«Для нас критично важливо зменшити тиск на бізнес. Треба долучатися всім нам до змін в законодавстві. Йдеться про дві речі, по яким ми працюємо з бізнес-спільнотою. Перше – це стандарти діяльності прокурорів. Ми, як СУП, запропонували цю ідею ще у 2020 році. Були розроблені стандарти діяльності прокурорів, які були затверджені й мали рекомендаційний характер. Життя показало, що рекомендаційний характер у нас не працює, і треба, щоб це було обов’язково», – заявила виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова, повідомляє FinClub.

Обговорювалась можливість внесення цих стандартів до Кримінально-процесуального кодексу. «Це теж не вийшло. На останній зустрічі в Генпрокуратурі йшлося про те, що стандарти перечитані та вивірені, в них внесені певні доповнення, і тепер вони мають бути затверджені як обов’язкові для всіх правоохоронних органів. Нам обіцяли, що це має бути підписано генпрокурором найближчим часом», – розповіла Катерина Глазкова.

Другий важливий напрям – внесення змін до КПК. «Більшою мірою вони стосуються процедурних речей, які унеможливлюють зупинку бізнесу. Тому що обшук – це остання міра і яка повинна мати обґрунтування. Має бути прописано вилучення майна і процедура його повернення підприємцям. Розмір застави в кілька разів чи на порядки перевищує розмір втрат, які нанесені потенційно цим злочином, який ще не доведений. Тому пропонується, щоб застава не могла перевищувати розмір втрат, які зафіксовані нанесеними діями», – наголосила експертка.

Потрібні системні зміни. «Нам треба повернути презумпцію невинуватості бізнесу. Бо в країні є презумпція невинуватості влади і завжди презумпція винуватості бізнесу. Ця частинка «не» дуже важлива», – сказала Катерина Глазкова.

В парламенті визнали наявність цих проблем. «З початку 2023 року взаємодія бізнесу і правоохоронців не завжди приносить задоволення бізнесу. Є системні проблеми, які потрібно врегулювати на законодавчому рівні. Ми розробили законопроєкт № 9211 із змінами до КПК. І він стосується не лише БЕБ, а всіх правоохоронних органів», – заявила голова парламентської ТСК з питань захисту інвесторів Галина Янченко.

Перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Ярослав Железняк закликає не називати реформою спроби зробити Бюро економічної безпеки нормальним держорганом. «Це не реформа. Ми просто хочемо, щоб вони перестали робити «дічь»: вигнати людей Татарова, які розставлені по всій вертикалі, і найняти нормальних. Чи є це реформою? Ні!» – запевнив він.

Депутати ще три з половиною роки тому створили спецкомісію із захисту прав інвесторів. «У нас є два напрямки діяльності. Перший – розгляд скарг від бізнесу. Це розбір резонансних переважно справ. А другий напрям – це на основі розглянутих скарг від бізнесу ми намагаємося зрозуміти, а чому така проблема виникла. Хто винен в цьому і що потрібно змінити на законодавчому рівні, а в деяких випадках – на рівні кадрової політики», – повідомила Галина Янченко.

За період своєї роботи ТСК довела до логічного завершення більше 20 резонансних спорів на 25 млрд грн. «Базуючись на цьому досвіді, ми пропонували законодавчі зміни», – сказала вона. На початку ТСК протидіяла рейдерству, що спровокувало реформу АРМА, і рейдерства з її боку зникли.