«Протягом січня-лютого від внутрішніх позик уряд отримав близько 101,1 млрд гривень, в той час як бюджетом було передбачено 90,7 млрд грн протягом січня-грудня», – підрахував керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Він назвав ці результати феноменальними, але з декількома «але».

Із загальної суми доходів від продажу ОВДП:

1) 76,1 млрд грн (або 88% всіх гривневих залучень) було отримано через розміщення бенчмарк-ОВДП, які банки фактично «вимушені купувати» замість більш привабливих для них депоитних сертифікатів НБУ.

2) 21 млрд грн в еквіваленті – це ОВДП, які Мінфін повинен буде погасити вже у 2023 році. Переважна частина з них – 70% – це валютний борг. Ці папери просто збільшать необхідність уряду виплачувати борг у липні-вересні.

3) І лише 4 млрд грн – інші ОВДП.

«Тож «друк грошей» через купівлю ОВДП Нацбанком, який активно практикувався у 2022 році, просто був замінений на примус банків до купівлі ОВДП. Цікаво, чи буде ця практика примусу розширюватися, адже ліміт примусу вже здається вичерпується», – написав Олександр Паращій.

Мінфін знизив ставки за 2-річними облігаціями завдяки попиту на бенчмарк-ОВДП.

Тільки 31 січня 98% обсягу аукціону Мінфіну становили бенчмарк-ОВДП.

Банки можуть формувати з використанням бенчмарк-облігацій до 50% обов'язкових резервів.

НБУ очікував, що банки інвестують до 110 млрд грн в бенчмарк-ОВДП за підсумками двох раундів підвищення нормативів обов’язкових резервів банків за поточними рахунками.