Рекордний дефіцит бюджету поточного року – більше 1 трлн грн – стане ще більше. Наступного року він зросте ще на 17%, або на 186,1 млрд грн – до 1 трлн 279,8 млрд.

Цей дефіцит має становити 20% від номінального ВВП із відповідними наслідками у вигляді інфляції (споживчі ціни підстрибнуть ще на 30%) та девальвації (валютний курс зросте до 50 грн/$).

Яким чином буде профінансований цей дефіцит?

Як і в 2022 році, уряд покладає надію на західні кредити. Навіть від ринку ОВДП вже немає суттєвих очікувань. На поточний момент Мінфін на 56,8 млрд грн більше погасив ОВДП, ніж продав нових. А наступного року цей показник становитиме мінус 225 млрд грн. Дефіцит бюджету має профінансувати Захід своїми кредитами (а не грантами – про це нижче) майже на 1,5 трлн грн. При курсі 42-50 грн/$ це $30-35 млрд. Основна надія на МВФ, США та ЄС.

Дефіцит бюджету завжди має одну й ту саму причину: доходи менші, ніж видатки.

Але доходи справді очікуються менші.

В довоєнному 2021 році фактично отримані доходи держбюджету становили 1 трлн 296,9 млрд грн. Інфляція за два роки – 2022-2023 – кумулятивно перевищить 60%, але доходів в бюджеті-2023 очікується навіть менше  – 1 трлн 279,1 млрд грн, ніж було торік.

І це притому, що в 2022 році Мінфін все ще планує отримати 1 трлн 553 млрд грн доходів (до бюджету з початку року вносили зміни 10 разів!). За січень – липень доходи зросли на 18,5% – отримано 807 млрд грн, що екстраполюється на річний показник у 1 трлн 383 млрд грн.

Чому доходи в 2023-му мають скоротитися на 273,86 млрд грн в порівнянні із бюджетом-2022?

Аналіз проєкту бюджету виявив три основні причини.

Перша – український уряд не має жодних гарантій від західних партнерів, що грантова допомога бюджету продовжиться. Після 130,87 млрд грн офіційних трансфертів до бюджету поточного року в наступному  2023 році від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ Україна сумарно очікує отримати лише 252 млн грн. Це не має дивувати, враховуючи останню заяву ЄС, що в нього немає більше грошей для України, але пояснює, чому, принаймні поки що, в проєкті бюджету з’явився цей «мінус» 130,62 млрд грн.

Йдеться саме про гранти – безповоротну допомогу. Кредити, зокрема макрофін, не є доходами бюджету, а є інструментами фінансування дефіциту.

Друга причина – держсектор економіки більше не може прийти уряду на допомогу. Якщо цьогоріч від держкомпаній вимагають сплатити державі 112,97 млрд грн дивідендів (за 7 місяців сплачено 44,8 млрд грн), то наступного року – лише 7,31 млрд грн. Водночас один з найбільш прибуткових державних активів – ПриватБанк – за підсумками I півріччя вже заробив чистий прибуток у 6,3 млрд грн.

Третя – податкові надходження скоротяться через війну та падіння економіки (реальний ВВП в 2022-му скоротиться на 33,2% і лише несуттєво зросте наступного року на 4,6%). Сумарно податкові платежі можуть зменшитися на 48,11 млрд грн в 2023 році – до 1 трлн 155,97 млрд грн.

Хоча в сфері податків будуть спостерігатися різновекторні тенденції.

Менше податків сплатять українці зі своїх доходів (-20,75 млрд грн) та бізнес зі своїх прибутків (-38,03 млрд грн).

Через відмову від транзиту російського аміаку зник з бюджету і відповідний пункт рентних доходів (-1,29 млрд грн). Але більші очікуються рентні платежі з видобутку природного газу (+48,13 млрд грн), ціни на який б’ють рекорди.

Акцизи скоротяться як з товарів, вироблених в Україні (-21,36 млрд грн), так і з імпортованих (-3,09 млрд грн). Найбільші втрати очікують на паливному ринку (-27,14 млрд грн), на якому досі паливо реалізується взагалі без акцизів. Через скорочення споживання алкогольних напоїв збір акцизів впаде в усіх сегментах – пиво, вино та лікеро-горілчана продукція (сумарно на 5,18 млрд грн). На ринку тютюнових виробів відбудеться переорієнтація із внутрішнього виробництва на імпорт, але сумарні акцизні збори зростуть (+4,84 млрд грн).

Збір внутрішнього ПДВ зросте на 27% (на рівні із інфляцією), але імпортний впаде майже на 15%, що не має дивувати на фоні очікуваного скорочення доходів українців через війну та еміграцію (зменшення надходжень від ПДФО; «замороження» мінімальних зарплат та прожиткового мінімуму).

Менше надходжень буде від плати за надання адміністративних послуг (-1,62 млрд грн), але власні надходження бюджетних установ мають зрости (+2,87 млрд грн).

НБУ має перерахувати «прибуток» до бюджету на суму 19,36 млрд грн, що на 5,78 млрд грн більше, ніж план на 2022 рік – 13,58 млрд грн. Але НБУ зміг цьогоріч перерахувати більше – 18,8 млрд грн.

Дисклеймер. Пряме емісійне фінансування бюджету шляхом викупу ОВДП в 2022 році має становити 400 млрд грн, а в 2023-му очікувалося, що становитиме 200 млрд грн. Однак поки що внутрішні запозичення (з урахуванням емісії НБУ) заплановані лише на 90,7 млрд грн.

Витратити уряд хоче 2 трлн 513,9 млрд грн, тобто на 119,57 млрд грн менше, ніж цього року.

На чому будуть економити?

В першу чергу – на органах державної влади: менше витратять і на президента, і на народних депутатів, і на секретаріат Кабміну. Скорочення видатків планується і в судовій гілці влади – від звичайних судів до Конституційного. Офіс генерального прокурора також має скоротити витрати на своїх прокурорів.

В секторі охорони громадського порядку фінансування збільшиться в усіх, крім Державної прикордонної служби і апарату МВС. Хоча міністерство і домоглося збільшення фінансування створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту (+1,74 млрд грн).

Найбільше додаткових коштів отримає ДСНС (+5,44 млрд грн), більше половини коштів із 209,8 млрд грн в структурі МВС підуть на Національну поліцію (68,61 млрд грн) та Національну гвардію (47,09 млрд грн).

Бюджет Міноборони зросте з 624,4 млрд грн до 857,9 млрд грн. Це абсолютний рекорд не тільки для Міноборони, але й для будь-якої державної структури в історії України. Водночас Резервний фонд буде скорочено на 181,22 млрд грн – до 22,5 млрд грн.

На першому місці за витратами – розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння та військової техніки (355,14 млрд грн). Зарплата військовослужбовців – на другому місці (325,66 млрд грн). Інші витрати армії (медичне забезпечення, харчування, паливо, навчання, забезпечення ветеранів тощо) – майже 170 млрд грн.

Попри 2,5 трлн грн витрат, бюджет 2023 року буде ще більш економним. Держстат не буде опитувати українців, Держкіно не буде фінансувати українське кіно, Мінекономіки не буде займатися «єПідтримкою» чи пільгами для машинобудування. «Економію» витрат дає і тимчасова окупація росією українських територій – менше витратять на освіту, медицину, навіть на податківців і митників.

Компенсації за газ, які в бюджеті-2022 були закладені на суму 187,1 млрд грн, в 2023 році відсутні і також дають «економію».

Але точкові нові проєкти будуть, зокрема гранти на створення бізнесу, продовження будівництва метро в Харкові та Дніпрі.

Стрімко зростуть витрати на обслуговування держборгу (+143,25 млрд грн), що не дивно, якщо згадати про нові 1,5 трлн грн зовнішніх запозичень і зростання держборгу до 100,1% від ВВП.

Окрім доходів та видатків в бюджеті також зазначаються обсяги прямого кредитування із бюджету та повернення таких кредитів, сальдо між якими зменшує/збільшує розмір дефіциту. Наступного року уряд надасть кредитів на 59,5 млрд грн, а отримає назад – 14,4 млрд грн.

Хто отримає ці кошти? Найбільші отримувачі – Мінфін (17,4 млрд грн, зокрема 15,2 млрд грн на виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії) та «Укравтодор» (11,4 млрд грн на розвиток автомагістралей та реформу дорожнього сектору).