Савощенко Тамара

Савощенко Тамара

Заступниця голови правління Укргазбанку

Народилася в Києві.

Освіта

У 1988 році закінчила Київський національний економічний університет за спеціальністю «планування народного господарства».

Кар'єра

Банківську діяльність розпочала в 1993 році в Укрсоцбанку на посаді економістки відділу розрахункових операцій Київської обласної дирекції та обіймала різні посади в оперативному управлінні (бек-офіс) у Київській обласній дирекції. У 1998-му призначена головною бухгалтеркою Київської обласної дирекції, а через два роки, у 2000-му, переведена у головний офіс на посаду заступниці головного бухгалтера банку – начальника департаменту методології.

Наприкінці 2004 року стала керівницею проекту зі створення бек-офісу Укрсоцбанку, який згодом і очолила. У 2005-му вона отримала посаду голови бек-офісу корпоративного та роздрібного бізнесу. З 2009 до 2010 року Тамара Савощенко була начальницею бек-офісу, з 2011-го була начальницею ІТ і бек-офісу, а в липні 2011-го увійшла до складу правління банку.

У грудні 2014 року її призначено першою заступницею голови правління. Курирувала інформаційні та телекомунікаційні технології, бек-офіс.

З 1 липня 2015 року стала головою правління Укрсоцбанку.

Наглядова рада Укрсоцбанку з 2 листопада 2017-го припинила повноваження голови фінустанови Тамари Савощенко в зв'язку з закінченням дії трудового контракту.

Наглядова рада Укргазбанку 9 листопада затвердила призначення Тамари Савощенко на посаду заступниці голови правління Укргазбанку. Вона курирує операційну діяльність Укргазбанку.

Пряма мова

«В Україні поширена думка, що той, хто постійно буває в НБУ, може лобіювати свої інтереси, бізнес-ідеї та проекти. Практика попередніх років була прикладом вузьконаправленого лобіювання інтересів фінансово-промислових груп».

«У кожного банку, який пішов з ринку, своя історія. Але їх можна розділити на дві групи. Одна група – «зомбі-банки», які не є банками в класичному розумінні. Це контори по відмиванню грошей, і їх виведення з ринку було питанням часу і політичної волі. Друга група – банки, які в рамках своїх високоризикових стратегій працювали певний час досить ефективно, але криза стала каталізатором процесів, що відбувалися в них. Стратегії таких банків були розраховані на швидке зростання і, коли почалася криза, вони дали збій. Інсайдерське кредитування стало ще однією бомбою уповільненої дії, яка відіграла свою роль у їхній сумній долі» (див. «Після очищення банківської системи виживуть найсильніші»).

Долучайтесь