Про це повідомляє український Forbes із посиланням на трьох співрозмовників: в одній зі сторін перемовин, а також у НБУ та серед політичного керівництва країни.

Ще один високопосадовець з держструктур підтвердив інтерес до банку з боку азербайджанських інвесторів, однак не назвав їхніх імен.

За словами співрозмовників, формат, за якого NEQSOL міг стати власником Альфи, передбачав етап націоналізації – азербайджанські інвестори мали б придбати банк у держави, а не у підсанкційних акціонерів на чолі з Михайлом Фрідманом.

За даними двох з них, справа не пішла далі за розмови через специфіку NEQSOL: холдинг не став навіть починати оформлення угоди через можливі складнощі з підтвердженням походження коштів.

Утім, прямий продаж українських активів Альфи неможливий через санкції, пояснює високопосадовець з Нацбанку.

«Крім цього, це дуже чутливе питання для української влади – якщо тісні звʼязки акціонерів Альфи з політичним керівництвом Росії не доведені, то статус великих платників податків у державі, що намагається знищити Україну, є очевидним. Тож "робочим" варіантом продажу української Альфи була націоналізація із подальшою швидкою (протягом кількох днів) передачею банку новому власнику, розповідає співрозмовник з оточення Володимира Зеленського», – зазначають журналісти.

Азербайджанський холдинг уже купував великі активи в Україні: телеком-гіганта Vodafone Україна за $848 млн у 2019-му, а у 2021-му розпочав угоду з придбання заводу Івано-Франківськцемент, який, за оцінкою інвестбанкірів, міг коштувати $400–500 млн.

Як пояснюють два співрозмовники видання, сторони не змогли отримати гарантій, що NEQSOL надасть достатній пакет документів, які підтвердили б походження коштів холдингу.

Як пояснює Forbes, це важливо з двох причин. По-перше, НБУ, погодження якого обовʼязкове для банківських M&A, має значно жорсткіші вимоги до покупців у банківському секторі, ніж, наприклад Антимонопольний комітет, каже колишній директор департаменту ліцензування Нацбанку Олександр Бевз.

«Приміром, кілька років тому під час купівлі банку одному з великих українських бізнесменів довелося надавати документи, що підтверджують продаж нерухомості у 2006-му», – розповідає інший співрозмовник серед посадовців НБУ.

По-друге, до угод з продажу активів, що належать підсанкційним підприємцям, як правило, виникають питання у країн, які наклали санкції, – щоб M&A не була спробою перекинути актив на повʼязаних осіб. Фрідман та Авен потрапили до санкційних списків Євросоюзу та США.

Водночас NEQSOL не є афільованим із Альфа-Груп.

«Однак ще під час купівлі Vodafone українські ЗМІ піддавали сумніву, що офіційний власник холдингу Насіб Гасанов є реальним бенефіціаром. Наприклад, видання НВ із посиланням на азербайджанського журналіста-розслідувача зазначало, що Гасанов може бути повʼязаний з оточенням президента Азербайджану Ільхама Алієва. Пресслужба NEQSOL заперечує цю інформацію», – йдеться у статті.

Нагадаємо, докапіталізацію Альфа-Банк Україна на $1 млрд за рахунок коштів акціонерів, які потрапили під європейські санкції, планується здійснити у вигляді надання "вічного суборду" (субординований кредит), повідомив голова наглядової ради банку Роман Шпек.