Банківський сектор демонструє стійкість до кризи через пандемію COVID-19 та сприяє відновленню економічного зростання, надаючи кредити бізнесу та населенню. Про це йдеться у звіті Національного банку про фінансову стабільність за грудень. Згідно документу, фінансовий сектор успішно проходить коронакризу та належним чином виконує свої функції. Банки увійшли в період пандемії без помітних дисбалансів, достатньо капіталізованими та високоліквідними. Із квітня НБУ задіяв ключові доступні інструменти з метою сприяння подоланню кризи. Зокрема, щоб дати банкам більше простору для дій було призупинене впровадження буферів консервації капіталу та системної важливості. Отже, банки можуть використовувати капітал понад мінімальний рівень як для поглинання кредитних збитків, так і для нарощування кредитного портфеля. Також НБУ заохочував банки реструктуризувати кредити позичальникам, які зазнали тимчасових фінансових труднощів унаслідок карантинних обмежень. Водночас такі реструктуризації мають бути життєздатними – вони не повинні приховувати фундаментальні фінансові труднощі позичальників, які навряд чи вдасться подолати в наступні роки. Кредитний ризик реалізувався, однак у менших обсягах, ніж очікувалося. Економіка, зокрема й реальний сектор, відновлюються від коронакризи. Хоча динаміка галузей нерівномірна, корпоративний сегмент загалом виявся стійким. Якість корпоративних портфелів банків суттєво не погіршилася. Консервативні стандарти кредитування сприяли стійкості позичальників. Вчасні реструктуризації та мала частка кредитів вразливим галузям забезпечили проходження кризи без значних стресів. Споживче кредитування суттєво уповільнилося з розгортанням кризи – зменшився як попит, так і пропозиція на ринку. У цьому сегменті упродовж другого кварталу відбувся суттєвий приріст обсягів прострочки, а тому деякі банки реструктуризовували незабезпечені споживчі кредити в значних обсягах. НБУ вважає, що ризики цього сегмента для банків є високими, а тому підтверджує підвищення ваг ризику за такими банківськими кредитами до 150% упродовж 2021 року. Кредитний портфель поступово зростає, найбільш жваво – позики МСП та іпотечне кредитування. З вересня фінансова система повністю відновила функцію фінансового посередництва та потроху нарощує кредитний портфель. Найшвидше зростає кредитування малого бізнесу. Крім того, з липня спостерігається швидке зростання іпотеки, що є унікальним для України явищем, зважаючи на глибину кризи та значну невизначеність. Ключовий сприятливий фактор відновлення кредитування – суттєве зниження вартості позик. Зважаючи на достатність капіталу та ліквідності, а також подальше зниження процентних ставок, банки готові й надалі підтримувати бізнес та населення позиками, сприяючи економічному відновленню. Український банківський сектор залишається високоприбутковим завдяки стійкості операційних прибутків та відсутності значних кредитних втрат. Чисті комісійні доходи лише тимчасово знизилися на піку кризи, проте в наступних місяцях стрімко відновилися.Чисті процентні доходи зростали завдяки збереженню високого процентного спреду – упродовж року ставки за активами та зобов’язаннями знижувалися паралельно. У середньостроковій перспективі звуження спреду є неминучим. За збереження макроекономічної стабільності ставки за кредитами знижуватимуться й надалі. Водночас простір для зниження депозитних ставок, які сьогодні є найнижчими в історії українського банківського сектору, дуже обмежений. Тому зниження маржі за кредитними операціями – ключовий ризик для прибутковості банків у наступні роки. Банки достатньо капіталізовані, проте мають готуватися до новацій у частині вимог до капіталу. Достатність капіталу банківського сектору значно перевищує мінімальні рівні. Загалом вплив кризи на капіталізацію банків м’якший, ніж червневі оцінки НБУ на основі експрес-стрес-тесту. Це, зокрема, пояснюється меншим економічним шоком порівняно з припущеннями стрес-тесту та стійкістю кредитного портфеля. У наступні два роки Національний банк упровадить низку новацій у частині вимог до капіталу банків. Усі вони покликані усунути певні прогалини в регулюванні та гармонізувати українські правила з рекомендаціями Базельського комітету. Зокрема впродовж 2021 року банки повинні підготуватися до впровадження вимог до капіталу на покриття операційного та ринкового ризиків – це завершить упровадження повної першої основи (Pillar 1) Базельських рекомендацій в українську нормативну базу. Додатково з наступного року розпочнеться поступове підвищення ваг ризику для цінних паперів у валюті, емітованих українським урядом – це усуне невідповідність між обсягом капіталу банків та кредитним ризиком, який вони взяли на свої баланси.
