Директорка департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин Директорка департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин

Банкіри назвали три джерела грошей для іпотеки

Дешеві депозити – це не єдине джерело для іпотечного кредитування, є ще спеціальні іпотечні облігації та кредитні кошти центробанку.

Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Перспективи ринку іпотечного кредитування», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».

«У нас є депозити на 12-18 місяців. Плануємо на 24 місяці, але не можемо сказати, що наші клієнти бажають заходити в такі довгострокові депозити, – каже директорка департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин. – Альтернативи інших країн – це випуск іпотечних облігацій».

Але вона сумнівається, що ставка за іпотечними облігаціями буде менша, ніж за депозитами.

«Випустивши облігації, чи зможемо ми знайти достатньо дешевий ресурс, коли ОВДП продаються під доволі високі ставки. І чи зможе банк, який випускає іпотечні облігації, продати дешевше, ніж цінні папери, що гарантуються державою. Наша материнська структура емітує трьох- і п’ятирічні іпотечні облігації, але 70% їх фондування становлять депозити домашніх господарств», – каже Орися Юзвишин.

Заступник голови правління Правекс Банку Семен Бабаєв каже, що їхній банк вивчав це питання. «Приблизно вартість розміщення для нашого банку дворічних паперів була б 13%», – каже він.

Ставка на довгі депозити скорочує розриви в терміновості активів та пасивів, але робить портфель дорожчим. «У 2017 році ми запустили першу депозитну програму на термін від півтора року. І зараз у нас 40% депозитів – на терміни понад рік. Ми вирівняли нормативи ліквідності, але дуже здорожчали портфель, тому що для залучення довгого ресурсу треба на максимальний термін поставити максимальну ставку», – сказала перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмитрієва.

Вона пояснила, що через це банк не може швидко знижувати ставку іпотечного кредитування.

«Зараз 15% нашого гривневого портфеля на термін від двох років залучені під 17% річних. Як би ми зараз швидко не знижували депозитну ставку за новими вкладами, ми не можемо старий портфель швидко замістити і зробити доступним кредитний ресурс», – пояснила Олена Дмитрієва.

Тому банкам залишається лише привчати українців до більш дешевих депозитів та плаваючих ставок за кредитами. «Чи розмістить споживач гривню під 6-7%, якщо є загроза знецінення? Це питання. Взяти ресурс на 20 років під 5% було б щастя, але такого немає», – каже Семен Бабаєв.

Цю проблему частково вирішує НБУ, який зараз рефінансує банки під 6%.

«Зараз НБУ рефінансує банки під привабливу ставку на п’ять років. У цьому теж є ризики, що ставка буде переглянута в разі збільшення облікової ставки. Але це рефінансування вирішує проблему ліквідності та дозволяє банкам недорого залучати довгий ресурс», – розповіла пані Дмитрієва.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь