Українці поділилися вкладом

Українці поділилися вкладом

У 2016 році громадяни і підприємства наростили гривневі вклади в банках майже на 9%. Цьому процесу навіть не завадила націоналізація ПриватБанку, яка могла спровокувати зворотний тренд. Головним фактором збереження подальшого припливу депозитів, на думку експертів, залишається макроекономічна стабільність в Україні.


Портфель на виріст

Національний банк помітив зростання гривневих коштів на банківських рахунках, і навіть відтік грошей з ПриватБанку напередодні та в період його націоналізації не зміг переламати цей тренд. У грудні гривневий депозитний портфель банків зріс на 4%, а за рік – на 8,7%, підрахували в НБУ.

Лідером з приросту гривневих депозитів виявився бізнес – його вклади зросли за рік на 12%, але більше половини приросту прийшлося на грудень. «Цьому сприяло поступове пожвавлення економічної активності та поліпшення фінансових результатів підприємств, в тому числі активізація експортерів у другому півріччі», – стверджують в НБУ.

Але розгадка швидше криється в даних Держказначейства: в грудні 2016 року держбюджет перерахував бізнесу велику суму грошей, тільки бюджетне відшкодування ПДВ збільшило банківські залишки бізнесу на 16 млрд грн. Це автоматично знизило пропозицію валютної виручки експортерами на міжбанку на початку січня і викликало зростання курсу, констатували в Нацбанку.

Громадяни наростили гривневий портфель вкладів за рік на 5,2%, в тому числі в грудні на 1,9%.

В іноземній валюті вклади бізнесу зросли лише на 3,3%, а населення – скоротилися на 2,4%. «Залишки за депозитами в іноземній валюті (в доларах. – FinClub) за рік майже не змінилися, в той же час в грудні внаслідок продовження дії ситуативних чинників, що призвели до посилення волатильності на валютному ринку, вони знизилися на 1,9%», – стверджують в НБУ. У грудні фізособи забрали з рахунків $158,5 млн, юрособи – $100,8 млн.

Зростанню депозитів не завадила навіть націоналізація найбільшого банку. Перед цією подією протягом тижня українці щодня знімали з рахунків ПриватБанку по 2 млрд грн. Але обсяг вкладів у банку не встиг скоротитися істотно. Якщо за підсумками III кварталу роздрібний депозитний портфель становив 155 млрд грн, то на момент націоналізації – 150 млрд грн. У ПриватБанку не змогли прокоментувати динаміку свого депозитного портфеля.

Далі буде більше

У поточному році очікується збереження припливу грошей в банки. «Найбільший вплив зараз чинить не населення, а бізнес. Потрібно враховувати, що за два останні роки в країні була істотна інфляція, і після того як промисловість, агробізнес і будівництво показали зростання, логічно, що після відновлення активності їм потрібне зростання оборотних коштів і зростання оборотів у цілому. Грубо кажучи: якщо раніше хліб коштував 5 грн, а тепер 10 грн, або літр дизпалива – 10 грн, а тепер 20 грн, то на рахунках компанії має бути вдвічі більше грошей, щоб обслуговувати виробництво і торгівлю. Зростання коштів на рахунках корпоративного сегмента для мене – це найкраще підтвердження зростання економічної активності», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Єдиним фактором, який може стати на перешкоді, учасники ринку називають можливу активізацію бойових дій, яка спричинить паніку. Але цей фактор не вважається ймовірним. Тому банкіри мають намір поступово зменшувати вартість залучених грошей, та й цінові ризики мають знижуватися: НБУ поставив за мету інфляцію 8% плюс-мінус 2 п.п.

Націоналізований ПриватБанк вже із січня 2017 року знизив ставки за валютними вкладами на 1-2%. За гривневими річними депозитами найбільший держбанк усе ще платить 20%, але вже в лютому опустить ставки. Для порівняння: державний Ощадбанк платить за річну гривню 17%. «У 2017 році ми не бачимо негативних факторів, які могли б привести до зростання депозитних ставок. За умови стабільної політичної та економічної ситуації ставки не ростимуть, наш прогноз – вони знизяться до кінця I кварталу на 1-1,5%», – говорить голова правління Ідея Банку Михайло Власенко.

Однією з причин зниження середньої ставки за вкладами є банкрутство банків, які обіцяли клієнтам щедрі відсотки. «У числі основних чинників, що сприяють зниженню депозитних ставок, – зменшення кількості банків, які через проблеми з ліквідністю декларували надвисокі ставки із залучення депозитів на рівні до 28% в гривні, а також в цілому висока ліквідність банків за їх низької кредитної активності», – вважає Михайло Власенко.

Останніми місяцями збанкрутували активні в роздробі банк «Траст» і Платинум Банк. Ніхто з решти банків не пропонує за базовим вкладом більше 21%.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу