Прийшли за пенсією

Служба безпеки України (СБУ) вчора оголосила про відкриття кримінальних проваджень за фактами розтрати та легалізації грошових коштів колишніми посадовими особами корпоративного недержавного пенсійного фонду Нацбанку. «Співробітники фонду розробили протиправну схему розтрати коштів установи, перевівши на рахунки комерційних структур понад 600 млн грн. Гроші спрямовувалися на придбання цінних паперів емітентів, які мають усі ознаки фіктивності», – йдеться в повідомленні СБУ. Силовики не повідомляють про конкретних підозрюваних, але раніше директором НПФ був Олег Макаренко.

В СБУ розповіли про один з епізодів справи. Протягом 2013-2014 років співробітники пенсійного фонду купили на фондовій біржі «Перспектива» облігації ТОВ «Ековіте» на суму понад 77 млн грн. «Зловмисники достовірно знали про неліквідність цих цінних паперів, тому що особисто контролювали діяльність «Ековіте». У подальшому отримані кошти були легалізовані через низку підконтрольних шахраям приватних підприємств», – стверджують у прес-центрі СБУ.

Фінансові втрати понесли більше 10 тисяч працівників НБУ – учасників недержавної програми пенсійного забезпечення, стверджують силовики. Тому головним слідчим управлінням СБУ відкрито кримінальні провадження за ст. 191 («привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») і ст. 209 («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом») Кримінального кодексу.

Нацбанк створив свій пенсійний фонд у 2006 році. Вже в 2007-му він домігся дозволу самостійно керувати ним. Наприкінці 2009 року активи фонду становили 290,4 млн грн, з яких 60,5% лежали на депозитах, 13,6% – інвестовані в корпоративні облігації, 12,8% – в ОВДП. За даними Національної асоціації НПФ України та адміністраторів НПФ, пенсійний фонд Нацбанку є найбільшим в Україні. Станом на 30 червня 2014 року його активи становили 1,5 млрд грн (65,99% від активів усіх приватних пенсійних фондів).

Примарні гроші

Питання щодо непрозорої діяльності пенсійного фонду НБУ з'явилися в листопаді 2014 року. Регулятор фондового ринку, НКЦПФР, виявив, що фонд вклав у ризикові цінні папери більше 500 млн грн, повідомляло видання INSIDER. Це були облігації компаній «Аксіома», «Тріумф», «Сонет» і «Ековіте», акції біржі «Перспектива», вкладення у будівництво «Французького бульвару» через компанію «Новотек-Інвест». «Частка фонду в капіталі біржі незначна. Сьогодні триває діалог з корпоративним НПФ НБУ щодо доцільності перебування акцій біржі в активах фонду», – розповів FinMaidan директор біржі «Перспектива» Станіслав Шишков.

Після цього в листопаді Нацбанк заявив, що інвестиційна діяльність фонду відповідає законодавству. «З метою об'єктивної оцінки активів фонду був проведений внутрішній аудит і запрошено міжнародну аудиторську компанію Baker Tilly», – заявили в прес-службі НБУ. Інвестиційна декларація НПФ визначає два основних напрямки розміщення коштів: держпапери терміном обігу до трьох років та депозити в держбанках. «Зазначені зміни спрямовані на мінімізацію ризиків і збереження коштів учасників фонду. На сьогодні діяльність фонду повністю контролюється і не вимагає застосування надзвичайних заходів», – запевнили в Нацбанку.

Після чого директора НПФ Олега Макаренка звільнили. На початку грудня новим директором дирекції з управління діяльністю пенсійного фонду НБУ було призначено Олега Курінного. Раніше він працював в інвестиційній компанії «Драгон Капітал» та очолював компанію «Драгон Девелопмент». Вчора в НБУ на запит FinMaidan про кримінальне провадження відповісти не встигли.

Нецінні папери

За останні два роки ТОВ «Ековіте» випустило три серії облігацій. Рейтингове агентство «Рюрик» 18 січня 2013 року присвоїло їм рейтинг «uaВВВ-», який протримався до кінця 2014-го. У числі позитивних факторів «Рірюк» назвав те, що забезпеченням за паперами виступали договори страхування фінансових ризиків в СК «Кремінь». 30 грудня 2014-го рейтинг облігацій було припинено. А 11 січня 2015 року НКЦПФР прийняла рішення призупинити обіг облігацій серії В. У компанії «Ековіте» сказали FinMaidan лише, що рішення НКЦПФР викликано припиненням діяльності ТОВ шляхом його перетворення у ПАТ «Ековіте».

На що «Ековіте» витратило 77 млн грн, отримані від НБУ, поки невідомо. У звіті компанії за 2013 рік зазначено, що її статутний капітал – 550 тис. грн, в штаті – лише один співробітник, директор Ірина Максимчук, а основні сфери діяльності – виробництво міді, чавуну, сталі та феросплавів, відновлення відсортованих відходів. 100% компанії володіла Тетяна Руднєва. У 2013 році були випущені десятирічні облігації на 77,05 млн грн під 20% річних.

Учасники ринку вважають, що в діяльність НПФ Нацбанку відпочатку були закладені такі ризики. «Наше законодавство передбачає поділ функцій з управління активами та адміністрування діяльності НПФ. Для Нацбанку були зроблені певні винятки. Безумовно, така концентрація функцій несе в собі певні ризики, але, враховуючи, що сам Нацбанк є регулятором, діяльність фонду повинна відповідати нормам законодавства», – вважає генеральний директор «ОТП Капітал» Григорій Овчаренко.

Однак до звинувачень СБУ учасники ринку радять ставитися обережно. «Саме поняття «сміттєвих» цінних паперів дуже умовне. Необхідно оцінювати актив на момент здійснення інвестиції. Наприклад, облігації «Каравану» або «Сіті.кому» зараз вважаються «сміттєвими», але коли ці папери випускалися, вони були інструментом залучення коштів діючої компанії», – пояснює Григорій Овчаренко.

«Система відбору емітентів на «Перспективі» аналогічна усім іншим українським фондовим біржам: критерії включення та перебування в біржовому списку і в біржовому реєстрі стандартизовані на рівні нормативно-правового документу НКЦПФР. Біржа не може відмовити емітенту у включенні до біржового списку, якщо він відповідає формальним ознакам: випуск ЦП здійснено відповідно до чинного законодавства, емітент не є банкрутом, ЦП враховуються в депозитарії, немає обмежень за оборотом тощо. ТОВ «Ековіте» формальним вимогам до емітента з допуску до торгів і внесення до біржового списку відповідало. Більш того, його облігації допускалися до торгів з метою первинного розміщення, тобто його документи з емісії пройшли державну реєстрацію і нарікань не мали», – стверджує Станіслав Шишков.