Так 19 із 22 банків, щодо яких у 2015-2016 роках були встановлені порушення, привели Н9 до нормативного значення. Зокрема 4 банки успішно впоралися з цим завданням у 2018 році, 8 банків – у 2019, 7 банків – упродовж 2020 року, повідомляє регулятор.

Загальний обсяг заборгованості пов’язаних з банками осіб зменшився на 28,9 млрд грн до 1,25 млрд грн з початку діагностики, в тому числі за перше півріччя 2020 року – на 3,5 млрд грн.

Станом на 1 липня 2020 року значення Н9 по банківській системі становить 4,09%, що значно нижче нормативу (не більше 25%). Для порівняння, на початку 2016 року значення Н9 суттєво перевищувало норматив і становило 31,19%.

Як повідомляв FinClub, норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9, не більше 25%) на 1 липня порушували 5 банків із 75-ти: Юнекс Банк (30,72%), Мегабанк (65,67%), Перший інвестиційний банк (69,92%), Банк інвестицій та заощаджень (42,82%) та Мотор-Банк (50,48%).

«До 2014-2015 років кредитування банками власних акціонерів та їх бізнес-партнерів було звичним явищем і призвело до накопичення системних ризиків у банківському секторі. Сьогодні така практика остаточно залишилася в минулому. Акціонери та керівництво банків відповідально поставилися до виконання планів заходів і суттєво зменшили обсяги заборгованості пов’язаних із банком осіб. Національний банк буде постійно моніторити операції банків із пов’язаними особами як на предмет обсягів, так і на предмет відповідності умов правочинів ринковим вимогам», – зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

У поточному році 3 банки завдяки зусиллям акціонерів та менеджменту достроково привели значення нормативу Н9 до нормативного рівня, погасивши заборгованість, у тому числі шляхом направлення дивідендів на погашення, формування резервів та виконання інших заходів.

Ще три банки повинні остаточно привести значення Н9 відповідно до вимог у 2021 році. Сьогодні вони продовжують роботу в межах раніше погоджених планів заходів та дотримуються планових значень нормативу.

Кредитування пов’язаних осіб було звичною практикою для українських банків протягом багатьох років. У минулому законодавство та практика його застосування не давали змоги належно його виявляти та обмежувати, тож це явище було масштабним і прихованим, що створювало значні ризики, які реалізувалися протягом минулої кризи.

Під час минулої банківської кризи борги пов’язаних осіб швидко перетворилися на непрацюючі активи (NPL), ставши потужним джерелом тривалої нестабільності у фінансовому секторі, а також причиною значних втрат держави, звичайних клієнтів банків та економіки в цілому.