В 2023 році із розписками працювали 67 українських та міжнародних кредиторів. Про це повідомив юридичний радник Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Тарас Бурган під час круглого столу «Посівна – 2024: роль агрокредитування», проведеного «Фінансовим клубом». «В 2023 році близько $180 млн було залучено до агросектору за допомогою аграрних розписок. Видано 894 аграрні розписки, завдяки яким були профінансовані 506 господарств», – заявив Тарас Бурган. Лідеркою з використання аграрних розписок в 2023 році стала Миколаївська область (частка – 12%). На другому місці Одеська і Тернопільська області (по 11%), на третьому – Вінницька (10%). «Аграрні розписки – це інструмент, із яким працюють не тільки фінансові установи, а й інші суб’єкти. Тому найбільше фінансування надавали постачальники (34%) насіння, засобів захисту рослин, паливно-мастильних ресурсів, а також дистриб’ютори (24%) та банки (23%)», – розповів він. Директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко каже, що аграрні розписки – «це дуже гарний інструмент з точки зору оперативності стягнення заборгованості за рахунок врожаю», але вони не використовують їх, оскільки аграрні розписки не враховуються при розрахунку банками резервів по кредитах. «Розписка більше зручна для постачальників та дистриб’юторів», – вважає вона. «Якщо НБУ включить аграрні ноти (і аграрні розписки. – Ред.) до 351-ї постанови, банки на них звернуть більше уваги», – каже в.о. директора департаменту ММСБ Ощадбанку Юлія Жуланова. Вона вважає, що можливість невеликих аграріїв отримати фінансування під аграрні розписки спонукатиме їх оформлювати свої земельні ділянки і вносити до реєстрів договори оренди. «Це може бути гарним інструментом для дрібних клієнтів до 500 гектарів. За ними частина кредиту надається без застави, а частина – під державні гарантії або гарантії МФО. Сподіваюся, що наші звернення до НБУ будуть почуті й будуть зміни. В цьому випадку банки почнуть більш активно розвивати ці інструменти», – вважає керівниця напряму масового бізнесу ПриватБанку Оксана Куцоконь. Тарас Бурган каже, що IFC неодноразово ініціювала дискусії з Національним банком по 351-й постанові. «НБУ просить показати статистику, але банки, які використовують аграрні розписки, не використовують їх на додачу до своїх стандартних пакетів кредитної документації, тому це не дуже об’єктивна інформація», – пояснив експерт. «В лютому був ухвалений закон про аграрні ноти. Цей інструмент запрацює з 1 січня 2025 року. Це ті самі аграрні розписки, але в електронній формі, тобто не буде нотаріального посвідчення. По-друге, це буде цінний папір, такий самий, як і акція, облігація, який обліковується на рахунках в цінних паперах. Це буде оформлюватися онлайн. І ми сподіваємося, що це пожвавить ринок. Дасть можливість більшому колу суб’єктів фінансувати аграріїв», – розраховує Тарас Бурган.
