Багатіїв поставлять на облік

Міністерство фінансів придумало, як зменшити добробут багатих українців. Чиновники відомства пропонують вписати до Податкового кодексу термін «особа зі значними статками» і змусити цих осіб щорічно подавати декларацію про доходи. Про це йдеться в оприлюдненому відомством законопроекті. Заможними вважатимуть українців, які є кінцевими бенефіціарними власниками великого платника податків (їх в країні 1364), або їхній річний дохід перевищує 50 млн грн, або ці українці безпосередньо або опосередковано володіють понад 10% іноземної компанії з доходами понад 10 млн євро.

Фізособа, яка відповідає хоча б одному критерію, щорічно подаватиме електронну податкову декларацію. У разі неподання річної декларації фізособі загрожує штраф в розмірі 10% від суми нарахованого податку. При цьому Державна фіскальна служба матиме десять років для проведення перевірки матеріального стану особи зі значними статками.

Мінфін пояснює свою ініціативу світовим досвідом впровадження спеціальних заходів для роботи з великими платниками податків. Адже такі заходи дозволяють знизити рівень ухилення від сплати податків серед платників з високими доходами. За результатами деклараційної кампанії за 2016 рік 63 українця задекларували сумарний дохід 7,7 млрд грн, а сплатили податок на доходи фізосіб і військовий збір на суму 225,2 млн грн і 26,6 млн грн відповідно.

У міністерстві вважають, що українців, які підпадуть під нові критерії, буде 1200 чоловік. А сумарні витрати ДФС (64,7 тис. грн) на розсилку податкових листів і витрати підприємців на складання звітів (462 тис. грн) складуть всього 526,8 тис. грн на рік.

Удар по банківській таємниці

Щоб перевіряти заповнені декларації та донараховувати податки, співробітники Державної фіскальної служби отримають доступ до банківських рахунків багатіїв. За письмовим запитом ДФС банки будуть зобов'язані повідомляти інформацію не тільки про наявність рахунку, але й про суми залишків на рахунках конкретної фізособи, а також про операції зі списання/зарахування грошей за вказаний проміжок часу. Отримувати дані ДФС зможе і від контролюючих органів інших країн.

Розширення повноважень податківців є головним недоліком законопроекту, вважають експерти. «Проект передбачає розширення прав контролюючих органів – позасудовий доступ податкових органів до реквізитів банківських рахунків і руху коштів за цією категорією платників податків, також вони зможуть проводити перевірку повноти декларування майнового стану та доходів «товстосумів» протягом 3650 днів. Таким чином, позовна давність збільшується з трьох до десяти років, що є явною дискримінацією», – вважає експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ В'ячеслав Черкашин.

Надання доступу ДФС до рахунків зменшить довіру багатіїв до банків. «Заможні українці й так, найвірогідніше, не тримають гроші в українських банках, але якщо це буде запроваджено, то взагалі залишать нашу банківську систему. Наявність загального принципу банківської таємниці дозволяє зберегти хоч якусь довіру до банків. Для людей важливо, щоб інформація про їхні заощадження не потрапила до неналежних рук і не використовувалася для рекету, а до нашої податкової служби немає жодної довіри», – зазначає старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Викликає питання здатність ДФС виявляти багатіїв. «Ефективність такої пропозиції досить низька, оскільки розподіл коштів на декількох рахунках декількох фізичних або юридичних осіб, пов'язаних між собою договірними відносинами, без проблем дозволяє обійти запропоновані законопроектом критерії визначення заможного українця», – говорить керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз. Та й самі критерії викликають питання. «Чому контролюється дохід від 10 млн євро і вище, а не володіння корпоративними правами на аналогічну суму? Адже можна, володіючи мільйонними активами, не показувати прибуток, уникаючи контролю держави», – говорить В'ячеслав Черкашин.

Обмін інформацією

Ініціатива Мінфіну не випадкова. На Заході вже давно борються з відтоком грошей до офшорів з пільговим оподаткуванням. Тому країни з високими податковими ставками ініціювали спрощення розкриття банківської таємниці та інформації про власників офшорних компаній. У січні 2017 року Україна приєдналася до плану BEPS (Base erosion and Profit Shifting). Цей механізм, розроблений за участю ОЕСР, повинен перешкодити розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування. Але поки Україна не імплементувала навіть мінімальний стандарт (4 з 15 заходів) плану BEPS. «Цей законопроект важливий в контексті обміну податковою інформацією з іншими країнами, а також в контексті приєднання України до виконання плану BEPS. Щоб виконати вимоги, потрібно надати доступ до рахунків», – розповідає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Міністр фінансів Олександр Данилюк казав, що Україна в 2020 році приєднається до міжнародної системи автоматичного обміну між фіскальними органами фінансової інформації CRS. З 1 січня 2019 року бізнес в ЄС очікують нові правила, передбачені директивою № 2016/1164 «Про правила запобігання ухилення від сплати податків» (Anti Tax Avoidance Directive). На думку В'ячеслава Черкашина, законопроект Мінфіну – це незграбна спроба запровадити одне з правил Євродирективи – правило КІК (контрольованої іноземної компанії). «В Європі цього вимагають до 1 січня 2019 року, але там комплексний підхід з шести заходів, а не вирваний з контексту елемент. Ніби-то впроваджуємо міжнародний досвід, але не повністю, фрагментарно. Хотілося б бачити від держави не точкові, рвані та імітаційні рішення, а комплексне впровадження світових стандартів податкової прозорості», – стверджує експерт.

На думку юриста Віктора Мороза, без ухвалення пакету законів BEPS не буде автоматичного обміну податковими даними між Україною та іншими країнами, в яких можуть бути зареєстровані компанії, що належать заможним українцям. «Для ефективного оподаткування доходів заможних українців необхідно контролювати відповідність їхніх доходів видаткам. В іншому випадку обійти критерії контролю над великим платником податків, володіння особою-нерезидентом або розміру оподатковуваного доходу не так вже й складно за допомогою, наприклад, сервісу номінальних директорів», – зазначив він.

Але в цілому ідея перевести мільйонерів на обслуговування до офісу великих платників податків і зобов'язати їх щорічно подавати декларацію гарна. «Якщо з когось починати контролювати доходи фізосіб, то, певна річ, з багатих, оскільки це дає більший фіскальний ефект і є прикладом для всіх інших. Але поки що в небагатьох країнах вдалося обкласти податком багатих людей. Вони часто отримують свої доходи в інших місцях, мають можливість жити в інших країнах, і якщо їх починають сильно пресувати на батьківщині, то вони показують дохід там, де він менше обкладається податком», – зазначає Володимир Дубровський.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.