Регулятор відзвітував

Парламентські слухання на тему «Про шляхи стабілізації банківської системи України» учора почалися з доповіді голови НБУ Валерії Гонтарєвої. Її ключове послання до фінансового співтовариства полягало в тому, що фіксованого курсу валют в Україні більше не буде ніколи. При цьому регулятор розраховує на стабілізацію валютного ринку завдяки перевищенню пропозиції над попитом.

Основне завдання НБУ, підкреслила вона, – це не підтримка валютного курсу гривні, а збереження її купівельної спроможності. Поки ця задача недосяжна: після 25-відсоткової інфляції в 2014-му ціни в поточному році зростуть ще на чверть. «Цього року ми не можемо розраховувати на низьку інфляцію, оскільки очікується підвищення адміністративно-регульованих тарифів в результаті проведення назрілих економічних реформ», – зазначила вона. За оцінками НБУ, зростання ціни на газ у 3,8 разу і ціни опалення на 66% додасть до споживчої інфляції 6-8%.

Через обмеження часу виступу Валерія Гонтарєва не встигла перерахувати конкретні механізми, за допомогою яких Нацбанк планує стабілізувати систему. В її доповіді, розміщеній на сайті НБУ, йдеться про використання принципу «трьох К»: капіталізація, консолідація, концентрація. Нацбанк стимулюватиме банки нарощувати капітали з метою підвищення стійкості банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів. Триватиме вихід з ринку неплатоспроможних банків: від початку 2014-го їх уже виведено 39.

Крім того, Нацбанк планує застосовувати диференційований режим нагляду за банками в залежності від їх системної значущості та дотримання регулятивних норм. Посилена увага приділятиметься банкам, що отримали рефінансування. Повноваження кураторів у таких установах розширюватимуться. «З тими повноваженнями, які зараз має куратор, він не може запобігти протиправним діям, а лише реагує на них постфактум. Надання додаткових повноважень уповноваженим кураторам дозволить зробити контроль більш ефективним, а кураторів – більш захищеними», – йдеться в доповіді НБУ.

Критичний настрій

В уряді готові підтримати грошима реструктуризацію банківської системи – така позиція узгоджена з МВФ. «Минулого року допомога банкам склала 27 млрд грн. У 2015-му в держбюджеті на такі цілі закладено 56 млрд грн. Цифра може бути збільшена, але сподіваємося, що вона залишиться на цьому рівні», – заявив з трибуни заступник міністра фінансів Віталій Лісовенко.

Інші доповідачі – депутати і експерти – в основному були налаштовані негативно до політики Нацбанку. Екс-голова НБУ Володимир Стельмах розкритикував методи центробанку. «Використання жорстких кредитних механізмів для вирішення проблем – це помилка. Облікову ставку підвищено до 19%. Це означає, що для споживачів кредитні ставки складуть 30-35%, тому що будуть додані ризики, резерви, вартість обслуговування. Це нереальні ставки для кредитів», – заявив Володимир Стельмах. Він здивувався, що незважаючи на те, що відтік вкладів складає 140 млрд грн, НБУ рефінансував банки тільки на частину цієї суми. Тому, за його словами, банкам цілком можна дати кредити ще на 100 млрд грн. Як при такому насиченні ринку грошима не допустити гіпердевальвації гривні, Володимир Стельмах не повідомив.

Не обійшли увагою і відповідальність банкірів за свої помилки. «Потрібно посилити відповідальність власників банків. Вони закредитовують свої компанії, а потім вішають банки на Фонд гарантування», – обурений заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Олег Лаврик («Самопоміч»). Він заявив, що «відшкодування вкладникам збанкрутілих банків потрібно підвищити мінімум вдвічі», – до 400 тис. грн. Примітно, що всього три дні тому ідею підвищити гарантії ФГВФО до 500 тис. грн запропонував колишній голова НБУ Сергій Арбузов, який зараз переховується від правосуддя.

Банківські пропозиції

Банкіри у своїх виступах говорили про проблеми, які турбують їх найбільше. «Необхідно зняти існуючі зараз обмеження, щоб люди знову понесли гроші в банки, – закликав голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. – Крім того, потрібно почати вирішувати питання валютних позик. У нас дві третини позичальників вже конвертували свої кредити, але залишилася ще третина, а це 18 тисяч осіб».

Голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет використовував виступ для реклами ноу-хау банку – безресурсного фінансування. «Неможливо накачувати банки грошима, тримати їх на плаву і при цьому мати стабільний курс. Нам потрібно знизити вартість ресурсів так, щоб це не чинило тиску на курс. Для порівняння: у нас вартість ресурсів становить 20% плюс 4% за ризик, а на Заході ціна грошей – 1% плюс 4% за ризик, – наголосив Олександр Дубілет. – Тому Нацбанк з Мінфіном повинні зробити стандарти безресурсного фінансування. А також потрібно буде перевести експорт та імпорт у безресурсну площу». ПриватБанк надає безресурсні гарантії платежів за 4% річних з травня 2013 року.

Ключове, чого чекають банкіри від парламенту, – це прийняття розробленого ними пакету законопроектів: від захисту прав кредиторів до введення депозитів без права дострокового розірвання. «Є таке поняття, як макродовіра – довіра громадян, суспільства, ринку до влади, її можливості виконувати свої зобов'язання. Зараз немає реальної взаємодії між урядом та НБУ. Банкіри в НАБУ розробили пакет документів, який сприятиме відновленню довіри вкладників до банків, вирішенню питання повернення кредитів», – заявив з трибуни Ради глава Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Однак проблеми фінансової системи неможливо вирішити тільки в рамках самої системи – це частина загальної картини обіцяних, але поки що нереалізованих реформ. «Поки не буде справедливого суду, право власності, як і інші права, не будуть захищені», – навела приклад заступник спікера Оксана Сироїд.