Про це зазначили банкіри під час круглого столу «Обслуговування роздрібних кредитів під час війни», організованого «Фінансовим клубом».

«Втрати будуть, напевно, не менше 20% портфеля. Це якщо ми кажемо про NPL 90 плюс. Але над цим ще потрібно попрацювати, щоб ці показники не були більшими. Оскільки у нас переважно беззаставний кредит – бланкові кредити, кредитні картки, кеш-кредити, то це в більш ніж вдвічі більше, ніж раніше», – каже заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

Зростання NPL є невідворотним. «Частина портфеля перейде в NPL, і з нею потрібно вміти працювати. Тому навіть для клієнтів із меншими можливостями по оплаті або більшим простроченням з будь-яких причин ми теж готуємо окремі пропозиції. І таким сегментованим чином будемо намагатися далі покривати весь портфель», – каже директор департаменту роздрібного масового кредитування Банку Кредит Дніпро Аркадій Шидер.

Ризики для портфелів зростають, якщо банк був активним на сході чи півдні країни. «У нас 8%, до 10%, кредитного портфеля знаходиться на окупованих територіях або територіях, які знаходяться в зоні бойових дій. На жаль, вже є випадки, коли заставне майно пошкоджене. Ми знаємо про це, хоча ще не маємо юридичних документів». Радимо клієнтам фіксувати втрати, якщо це можливо», – радить Артур Муравицький.

«На тимчасово окупованих територіях і на тих, де ведуться бойові дії, показник втрат може сягати 20% портфеля. Більше 4 млрд грн іпотечного портфеля – тільки на територіях Херсонської, Харківської, Запорізької, Луганської, Донецької областей. І що взагалі вважати «ушкодженням майна»? Одна ситуація, коли в людини вибиті двері й певний безлад, який потрібно ремонтувати. А інша ситуація, коли в будівлі є капітальні ушкодження. І з цим нам доведеться зіткнутися і розібратися більш детально. Але оптимістично хотілося б вірити, що це не буде більше 10%», – розповідає Аркадій Шидер.

Артур Муравицький обіцяє «йти назустріч клієнтам»: «Ми готові до індивідуальних рішень. Тому що всі заставні кредити у нас проходять через індивідуальні програми реструктуризації».

«Потрібно йти у віддалену документацію. «Дія» пропонувала механізм документування пошкоджень нерухомості. Найвірогідніше, при повному списанні банки будуть виходити на додаткову перевірку нерухомості», – очікує операційний директор Альфа-Банку (невдовзі Сенс Банк) Роберт Дзялак.

Аркадій Шидер не виключає «дуже ефективну» колаборацію між державою і банками з метою «створення єдиної дистанційної процедури».