Усе буде картка

Парламент дозволив місцевій владі впроваджувати автоматизовані системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті – єдиний електронний квиток. Міста самі визначатимуть, чи вводити їм нову систему розрахунку, яка дозволить перейти до безготівкової оплати проїзду, чи залишити кондукторів в автобусах, метро і тролейбусах. Про бажання перейти на електронний квиток в різний час говорили Київ, Львів, Дніпро, Вінниця, Миколаїв, Ужгород.

Переваги проекту очевидні. Споживачам обіцяють, що вони забудуть про черги за квитками або очікування кондуктора. Київський метрополітен підрахував, що за рік роботи технології безконтактної оплати проїзду пасажири заощадили 44,5 тис. годин очікування в чергах. За даними MasterCard, в Києві щодня безконтактною карткою оплачується 25 тисяч поїздок.

Проект електронного квитка дозволить привчити українців активніше користуватися не лише картками для проїзду. «Технологія дозволить клієнтам звикнути до банківських інновацій, активніше користуватися інтернет-банкінгом з мобільних пристроїв», – вважають у ПриватБанку. Крім того, впровадження нової системи обліку дозволить містам визначити точну кількість пільговиків, які безкоштовно користуються послугою проїзду в громадському транспорті, що, відповідно, позначиться на обсязі дотації з місцевих бюджетів комунальних підприємств.

Зацікавлений в проекті також Нацбанк, який вважає впровадження електронного квитка важливим інструментом переходу до cashless-економіки – зниження готівки в обігу. У 2015 році 99% пасажирів автобусів, трамваїв і метро оплачували проїзд готівкою, тільки 1% – картками. У тролейбусах взагалі була 100-відсоткова оплата проїзду готівкою. Для порівняння: проїзд залізницею в 9% випадків оплачувався безготівково, а авіаперельоти – у 80% випадків.

Перехід на безготівкову оплату збільшить доходи пасажирського транспорту, оскільки вважається, що зараз кондуктори і водії транспортних засобів приховують частину виручки.

Електронні технології

Найбільш активними в сфері оплати проїзду картками були ПриватБанк і Ощадбанк. Саме ці банки стали основними бенефіціарами вигод від використання безконтактних карток для оплати проїзду в Київському метрополітені. Терміналами також обладнані станції Київського фунікулера і Борщагівської лінії швидкісного трамваю.

У день прийняття закону про електронний квиток ПриватБанк оголосив про реалізацію пілотного проекту у Львові: оплата проїзду за допомогою інтернет-банкінгу. «Ми надамо стікери з QR-кодами, софт, в якому можна адмініструвати маршрути і отримувати онлайн звітність з оплат, навчимо персонал транспортного підприємства роботі з цією технологією. Оскільки для запуску не потрібно будь-яке обладнання, реалізація проекту в конкретному місті може зайняти всього тиждень, – повідомили в ПриватБанку. – Крім Львова ми ведемо переговори з реалізації оплати проїзду через мобільний Приват24 в Дніпрі, Полтаві та інших містах».

Планується інтеграція електронних квитків з муніципальними картками. «Ощадбанк – єдиний банк, який реалізує випуск муніципальних карток («карток городянина»), які можуть містити транспортний додаток, як, скажімо, «Картка киянина». Планується, що електронний квиток буде інтегровано в «Картку киянина». По суті, муніципальні картки є гарною платформою для реалізації проекту «єдиного електронного квитка». З огляду на позитивний досвід банку в розвитку Kyiv Smart City, ми готові його впроваджувати також в інших містах України», – розповідає FinClub заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Інші банки також зацікавлені в участі в таких проектах, але не поспішатимуть. «Ми бачимо за цим цікаві можливості. Однак зараз ми сфокусовані на питаннях інтеграції з Укрсоцбанком і в цьому напрямку поки не працюємо», – зазначає в. о. директора з розвитку роздрібного бізнесу Альфа-банку Олексій Пузняк.

Впровадження електронних квитків вимагає значних інвестицій у встановлення валідаторів у транспорті. У Дніпрі підрахували, що місту на це необхідно $8 млн. А Львівська міськрада обговорювала залучення у Європейського банку реконструкції та розвитку кредиту на 10 млн євро.

Без створення необхідної інфраструктури можна буде перейти до нової системи оплати. «Щоб проект був успішним, жителі міста мають бути впевнені, що це дійсно зручний спосіб оплати за проїзд. Зараз кияни активно користуються своєю карткою в метро, тому що їм не потрібно стояти в чергах, носити з собою додатковий пластик і постійно його поповнювати. Термінали для оплати є на будь-якій станції, а банки і платіжна система створюють спеціальні програми заохочення таких розрахунків, – говорить начальник департаменту спеціальних каналів продажів Укрсоцбанку Олександр Григоренко. – Якщо пасажири будуть впевнені, що придбавши електронний квиток, вони зможуть скористатися ним, де і коли це буде їм зручно, процес переходу на електронні квитки відбудеться досить швидко».

Але реалізація проекту не буде швидкою. Вінниця і Львів планують перевести міський транспорт на безготівкову оплату з 2018 року, а Дніпро – в 2017-2019 роках.