Ці розрахунки навела голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова під час круглого столу «Пів року війни: стан та перспективи банківського сектору», організованого «Фінансовим клубом».

«В середньому кожен банк закрив за війну приблизно 12 відділень, тобто хтось закрив 4, а хтось – 33 чи 50. Це результат не того, що банки хочуть щось скоротити, а це виклики, які ми маємо зараз під час війни в Україні. І для того, щоб ефективно працювати, ми під час пандемії ковіду навчилися працювати віддалено», – зазначила Олена Коробкова.

Вона очікує, що мережа працюючих відділень банків, яка суттєво скоротилася, продовжить скорочуватися. «Це пов’язано із необхідністю скорочення витрат банків, тому що прибутків, таких як були раніше, просто нема. По-друге – це пов’язано зі зниженням бізнес-активності клієнтів. І з тим, що в нас понад 10 млн (перетин кордону в бік ЄС. – Ред.) вже виїхало людей за кордон. Проте на територіях, звільнених від тимчасової окупації, відділення відновлюють роботу», – сказала вона.

Тому зараз на перший план виходить зручність мобільних застосунків та доступність колцентрів. «Відділення важливі, але безпека і життя наших клієнтів, наших працівників є більш важливими. Зараз потрібно бути на зв’язку зі своїм клієнтом 24/7, незалежно від того, де він знаходиться – в Україні, за кордоном чи на окупованій території», – впевнена Олена Коробкова.

Заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай каже, що на постійній основі майже 10% їхньої клієнтської бази перебуває за кордоном: «І є ще майже 20%, які мігрували всередині України».

Це посилило навантаження на мережу банку. «Ми втратили майже 50 відділень, які зараз на постійній чи тимчасовій основі не працюють. Це більше відображає воєнні дії, ніж наше бажання закривати відділення і оптимізувати витрати. Наші відділення були достатньо завантажені. І зараз відділення в «зеленій зоні», де немає боїв, завантажені ще більше. Ніхто не знімав зі співробітників ідентифікацію клієнтів, роботу з документами, картками. Але це прискорило диджиталізацію», – пояснив пан Рубай.

Офлайнова мережа все ще потрібна. «Відділення залишаються дуже важливими. Поки ми не відкрили відділення, фізичні особи, на жаль, депозити не несли. Як тільки ми відкрили, депозити пішли. І якщо порівнювати дистанційні канали із потоком грошей у відділеннях, то у нас це 83% проти 17% на користь відділень», – сказала перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.

Акордбанк зберіг транзакційну бізнес-модель. «Ми з початку року навіть зросли – відкрили 28 нових відділень, кількість робочих місць зросла на 23%, – розповів голова правління Акордбанку Олексій Руднєв. – Якщо бізнес-модель банку показала свою життєздатність, то такі банки вже думають про те, як рухатися далі».

«Працююче відділення зараз демонструє життєздатність банківської системи. Люди бачать, що відділення працюють, незважаючи на обстріли, на ризики, на тяжкий стан. Вони бачать, що банки фактично розділяють цю тяжку ношу», – каже голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.

Олена Дмітрієва вважає, що відділення важливі для залучення ресурсної бази, нових клієнтів, встановлення «зорового» контакту із банком, погашення кредитів та їх реструктуризації, здійснення нотаріальних дії та внесення змін до договорів. «Обмеження по ідентифікації не дозволяють новим клієнтам «приходити» в банки – тільки до 40 тис. грн. Хочеш більшу суму – йди у відділення, ідентифікуйся і лише після цього зможеш стати повноцінним вкладником», – зазначила вона.

Багато українців стали довіряти більше банкам, ніж «банкам» і «матрацам». «У людей багато грошей було на руках і вони рятували свої кошти через відділення. Тому що це було надійніше, ніж просто тримати вдома, коли ракети літають. І хто це зробив, не шкодує про це», – вважає Олена Дмітрієва.