Світ лихоманить: чим коронавірус загрожує економіці України

Світ лихоманить: чим коронавірус загрожує економіці України

Пандемія коронавірусу COVID-19 загрожує не тільки здоров’ю українців, але й економіці країни. Суттєве гальмування світового зростання і загострення проблем в країнах основних торговельних партнерах України відчутно вплине на вітчизняний ВВП. А карантин, який вже оголошено в країні, зменшить внутрішнє споживання і вдарить не лише по бізнесу, але й бюджетним доходам. Наслідки для економіки України можуть виявитися більш серйозними, ніж експерти поки що уявляють (рос.).

Світова економіка підхопила коронавірус

Всесвітня організація охорони здоров'я 11 березня оголосила про пандемію коронавірусу в світі. Це стало поворотним моментом в історії, як вірус з китайського Уханю паралізує світову економіку. Першими на новину про зміну масштабу епідемії COVID-19 відреагували американські біржі, які впали на 4,7-6% і перейшли в стан «ведмежого ринку».

Азійські індекси вчора знизилися від 4% до 10%, а європейські ринки зранку втрачали по 5% після запровадженої США 30-денної заборони на авіасполучення з Шенгенською зоною Європи. До кінця дня темпи падіння європейських ринків досягли 12%, а обвал американських індексів на 10% став наймасштабнішим за останні 33 роки.

Перші випадки зараження новим коронавірусом в Китаї були виявлені наприкінці грудня 2019-го, а вже 21 січня нова хвороба набула світового розголосу. Фондові ринки почали сприймати цю ситуацію як загрозливу в лютому, коли стрімко впали акції компаній, які постраждали першими: від авіакомпаній до туроператорів. Але оскільки на карантин були закриті й китайські заводи, відбувся збій постачання запчастин для виробництв по всьому світу. Станом на ранок 13 березня на COVID-19 захворіло 135,781 тис. осіб, померли 4,967 тис., одужали 68,346 тис., лікуються 62,468 тис. чоловік.

Економісти почали пророкувати стрімке гальмування світової економіки. МВФ попередив, що їхній останній макропрогноз вже не є актуальним і вони готують новий. «За будь-якого сценарію глобальне зростання в 2020 році опуститься нижче рівня минулого року, коли було 2,9%», – зазначили у Фонді. Аналітики Bank of America знизили прогноз темпів зростання глобального ВВП в 2020 році до 2,2% з раніше очікуваних 2,8%. У сценарії помірної рецесії темпи зростання оцінюються всього в 1,4%.

Світові центробанки почали знижувати вартість своїх ресурсів: Федеральна резервна система США 3 березня знизила базову процентну ставку на 0,5 п.п. – до 1-1,25%, а Банк Англії 11 березня знизив ставку втричі – до 0,25% – найнижчого рівня в його історії. Голова Європейського центробанку, екскерівниця МВФ Крістін Лагард заявила, що «ми побачимо сценарій, який багатьом нагадає фінансову кризу 2008 року». Проте ЄЦБ вчора не зміг ухвалити рішення про зменшення своїх ставок.

Міжнародний валютний фонд вже пообіцяв країнам кредит на $50 млрд на боротьбу з коронавірусом. Держави, які зіткнулися з хворобою, анонсували програми стимуляції: Велика Британія витратить 30 млрд фунтів, країни ЄС – 25 млрд євро, а в США на боротьбу із коронавірусом спрямують $8 млрд.

Дедалі більше світових лідерів кажуть про початок нової економічної кризи, чого не було під час минулих сплесків інфекцій. Міністр фінансів Естонії Мартін Хельме заявив, що «цифри показують, що такого різкого падіння не було з 2008 року». «Економічна криза вже настала, і питання тепер у тому, як звести до мінімуму її наслідки і знайти можливості отримати від неї якусь користь. Проте планування практично неможливе через непередбачувану мінливу ​​ситуацію», – наголосив він.

Навіть криптовалютний ринок впав на чверть.

Україна у вірусній облозі

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вже визнав, що Україна входить в світову економічну кризу, спровоковану коронавірусом. Хоча ознаки економічних проблем були вже давно помітні: промислове виробництво в рецесії з 2019 року, а ВВП України в січні 2020-го впав на 0,5%. Із четверга уряд запровадив тритижневий карантин, а бізнес почав переводити працівників на дистанційну роботу.

