історії невиплат грошей клієнтам у 2008-2009 роках. Клієнти НПФ, які укладають довгострокові контракти, поки також не скаржаться на пенсійні фонди.