Народився 14 червня 1961 року в селі Переселення Кагарлицького району Київської області.

Освіта

У 1968-1978 роках навчався у Колочавській середній школі в Закарпатській області.

З 1978 до 1982 року навчався за спеціальністю «Фінанси та кредит» на фінансово-економічному факультеті Київського інституту народного господарства ім. Д. С. Коротченка. Закінчив інститут з дипломом економіста. У 1992 році закінчив курс банківського менеджменту в Німеччині, в 1993-му навчався в США, в 1994-му – в Чехії, в 1996-му – знову в Німеччині. Доктор економічних наук, професор КНЕУ.

Кар'єра

У банківській сфері почав працювати в 1982 році економістом Черкаської обласної контори Будбанку СРСР (зараз це Промінвестбанк). Але одразу перервав роботу – в 1982-1984 роках проходив службу в повітряно-десантних військах на території Литовської РСР (зараз полковник запасу).

Після армії повернувся до Будбанку СРСР: з 1984 до 1986 року працював ревізором, старшим ревізором Української республіканської контори Будбанку, в 1986-1988 роках – заступником керуючого Броварського відділення Будбанку.

У 1988-1990 роках був начальником ОПЕРУ Київського обласного управління Промбудбанку СРСР, наступний рік працював у ньому начальником відділення.

У 1991 році став головою правління Укрпостачбанку, який перейменовано в «Ажіо». На посту голови банку «Ажіо» Станіслав Аржевітін пропрацював більше двох десятиліть – до 2005 року, коли була закрита угода з продажу установи шведському SEB Bank.

На початку 1990-х «стояв біля витоків» створення Асоціації українських банків, з 1993 до 2003 року очолював Раду АУБ, потім був заступником голови, з 2006 року – знову очолив Раду АУБ.

У 2005-2006 роках він працював заступником міністра з питань надзвичайних ситуацій (МНС) з економічних питань. В 2005-2010 роках – позаштатний радник президента Віктора Ющенка.

У 2006 році він приходить до парламенту V скликання, до якого після дострокового розпуску переобирається в 2007 році. У парламенті VI скликання працював до 2012 року, де з грудня 2007-го був першим заступником голови комітету з питань фінансів та банківської діяльності.

Після того, як він залишив парламент, його було зараховано до кадрового резерву державних службовців першої категорії, призначення на посади яких здійснюється президентом і Кабміном.

Автор 38 досліджень в сфері грошово-кредитної та валютної політики. Опублікував монографію «Трансформація грошово-кредитних відносин в сучасній економіці України».

Науковий ступінь доктора економічних наук за спеціальністю «гроші, фінанси та кредит» отримав 31 травня 2011 року. Тема докторської дисертації: «Грошово-кредитні відносини в розвитку економіки України». З 2014 року – співголова Громадської ради при НБУ.

26 листопада 2015 року вчена рада КНЕУ на конкурсі (93% голосів) на посаду завідувача кафедрою банківської справи Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана обрала професора цієї кафедри Станіслава Аржевітіна.

Напередодні, 25 листопада, парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності вибрав Станіслава Аржевітіна як одного з чотирьох кандидатів до Ради НБУ.

Він отримав 10 голосів з 11 присутніх депутатів, його висунення підтримали всі банківські асоціації (АУБ, УКБС, НАБУ), Міністерство освіти і науки та Громадська рада при НБУ, яка, до речі, ще 22 травня проголосувала за включення Станіслава Аржевітіна до Ради НБУ.

У липні 2016 року парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності виключив кандидатуру Станіслава Аржевітіна зі списку кандидатів до Ради НБУ.

В жовтні 2019 році він знову подав свою кандидатуру у Раду НБУ.

Фінансовий стан

Станом на 25 травня 2015 року акціями банків не володів.

Пряма мова

«Національний банк України не виконує основну конституційну норму щодо забезпечення стабільності грошової одиниці. Країна пережила три обвальні девальвації: в 1998-1999, в 2008-2009, в 2014-2015 роках, останнє знецінення гривні сталося в три рази, і очевидно, що це ще не кінець. Нацбанк також не в змозі утримувати й цінову стабільність».

«Міжнародні банківські холдинги без будь-яких обмежень отримують доступ на український банківський ринок під гаслами імпорту дешевих ресурсів і сучасних технологій. А насправді ми отримали майже наркотичну залежність грошової системи України від іноземної валюти, а також кредитування імпортного ширвжитку, витрачаючи на це й так мізерні золотовалютні запаси нашого центрального банку», – говорив Станіслав Аржевітін, який продав банк «Ажіо» іноземній банківській групі.