Валюту звільнили від пенсії

Парламент звільнив українців з 1 січня 2017 року від сплати збору до Пенсійного фонду в розмірі 2% від суми готівкової іноземної валюти, що купується. Збір в Україні впроваджувався декілька разів з метою збільшити доходи Пенсійного фонду або обмежити попит на іноземну валюту. Востаннє збір встановили в 2014 році в розмірі 0,5%, але незабаром його підвищили до 2%. Постійно змінювався і список тих, хто його повинен платити. Зараз його стягують з усіх покупців готівкової іноземної валюти, крім випадків її купівлі для оплати кредитів.

Очікувалося, що у 2017-му Пенсійний фонд отримає 260,6 млн грн від операцій з купівлі іноземної валюти. Тепер же його недостачу грошей має компенсувати Мінфін.

Існування збору підтримувало розвиток тіньового ринку купівлі-продажу валюти, оскільки на ньому не стягують 2-відсотковий збір. Цей ринок експерти оцінювали в $1 млрд щомісяця. Тому банкіри радіють скасуванню збору. «Це довгоочікувана для банківського ринку зміна. Скасування 2-процентного збору під час купівлі валюти позитивно вплине на готівковий ринок, адже банки нарешті стануть більш конкурентними в порівнянні з небанківським ринком. Клієнти віддаватимуть перевагу банкам, в яких безпечніше здійснювати валютно-обмінні операції. Крім того, завдяки зростанню конкуренції спреди між купівлею і продажем валюти звузяться до мінімальних значень. Це вплине на збільшення пропозиції готівки на ринку і на її вартість», – каже FinClub член правління, директор казначейства Ідея Банку Володимир Кузьо.

Парламент вирішив лише половину проблеми. «Не секрет, що безліч відкритих обмінних пунктів цей збір не стягували, і таким чином банки були в неконкурентному середовищі з готівкового обміну валют, при цьому до бюджету істотних відрахувань не надходило. Скасування збору не вирішує усіх питань, оскільки у банків існує ще обмеження в 12 тис. грн з продажу валюти через касу, яке знову-таки не діє в обмінних пунктах, – розповідає FinClub начальник сектора продажів казначейських продуктів ОТП Банку Олександр Воробей. – Ми продовжимо спостерігати за трьома окремими ринками: безготівковим міжбанківським валютним ринком, обміном валют через каси банків та «альтернативним» ринком обміну валют поза банками. Кожен з цих ринків має своє ціноутворення, і рух валюти між ними обмежений НБУ».

Учасники ринку регулярно критикують НБУ і правоохоронців за недостатні зусилля у боротьбі з незаконними пунктами обміну валют. Під час недавнього рейду було вилучено 6 млн грн, а НБУ навіть склав список з 32 нелегальних обмінників, які регулятор знайшов у Києві. Найпопулярніші порушення законних небанківських обмінних пунктів – «ігри» з курсами і порушення роботи з документами. Але вже з 17 грудня вони зобов'язані видавати касові чеки.

Подальша лібералізація

Якщо на чорному ринку 2-процентного збору просто немає, то з вуличними обмінниками ситуація складніша. Зараз небанківські обмінники або не стягують 2-відсотковий збір, або стягують його, але не перераховують до Пенсійного фонду. За рахунок цієї маржі вони можуть або збільшувати свій прибуток, або ставити більш «вигідний», ніж у банків, для клієнта курс, заробляючи більше на обороті, який не фіксується в звітності. «Це рішення (скасування 2-процентного збору. – FinClub) призведе до вирівнювання курсів валют у банках і небанківських обмінних пунктах і поступового звуження спредів. Очікуємо, що обсяг обміну валют поступово почне перетікати назад з «альтернативного ринку» до банків, оскільки для купівлі до $400 не знадобиться відвідувати небанківські обмінні пункти і можна буде здійснити купівлю в банку, не переплачуючи додаткових зборів», – зазначає FinClub Олександр Воробей.

Але швидкого ефекту чекати не варто. «Потенційно частина ресурсів зможе повернутися назад до банківської системи, а тому спекулятивні дії «міняйл» чинитимуть дедалі більш обмежений тиск на формування курсу. При цьому варто розуміти, що зменшення частки тіньового ринку залежатиме також від лібералізації валютного ринку. Моментального ефекту очікувати не слід, бо усе ще діють адміністративні норми регулятора, – каже FinClub директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний. – Але цей крок в перспективі допоможе зробити готівковий валютний ринок залежним виключно від ринкових факторів, а не психологічних аспектів, якими найчастіше маніпулюють продавці на чорному ринку».

Чинний ліміт на купівлю валюти змушує багатьох українців активно працювати з чорним ринком. «Для клієнтів, яким потрібно купити валюту в сумі, що перевищує існуючі регуляторні обмеження, альтернативи обміну на чорному ринку, як і раніше, немає. Курс чорного ринку і міжбанківського зблизяться, але розрив між ними усе одно існуватиме за рахунок "премії за обсяг"», – констатує начальник казначейства БТА Банку Дмитро Лазарев.

Для реальної лібералізації необхідно скасовувати ліміти купівлі валюти. «На тлі скасування збору усе ще актуальною залишається необхідність зняття НБУ чинного на сьогодні ліміту продажу валюти в одні руки через банки, який на сьогодні становить еквівалент 12 тис. грн», – каже Володимир Кузьо. Поки існує цей ліміт, українцям доводиться йти міняти великі суми грошей на тіньовий ринок, де шахраї просто грабують їх. Шахраї навіть підробляють пункти обміну валют: «касир» отримує пакет грошей і тікає через чорний хід. Щоб клієнти повернулися до банків, ліміти треба підняти. «Для подальшої нормалізації ринку наступним необхідним кроком вважаємо зняття або збільшення обмеження на купівлю валюти у 12 тис. грн хоча б до 30 тис. грн», – зауважив пан Воробей.