Таємна спецоперація

Міністерство фінансів за 1 грн учора купило 100% акцій ПриватБанку. Тимчасова адміністрація виконала свою місію і йде з банку, втім, публічним процес націоналізації назвати складно. Якщо українським клієнтам банку повідомлявся мінімум інформації, то із зарубіжними влада не спілкувалася, зберігаючи від них в таємниці процедуру bail-in – процес конвертації в капітал банку як зобов'язань банку перед пов'язаними особами, так і інших необтяжених зобов'язань (крім депозитів і поточних рахунків фізосіб та юросіб).

Напередодні НКЦПФР затвердила збільшення статутного капіталу ПриватБанку на 29,4 млрд грн – до 50,7 млрд грн. У Нацбанку і ФГВФО приховують інформацію, за рахунок яких коштів була проведена ця докапіталізація банку. Відомо лише, що ця емісія не має відношення до обіцянки Мінфіну докапіталізувати на першому етапі ПриватБанк на 43 млрд грн.

Як повідомляв FinClub у вівторок, в рамках bail-in в капітал банку були конвертовані зобов'язання установи перед пов'язаними особами і деякими незабезпеченими кредиторами, зокрема, два випуски єврооблігацій з погашенням в січні та лютому 2018 року на суму $335 млн, а також субборг на $220 млн, який залучався до лютого 2021-го. Обіцянку провести bail-in міністр фінансів Олександр Данилюк і голова НБУ Валерія Гонтарева дали ще в понеділок. Тоді чиновники оцінили весь обсяг конвертованих зобов'язань у 32 млрд грн. Додемісію оголосили на 35,9 млрд грн, але фактичне збільшення склало 29,4 млрд грн.

НБУ і ФГВФО обіцяли прокоментувати цей процес в середу, але потім передумали відповідати на запит FinClub. Оскільки обіцянки провести bail-in єврооблігацій були дані в понеділок публічно, нерезиденти почали консолідуватися. За інформацією FinClub, вже почався процес створення комітету кредиторів, які незадоволені конвертацією єврооблігацій в капітал ПриватБанку і подальшим його обнуленням. У тому, що конвертовані зобов'язання були обнулені, немає сумнівів. ФГВФО учора заявив, що після додаткової емісії акцій капітал все одно виявився негативним і був проданий Мінфіну «в повному обсязі за 1 грн».

Довга дорога до суду

Загроза проведення процедури bail-in була анонсована ще в Меморандумі про співпрацю України з МВФ. Її могли застосувати за «надзвичайних ситуацій для роботи з системними банками» під контролем МВФ і Світового банку. Щоправда, в документі тоді йшлося лише про те, що в капітал банку буде конвертовано тільки зобов'язання пов'язаних осіб. «Вони розглядаються НБУ як пов'язані та підлягатимуть bail-in», – несподівано сказав міністр фінансів про євробонди в понеділок. Власники єврооблігацій на цю загрозу відреагували миттєво: котирування паперів впали з 70-72% до 23-25% від номіналу, а в середу – до 15%.

Власники єврооблігацій, яких торкнулося «списання», захочуть оскаржити свої втрати в судах. «Такий механізм певною мірою суперечить принципам UNIDROIT (принципи міжнародних комерційних договорів. – FinClub) в частині сумлінності, рівності сторін договірних відносин і справедливості, а також деяким іншим міжнародним угодам, що регламентують корпоративні взаємини, учасником яких є Україна. Зокрема, ці дії суперечать директиві ЄС про реструктуризацію і банкрутство банків, а також директивам і регламентам ради з фінансової стабільності Світового банку», – говорить керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Головний аргумент, який можуть використовувати кредитори, – неотримання їхньої згоди на проведення операції. «Процедура bail-in вимагає обов'язкового схвалення бондхолдерів, без їхнього дозволу така процедура може бути визнана нікчемною», – вважає Віктор Мороз.

Кредитори можуть використовувати аргумент, що реструктуризація єврооблігацій ПриватБанку восени 2015 року відбувалася під тиском НБУ. «У зверненні до інвесторів банк посилався на постанову НБУ № 329 від 21 травня 2015 року, яка зобов'язала ПриватБанк реструктуризувати зовнішню заборгованість», – говорить керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій. Йдеться, в першу чергу, про заборгованість перед британською «дочкою» ПриватБанку UK SPV Credit Finance plc., яка стала посередником у випуску євробондів, і Standard Bank plc. У Нацбанку вважали, що відмова від реструктуризації спричинить ризики для виконання програми капіталізації. «Рік тому бондхолдерів ввели в оману: під примусом НБУ і МВФ ПриватБанк реструктуризував єврооблігації, при цьому забули попередити їх про дірку в капіталі, яку знайшов НБУ», – вважає Олександр Паращій.

Минулого року ПриватБанк запропонував власникам єврооблігацій перенести термін погашення паперів з кінця 2015 року на початок 2018-го. При цьому ставка купона була підвищена з 9,375% до 10,25%. Нові умови пропонували погашення євробондів частинами: по 20% основної суми – в серпні 2016 року і в лютому 2017-го, по 15% – в травні, серпні та листопаді 2017 року, а також в січні 2018-го. Для отримання згоди кредиторів на реструктуризацію ПриватБанк пообіцяв виплатити власникам єврооблігацій по $20 за кожні $1000 номіналу.

«Примусова» реструктуризація дозволяє кредиторам подати до суду на власників і топ-менеджерів ПриватБанку, які, пропонуючи умови реструктуризації євробондів, приховали від них інформацію про «діру» в капіталі. «Якби бондхолдери знали про реальний стан справ у банку, вони могли не погодитися на запропоновані умови і вимагати дострокового погашення паперів», – пояснює Олександр Паращій. Також кредитори можуть оскаржити свою «пов'язаність» з ПриватБанком, оскільки позиція української влади в цьому аспекті є сумнівною. Формально єврооблігації випустила британська «дочка» ПриватБанку – компанія UK SPV Credit Finance plc. Саме вона отримала гроші від покупців єврооблігацій, які потім перерахувала ПриватБанку у вигляді валютного кредиту. І оскільки UK SPV Credit Finance є пов'язаною з банком особою, то влада вирішила конвертувати в капітал зобов'язання ПриватБанку перед нею.

Віктор Мороз вважає, що власники єврооблігацій мають можливість звернутися за захистом своїх прав: «Вважаю, що питання буде врегульовано в позасудовому порядку. Якщо ж суперечка дійде до суду, у власників єврооблігацій дуже хороші шанси на позитивне рішення».

Проте у влади теж є козир в рукаві. Незважаючи на те що публічна обіцянка провести bail-in боргу за єврооблігаціями анонсувалася як спосіб вирішити частину проблем ПриватБанку за рахунок грошей «пов'язаних сторін», в українському законодавстві передбачена можливість провести bail-in будь-яких необтяжених зобов'язань банку, навіть якщо мова не йде про інсайдерів.

З ініціативи МВФ ще в 2015 році норма про bail-in з'явилася в статті 41.1 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», яка регулює процес виведення з ринку неплатоспроможного банку за участю держави. Закон поширив дію цього інструменту навіть на необтяжені зобов'язання непов'язаних осіб! Був прописаний обмін на акції додаткової емісії «незабезпечених грошових зобов'язань банку перед пов'язаними особами, а також незабезпечених грошових зобов'язань перед юридичними та фізичними особами, які не (!) пов'язані з банком, крім коштів на поточних і депозитних рахунках». Саме до цієї категорії потрапляють, наприклад, єврооблігації, субборг і навіть незабезпечені міжбанківські кредити (на 1 жовтня 2016 року загальний обсяг міжбанківських кредитів ПриватБанку становив 2,6 млрд грн).

Спираючись на цю норму, Україна буде вибудовувати лінію захисту від позивачів. «Конвертувати бонди можна. Наша держава не повинна цікавитися, за яким правом випускалися бонди. Фонд цікавить лише те, які пасиви, які не є депозитами, є на балансі банку. Закон дає право Фонду розпоряджатися цими коштами», – вважає Олександр Паращій.