Споживчий – ознака ризику

Національний банк з 1 липня вперше запровадив підвищені ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів у розмірі 125%, а за пів року – з 1 січня 2022 року – вага ризику зросте до 150%.

Це підвищить потребу в капіталі банків, які видають беззаставні кредити фізичним особам. «Поточні ваги ризику споживчих кредитів на рівні 100% та мінімальні вимоги достатності регулятивного капіталу 10% означають, що на кожні 10 грн кредиту банк повинен тримати 1 грн регулятивного капіталу. Двоетапне підвищення ваг ризику до 150% збільшить протягом 2021 року потребу в капіталі  під споживчі кредити в півтора раза – до 1,5 грн, створюючи додатковий запас 0,5 грн на випадок несприятливих умов», – пояснили в Нацбанку.

Це вимагатиме від банків, які кредитують населення, більшою мірою робити це за рахунок коштів акціонерів і меншою – за рахунок депозитів населення. «Збільшиться частка незабезпечених споживчих кредитів, які банки фінансуватимуть не депозитами вкладників, а власним капіталом», – зазначили в НБУ.

На початку 2021 року споживчі кредити займали 82,7% портфеля роздрібних кредитів банківської системи. Це кредити готівкою, кредитні картки, кредити на купівлю побутової техніки, за якими відсутня застава у вигляді рухомого (як в автокредитах) чи нерухомого (іпотека) майна.

Ці зміни, на думку регулятора, сприятимуть створенню банками належного запасу капіталу для покриття можливих втрат у випадку погіршення якості портфеля споживчих незабезпечених кредитів. «Якість цього портфеля дуже залежить від зміни макроекономічних умов, а ця особливість може недооцінюватися банками під час визначення очікуваних збитків за такими кредитами», – впевнені в НБУ.

Ринок підготувався до цих змін. «Банківська система в цілому має достатній запас міцності в частині дотримання нормативів капіталу. Збільшення ризик-зважених активів у зв’язку із впровадженням нових вимог буде незначним та не матиме помітного впливу на показники адекватності капіталу. Наразі частка незабезпечених споживчих кредитів Укргазбанку складає понад 20% кредитного портфеля фізичних осіб – це переважно кредитні картки», – розповів директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку Володимир Пономарьов.

За даними НБУ, адекватність регулятивного капіталу (Н2 має перевищувати 10%) банків на 1 червня була в діапазоні від 11,89% у Мегабанку до 413,77% у банку «Фамільний».

Найменш помітні зміни будуть для великих банків. «Підвищення ваги ризику за відповідною групою кредитів не призведе до погіршення фінансової стійкості Ощадбанку, адже їх частка у структурі активів банку є незначною», – повідомили в пресслужбі державного банку. В Ощадбанку на 1 червня Н2 становив 17,15%.

Схожа позиція і в банках з іноземним капіталом. «Креді Агріколь має достатній запас капіталу, і цей бізнес залишається одним з основних рушіїв нашого розвитку: маржинальний дохід все ще дуже привабливий, а вартість ризику достатньо низька завдяки високій якості нашого клієнтського кредитного портфеля. Наша бізнес-модель достатньо диверсифікована та має широкий спектр цільових фокусів», – каже фінансовий директор Креді Агріколь Банку Джорджіо Сопранзі. На його думку, сегмент споживчого кредитування залишатиметься привабливим для банків, але темпи кредитування, ймовірніше, сповільняться.

Голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий каже, що більш помітний вплив нова регуляція матиме на менші банки, а не великі кредитні установи. «Вони й без того добре капіталізовані, адекватність капіталу достатня, кредитні портфелі добре диверсифіковані. А ось для маленьких банків, у яких не вистачає капіталу і які йдуть в найбільш прибуткове і найбільш ризикове споживче кредитування, тепер постане питання: або докапіталізуватися, або диверсифікувати свою бізнес-модель», – пояснює він.

Найменший Н2 на 1 червня був у Мегабанку, Банку Форвард (12,17%), Банку Восток (13,09%), Банку Січ (13,69%) та МТБ Банку (13,76%).