Ще два тижні тому міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов заявляв, що навіть швидке поширення коронавірусу в інших країнах не матиме істотного впливу на економіку України. «Можуть бути негативні сценарії, коли коронавірус швидко пошириться в інших країнах… Тоді це сильно вплине на подорожі та туризм. Але туризм у нас займає невеликий відсоток, тому істотного впливу на українську економіку не буде», – зазначав уже колишній міністр.

Наприкінці лютого в уряді ще не прораховували, як на виробництво і споживання вплине масовий карантин. Не було й розрахунків, як на економіку України вплине економічна криза в Європі, яка зараз стала новим центром поширення коронавірусу, особливо Італія, яка споживає 5% українського експорту. Урядовці лише звертали увагу на потенційні збитки від охолодження економіки Китаю, який в 2019 році спожив 7,2% українського експорту, а також забезпечив 15,1% українського імпорту.

Основним каналом впливу коронавірусу на економіку Милованов називав експорт: «За кукурудзою та олією можемо очікувати зростання нашого експорту в Китай. Щодо залізної руди, то на неї в Китаї може попит знизитися». В китайському імпорті важливу частку займає електроніка. «Її можна замінити товарами з інших країн Азії чи Європи. Ми не очікуємо істотних проблем для наших ланцюжків доданої вартості, скоріше подорожчає імпорт, що добре для економіки», – вважав він ще наприкінці лютого. Вже через тиждень міністр заявив: «Епідемія може призвести до кризи в економіці».

В новому уряді посада міністра вакантна.

Читайте: У Нацбанку розповіли про вплив коронавірусу на економіку

В Нацбанку запевняють, що українські компанії не скорочували експорт до Китаю. «Були деякі проблеми з логістикою, але вони вирішені. Більше половини нашого експорту в Китай – це зерно, продукти харчування і шрот. Попит на ці продукти не знизився ні з боку Китаю, ні на світовому ринку. Ця ситуація мала короткостроковий ефект. Можливо, деякий вплив буде в майбутньому, але глобально ми не бачимо проблем для української економіки», – казав заступник голови НБУ Дмитро Сологуб. Проте на початку березня НБУ побачив «перші сигнали сповільнення китайської економіки».

«У нас близько третини експорту руди йде в Китай, тобто ми теж залежимо від китайської промисловості. Але майже 50% нашого експорту – це харчова продукція, а цей сегмент страждає менше. Можуть бути логістичні проблеми. Ефект падіння цін на наш імпорт (нафту і газ) значно переважає ефект падіння цін експорту (чорних металів і руди)», – зазначали в Нацбанку.

Поширення коронавірусу може призвести до сповільнення економічної активності в Україні. «Суттєве зниження світового попиту і переоцінка інвесторами ризиків країн, що розвиваються, може негативно позначитися на зовнішній торгівлі України та ускладнити залучення фінансування», – вважає голова НБУ Яків Смолій.

Під загрозою і щорічне отримання $12 млрд від мігрантів. «Ми очікуємо зниження переказів українських трудових мігрантів з-за кордону, але воно буде порівняно меншим, ніж ефект від того, що подорожі з України будуть набагато нижчими», – прогнозує Дмитро Сологуб. Найбільше українських мігрантів саме в Європі, яка зараз стає найбільшим епіцентром поширення коронавірусу.

Падіння світових індексів і дорожчання боргового капіталу змусили НБУ 6 березня відкласти на рік впровадження правил, які мали фактично заборонити банкам купувати валютні ОВДП. Це не допомогло: Мінфін скасував аукціон 10 березня, а нерезиденти почали скорочувати власний портфель ОВДП.

Нацбанк пішов на виконання вимог президента Володимир Зеленського і знову зменшив облікову ставку – цього разу до 10%. Такими діями НБУ намагається підвищити інфляцію і зростання ВВП. 

Чорний лебідь

Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко вважає, що подальша динаміка світового ВВП залежатиме від того, як швидко Китай відновить своє виробництво. «Китай займає близько 16% світового ВВП. Вже точно провальний I квартал означатиме серйозне сповільнення річного зростання, навіть якщо в II кварталі, як очікували аналітики в січні, трапиться відскік. Китай відповідає за безліч ланцюжків вартості, і ми побачимо вплив карантину, як тільки вийде звітність ключових компаній за I квартал», – очікує вона.

Багато китайських складових є в електроніці, виробах з металу, у текстильної промисловості. Ці галузі можуть зіткнутися з перебоями поставок, але вони займають не таку велику частку в українській промисловості, як два лідери – харчова промисловість і металургія, де китайських проміжних товарів не так багато, каже Марія Репко. Якщо ж до ІІ кварталу ситуація в Китаї нормалізується, то серйозного удару навіть по цих галузях не буде, прогнозує вона.

Другий важливий канал впливу світових тенденцій на ситуацію в Україні – ціни на основні експортні товари України: руду, метали, продукцію сільського господарства. «Якщо для сільськогосподарської продукції ризики не настільки високі, то падіння світових цін на руду і метали може серйозно відбитися на українському експорті, поставити під удар робочі місця і курс валюти», – вважає вона. Водночас обвал цін на нафту стане для України позитивним фактором, оскільки здешевить імпорт енергоносіїв.

На думку голови аналітичного департаменту групи ICU Олександра Мартиненка, найбільш відчутні втрати через гальмування світової економіки може понести український металургійний сектор. Хоча негативний ефект від падіння цін на залізну руду і сталь на український торговий баланс буде більш ніж компенсуватися падінням цін на нафту. «Якщо компенсуючий фактор низьких цін на нафту послабиться, скажімо, від збоїв у нафтових поставках через ескалацію напруженості на Близькому Сході, то негативний вплив на зовнішньоторговельний баланс буде сильнішим», – прогнозує експерт.

Третій канал впливу на Україну – ситуація на фінансових ринках. Україна в 2020 році має потребу у фінансуванні в $15 млрд, щоб рефінансувати внутрішній і зовнішній борг і профінансувати дефіцит бюджету. Вартість залучень може злетіти, якщо криза розгорнеться за форматом 2008-2009 років, коли країни, що розвиваються, виявилися найбільш вразливими. «Поки що це катастрофічний сценарій, який всерйоз розглядають тільки традиційно песимістичні прогнозисти. Будемо сподіватися, що події підуть м’якшим шляхом», – каже Марія Репко.

Проблема в тому, зазначає Олександр Мартиненко, що при погіршенні настроїв на глобальних фінансових ринках країни з економікою, що розвивається, завжди страждають. Україна – не виняток. «У разі якщо світові фінансові ринки продовжить лихоманити від коронавірусу, тоді для України може підвищитися вартість зовнішніх запозичень або зовсім закритися доступ на міжнародні ринки для чергової позики. Якщо при цьому буде зволікання з допомогою від МВФ, то тиск на гривню посилиться, а це спричинить і прискорення інфляції », – прогнозує експерт.

На підтримку валютного курсу НБУ вже витратив від початку березня $1,2 млрд, а від початку року від'ємне сальдо операцій НБУ на міжбанку становило $200 млн. Це не зупинило девальвацію гривні, яка за два тижні втратила приблизно 5% вартості до долара США.

У будь-якому випадку і уряду, і бізнесу, і фінансовому сектору слід готуватися до різних сценаріїв розвитку подій: починаючи з опрацювання варіантів віддаленої роботи співробітників і пошуку альтернативних постачальників в різних локаціях для бізнесу та закінчуючи створенням плану узгоджених дій Мінфіну, Мінекономіки та Національного банку, впевнена Марія Репко.

І тут існує ризик того, що на тлі можливого погіршення економічної ситуації влада заради збереження рейтингів може піти на популістські кроки в економіці, що буде посилювати проблеми, зокрема з бюджетом, попереджає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

В разі масового поширення коронавірусу в Україні проблем з бюджетом не уникнути апріорі, вважає виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук. «Якщо масові зараження відбуваються в декількох українських містах, вся життєдіяльність міст паралізується: навчальні заклади закриваються, люди обмежують походи в магазини, підприємства йдуть на карантин. А це все – втрачений ВВП, несплачені податки, нереалізовані можливості. В таких умовах зростатимуть бюджетні витрати, що потягне за собою зростання запозичень і, відповідно, зростання їхньої вартості», – описує він.

«Проблема якраз в тому, що ніхто в світі не може оцінити потенційний масштаб можливих проблем, через що й почалася паніка на світових ринках», – констатує Дмитро Боярчук.

Підписуйтесь на новини FinClub у TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу