Україна втрачає інвесторів

Україна втрачає інвесторів

Україна втрачає привабливість для зовнішніх інвесторів. Торік вони вклали в різні сектори економіки всього $2,45 млрд, але через відтік капіталу і курсову переоцінку портфель інвестицій скоротився відразу на $13,6 млрд. Фінансисти вважають, що відсутність реформ в Україні, низька захищеність прав кредиторів і висока корупція роблять неможливим залучення коштів нерезидентів у виробничий сектор.

Виведення відбулося

Нерезиденти скорочують вкладення в українську економіку. Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в 2014 році склав лише $2,45 млрд, повідомили вчора в Держстаті. Це більш ніж удвічі менше, ніж надійшло у 2013-му – $5,68 млрд. Відтік інвестицій з України за цей же період склав $1,17 млрд, однак загальний обсяг накопичених інвестицій впав відразу на $13,59 млрд – до $45,92 млрд.

Значний обсяг інвестицій було «втрачено» через курсову різницю (ці «втрати» склали $12,24 млрд), оскільки частина інвестицій, що надійшли в минулі роки, була переведена в гривню. Її дворазове знецінення в 2014 році знизило і валютний еквівалент вкладень нерезидентів в український бізнес. Обсяг наданих нерезидентами позик, торгових кредитів та інших боргових інструментів також помітно зменшився – на 15,6%, до $8,57 млрд.

Зниження портфеля ПІІ не змінило географічну структуру країн-донорів. На десять найбільших інвесторів, як і раніше, припадає 83% усіх грошей. Щоправда, частка ЄС трохи зросла з 76,4% до 77,5%. Найсуттєвіше скорочення портфеля показав Кіпр – на $5,27 млрд, але він продовжує утримувати лідерство ($13,71 млрд). Росія, що посідає 4-е місце, скоротила вкладення до $2,72 млрд. Зросли вкладення тільки зі Швейцарії (9-е місце) – на $40 млн, до $1,391 млрд.

За відсутності реформ

Найбільше ПІІ скоротилися в банках і страхових компаніях – на 25%, або $3,81 млрд. У промисловості «втрачено» 17% інвестицій, але ця сфера усе ще лідирує за обсягом залучених грошей – $14,82 млрд. У регіональній розбивці інвестиції нерезидентів знизилися у всіх областях, крім Івано-Франківської. Цей регіон виявився єдиним, де відбулося зростання – на $112 млн, до $926 млн.

Фінансисти впевнені, що обсяг інвестицій в Україну скорочується не тільки через військові дії в країні та небажання бізнесу ризикувати коштами, адже в решті регіонів йому формально нічого не загрожує. Відсутні реальні реформи, які можуть зробити вкладення в українську економіку безпечнішими з точки зору захисту прав інвесторів. «На законодавчому рівні досі немає змін у захисті прав кредиторів: неплатники користуються тими ж схемами, вдаються до послуг тих же юридичних компаній, які допомагають обманювати кредиторів і виводити кошти. Якщо у найближчі шість місяців не буде ніяких зрушень у питанні захисту прав кредиторів, зарубіжні інвестори не вкладатимуть кошти в економіку країни», – розповідає директор центру корпоративного бізнесу Укрсоцбанку Георгі Заманов.

Найбільше додаткових коштів потребує реальний сектор економіки. «Україні як повітря потрібні іноземні інвестиції, конкретно – у виробництво. У країнах, що розвиваються, робочі місця саме у виробництві «годують» усі інші галузі, в тому числі сферу послуг, освіту, медицину, фінанси. До нас не прийдуть ніякі виробничі інвестиції та не буде довгострокового економічного зростання, поки Україна залишається на 186-му місці у світі за легкістю підключення електрики та іншої комунальної інфраструктури. Треба терміново щось міняти в тарифній системі і головах менеджерів енергокомпаній, водоканалів тощо, аби в Україну прийшло міжнародне виробництво», – зазначає голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.

Ситуація з інвестиційною привабливістю України залежить від боротьби з корупцією. «Усі наші економічні проблеми врешті-решт зводяться до двох банальних речей – корупції та бюрократії. Тому я б рекомендував почати з найпростішого – тотальної дерегуляції. Головне, що задля цього не треба ніякого фінансового ресурсу, а тільки бажання і політична воля. Чим менше буде різних обмежень і дозволів, тим активніше підуть інвестиції, як внутрішні, так і зовнішні, з позитивним впливом на економічні процеси в країні», – вважає начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків.

 

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу