З держбанків знімуть проблеми

З держбанків знімуть проблеми

Мінфін не знає, що робити зі 100 млрд грн проблемних кредитів в Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку, тому пропонує створити держкомпанію з управління такими активами. Такий сценарій потребуватиме бюджетних вливань, тому в держбанках пропонують спочатку випробувати всі методи роботи з проблемною заборгованістю.


Проблема № 1

Без вирішення проблеми майже 100 млрд грн «токсичних» кредитів приватизація держбанків, навіть часткова, малоймовірна. Їх продаж – це ключова мета прийнятої в лютому 2016 року стратегії розвитку держбанків – Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазабанку. Після націоналізації ПриватБанку в грудні 2016 року в Міністерстві фінансів усвідомили, що треба переписати стратегію і включити до неї проблему NPL. «Зараз ми знаходимося на фінальній стадії формування стратегії держбанків. Але ми не можемо оновити стратегію без врегулювання цього питання», – повідомила перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова.

Мінфін обіцяв винести нову стратегію на Кабмін ще в травні, але тоді документ так і не оприлюднили. У світовій практиці використовується кілька варіантів роботи з проблемними активами: створення банку поганих активів, продаж непрацюючого портфеля або передача його колекторам для стягнення. У травні Оксана Маркарова запропонувала створити компанію з управління поганими активами держбанків, відтоді Мінфін лише укріпився в думці заснувати держкомпанію з управління проблемними активами (ДКУПА). «Якщо створювати держкомпанію, вона має бути невеликою і виконувати кілька певних завдань: оцінювати активи і вирішувати, що з ними робити – списувати або ж дофінансувати», – сказала Оксана Маркарова.

За словами заступника міністра, планувалося створити компанію «виключно для держбанків». «Якщо вона покаже свою ефективність за один – два роки, потім можна відкривати її для ринку», – зазначила вона. Паралельно парламент може ухвалити закон, що дозволяє приватним банкам створювати такі КУА. Альтернатива – створювати спецпідрозділи для роботи з NPL в кожному з банків. Однак такий сценарій означає збереження проблемних боргів на балансах держбанків.

Накопичені проблеми

До початку року Ощадбанк під кредитний портфель у 116,5 млрд грн сформував резерви на 50,6 млрд грн (43,4% портфеля). Майже половина кредитів «незабезпечені» (50 млрд грн), наприклад, оплата позик на 22,8 млрд грн гарантується тільки поручительствами, а знецінені кредити з заставами в Криму та зоні АТО становлять 19,7 млрд грн. Найбільші боржники банку – сфери енергетики і будівництва (56,1 млрд грн). В Укрексімбанку на дві найбільші групи позичальників – сільське господарство і видобуток – припадає 31 млрд грн при загальному портфелі у 104,1 млрд грн. Під нього сформовані резерви на 45,7 млрд грн (покриття 43,9% портфеля).

Ця проблема характерна для ринку. «Висока частка непрацюючих кредитів (57% в квітні) – баласт для банків. Обслуговування більшої частини цих кредитів ніколи не буде відновлено, тому їх доцільно повністю зарезервувати і списати», – поскаржився в червні НБУ.

Велика частина NPL Ощадбанку та Укрексімбанку припадає на великі бізнес-групи. «Проблема концентрації великих позичальників є особливо гострою для двох найстаріших держбанків, які тривалий час фокусувалися на кредитуванні підприємств і груп, наближених до бізнес-інтересів політичних діячів. Частка десяти найбільших груп приватних позичальників у сукупних кредитах становить 56% одного банку і 38% іншого. Якість кредитів великим позичальникам набагато нижче, ніж кредитного портфеля юросіб в цілому: частка непрацюючих кредитів п'яти найбільших груп на 30 п.п. вище середнього рівня і становить для двох банків 94%», – зазначалося в останньому Звіті про фінансову стабільність НБУ.

При цьому дефолт п'яти бізнес-груп, компанії яких були позичальниками одночасно двох держбанків, привів до появи у банків у 2017 році потреби в капіталі на 6,8 млрд грн.

Збиткові підрахунки

Експерти Офісу з фінансового та економічного аналізу при Верховній Раді розрахували всі можливі варіанти роботи ДКУПА для поганих активів Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку. Передача проблемних боргів ПриватБанку новій структурі не розглядається, оскільки Rothschild та інші консультанти готують окрему стратегію для ПриватБанку.

До моделі розрахунків закладено наступне: 100 млрд грн непрацюючих кредитів, під які сформовано 80 млрд грн резервів; кредити оцінені у 10 млрд грн (дисконт – 90%). ДКУПА, яку створять на десять років, може отримати проблемні активи за 1 грн, або за оціночною, балансовою чи номінальною вартістю. Прораховано також варіант передачі активів на комісійне стягнення, а також випуск облігацій ДКУПА під гарантії держави і без них.

Найменш витратним для держбюджету буде комісійне обслуговування. Збитки держави складуть 1,7 млрд грн за консервативного сценарію ефективності роботи з кредитами (повернення 30% від балансової вартості, яка дорівнює номінальній вартості мінус сформовані резерви). За базового (50%) і оптимістичного сценарію (80%) держава буде в плюсі – 1,1 млрд грн і 5,2 млрд грн відповідно. Але в цьому випадку кредити залишаться на балансі банків, а отже, під них може знадобитися деформувати резерви.

Другий трохи більш витратний варіант – продаж портфеля непрацюючих кредитів за 1 грн. За цього сценарію банкам доведеться визнати максимальний збиток (на суму балансової вартості портфеля NLP) і вони потребуватимуть докапіталізації. Зате все, що ДКУПА стягне, піде на зменшення збитків держави. Сумарні втрати бюджету в такому варіанті складуть 9,6 млрд грн, 6,8 млрд грн і 2,7 млрд грн в залежності від трьох описаних сценаріїв.

За умови продажу за оціночною вартістю докапіталізація банкам може не знадобитися або буде невеликою, але доведеться випускати ОВДП для ДКУПА, а збиток для бюджету буде від 4,8 до 11,7 млрд грн. Продаж активів за балансовою вартістю спричинить витрати держави на суму 9,5-16,4 млрд грн. Найбільш витратним є продаж портфеля непрацюючих кредитів за номінальною вартістю, що потребують докапіталізації ДКУПА. Вона не тільки найбільш витратна (знадобиться 12,8-19,7 млрд грн бюджетних коштів), але й може привести до негативних юридичних наслідків для посадових осіб ДКУПА, Мінфіну та уряду.

Не все золото

Ідею Мінфіну скептично сприймають навіть в парламенті. «Можливо, банкам краще самостійно продати ці активи з дисконтом. Просто потрібно створити для цього законодавче поле. І тоді не треба буде нічого створювати, не потрібно буде докапіталізувати нову структуру», – говорить член комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Руслан Демчак.

Ефективних інструментів управління активами в Україні немає, вважає президент Української національної іпотечної асоціації Сергій Волков. ДКУПА могла б отримати виняткові повноваження, як малайзійська компанія Danaharta, говорить він. Спеціальний закон забороняв третім особам подавати скарги на її право на всі стягнені активи, позичальники не мали права оскаржувати продаж їхнього проблемного боргу третім особам. Danaharta могла через своїх адміністраторів керувати підприємствами-боржниками. На час такого керівництва запроваджувався мораторій на будь-які дії проти адміністратора на термін 12 місяців. «Але в Україні такий сценарій неможливий», – констатує Сергій Волков.

Фактично єдиним інструментом ДКУПА для роботи з проблемними активами буде продаж з дисконтом. А цим може займатися і ФГВФО. «Можна віддати ці активи до Фонду гарантування вкладів безкоштовно», – запропонував президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

Але ФГВФО продасть їх самим же позичальникам через підставних осіб з великим дисконтом, оскільки інших покупців просто немає. «В країні немає таких грошей на придбання поганих активів. Будь-який продаж, по суті, можливий тільки самому позичальникові. Це дуже розбещує позичальників», – вважає Сергій Волков. «Якщо ми будемо списувати до 90% боргу, то у нас ніколи не буде нормальної банківської системи», – вважає генеральний директор групи «ПрімоКолект» Єва Закович.

На її думку, сама ідея, що рано чи пізно проблемному позичальникові банк запропонує списати частину заборгованості або продасть його актив з великим дисконтом, не стимулює навіть хороших позичальників вчасно погашати заборгованість. «Навіть якщо у клієнта тимчасові складнощі, він повинен чітко розуміти, що через 10-20 років йому доведеться повернути борг в повному обсязі», – впевнена Єва Закович.

Несвобода дій

У держбанках кажуть, що вони й самі можуть ефективніше почати працювати з проблемною заборгованістю, якщо отримають відповідні інструменти. «Bad bank або ДКУПА можуть бути створені, тільки якщо всі інші інструменти не працюють», – вважає начальник управління реструктуризації заборгованості Ощадбанку Ірина Мудра. Вона зазначила, що Ощадбанк має один з найбільш ефективних підрозділів з примусового стягнення заборгованості. «Але ми не отримуємо погашення кредитів. У нас має бути набір інструментів для цього», – сказала Ірина Мудра.

За її словами, старт фінансової реструктуризації показав, що різні інструменти для роботи з проблемною заборгованістю, якими раніше держбанки не користувалися, працюють. «Часткове списання – до 30% – дає найбільш ефективний результат. Якби ми могли списувати позичальникам хоча б 20-30% боргу, у нас би вже була черга позичальників на реструктуризацію. Але є побоювання, що після цього до нас прийде прокуратура. Але ж списання – це не злочин. Так, певні ризики є, але потрібно вміти приймати ризики. Це управлінське рішення», – вважає Ірина Мудра.

Держбанки просто бояться приходу прокуратури, яка може знайти ознаки злочину в ринковому механізмі реструктуризації необслуговуваних боргів. «Фактично у менеджменту держбанків урізані повноваження. Якесь дисконтування, прощення частини боргу, зниження ставки, по суті, неможливі в держбанках. Менеджмент боїться ухвалювати рішення, яке може щось змінити. Наглядовій раді необхідно дати менеджменту повноваження», – вважає Сергій Волков.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в ViberTwitter и Facebook.

Долучайтесь

Реклама (2)