Випробування на стійкість

Топменеджери невеликих банків, які спеціалізуються на споживчому кредитуванні, підтверджують, що нова регуляція вплине на їх розвиток. Голова правління Банку Форвард Андрій Кисельов вважає, що необхідність додаткової капіталізації знижує показники рентабельності капіталу (ROE). А це, в свою чергу, може знизити зацікавленість інвесторів у розвитку цього сектору економіки. В його установі кредитний портфель фізичних осіб на 100% сформовано незабезпеченими споживчими кредитами. «Фактично значну перевагу отримає лідер споживчого кредитування – ПриватБанк», – вважає Андрій Кисельов.

Банки, які не мають зайвого капіталу, муситимуть загальмувати темпи збільшення портфеля чи навіть його зменшити. «Оскільки потреба в капіталі банків, які є найбільш активними в сегменті споживчого кредитування, виросте в півтора раза, то повинна збільшитися частка кредитного портфеля, яка буде фінансуватися власним капіталом банків, а не за рахунок залучених вкладів клієнтів. Відповідно, посилення регуляторних вимог вплине на кількість банків, готових видавати такі кредити населенню. Очевидно, що банки з обмеженим капіталом не зможуть збільшувати портфель споживчого кредитування», – пояснює голова правління Ідея Банку Михайло Власенко. Його установа спеціалізується на споживчих кредитах, але має суттєвий Н2 – на рівні 20,3%.

Сценарій згортання кредитних програм недокапіталізованих банків малоймовірний, оскільки це найбільш маржинальний кредитний бізнес. Найвірогідніше, власники банків все ж будуть змушені докапіталізувати свої установи. «Кредитування готівкою продовжує зростати і вже становить більше половини кредитного портфеля деяких банків. Сприяють цьому високі споживчі настрої та зростання доходів населення. Високий попит на кредитні кошти разом з високою прибутковістю кеш-кредитування в подальшому робитиме цей сегмент ринку надзвичайно привабливим для фінансових установ», – вважає Михайло Власенко.

Середня вартість споживчого кредиту на українському ринку в 2020 році становила 55% річних, йдеться у щорічному дослідженні «50 провідних банків України».

За підрахунками Михайла Власенка, середнє значення нормативу достатності капіталу десяти банків з найбільшим обсягом портфеля споживчих кредитів на 1 травня становило 19,52% при нормативі Н2 в 10%, тоді як адекватність основного капіталу – 13,75% (Н3 має становити не менше 7%). Це підтверджує «запас міцності», про який розповідали інші банкіри.

Тому установи із запасом капіталу використають зміни на ринку, щоб посилити власні позиції. Креді Агріколь Банк планує найближчими роками збільшити в півтора раза частку споживчих позик – до 10% в клієнтському портфелі. «Один з найпопулярніших продуктів на сьогодні – кредити готівкою. Ми маємо свою цільову аудиторію в споживчому кредитуванні – це клієнти сегменту «середній плюс» та вище. Ми пропонуємо клієнтам такого класу один з найвищих на ринку показник відсотку позитивних рішень за споживчими кредитами, а вони нам допомагають формувати портфель з меншим ризиком», – розповів Джорджіо Сопранзі.

Ефект для позичальника

Банкіри не виключають збільшення вартості беззаставних кредитів, щоб зменшити темпи зростання портфеля. Проте вже виданих кредитів це не стосується. «У Банку Форвард розроблені та запроваджені додаткові заходи з управління портфелями та ризиками в період адаптивного карантину та локдауну. Ми сконцентровані на управлінні ризиками та якості активів. Для менш ризикового клієнта у нас найбільш лояльні пропозиції, а клієнтам із сумнівною репутацією або без кредитної історії пропонуємо дорожчий продукт для покриття можливого ризику неповернення кредиту позичальником. Тому саме це нововведення не змінить умови кредитування наших клієнтів», – пояснив Андрій Кисельов.

Михайло Власенко розповів, що клієнти не помітять змін в щоденному користуванні послугами та продуктами банку: нововведення змінять виключно внутрішні вимоги і процедури. А Джорджіо Сопранзі очікує навіть зниження вартості кредитів за умов збереження стабільного ринкового поля. «Але, з іншого боку, ринок ставатиме більш вимогливим до взаємного партнерства фінансових організацій і споживачів – дедалі більш домінуючу роль відіграватиме кредитна історія. Саме такі клієнти матимуть хороші процентні ставки за кредитами», – пояснив він.