Такі прогнози надав Національний банк України.

«Повномасштабний напад росії призвів до різкого зниження економічної активності в Україні. На початку війни третина підприємств зупинила діяльність. Причини цього – фізичні руйнування та тимчасова окупація цілих регіонів, високий рівень невизначеності та ризиків, розірвання логістичних і виробничих зв’язків, вимушена масова міграція населення. У результаті в березні ВВП стрімко впав, що зумовило його зниження за підсумками І кварталу на 15,1% р/р, відповідно до оперативної оцінки Держстату», – йдеться у повідомленні НБУ.

Вже з квітня економічна активність почала пожвавлюватися – бізнес та населення поволі адаптуються до нових умов діяльності.

«Зокрема завядки звільненню північних областей та зменшенню кількості регіонів з активними бойовими діями. Водночас бойові дії на сході на півдні, руйнування інфраструктури в різних регіонах, блокада морських портів і низький попит в більшості секторів стримують відновлення економіки. Значний вплив мають також втрати в сількому господарстві», – повідомив на брифінгу голова НБУ Кирило Шевченко.

У результаті за підсумками II кварталу, за оцінками НБУ, падіння економіки було близьким до 40% р/р.

«Через наслідки війни економіка в 2022 році скоротиться на третину. Із завершенням активної фази війни очікується пожвавлення споживчого попиту, налагодження технологічних та логістичних процесів, відновлення інвестиційної діяльності, у тому числі завдяки перспективам євроінтеграції України. Це дасть змогу економіці України повернутися до зростання», – сказав Кирило Шевченко.

Однак значні втрати виробничого та людського потенціалу через війну, а також безпекові ризики, стримуватимуть темпи зростання економіки. «За очікуваннями НБУ, у 2023-2024 роках вони становитимуть близько 5-6% на рік», – спрогнозував Кирило Шевченко.

«Міжнародна допомога сприяла формуванню тимчасового профіциту поточного рахунку, утім надалі він повернеться до від’ємних значень через високі потреби економіки в імпорті, у тому числі для відновлення», — розповіли у Нацбанку.

Масштабна міграція призвела до значних витрат громадян за кордоном і збільшення зняття готівки з карток в інших країнах. Відплив валюти частково компенсувався міжнародною допомогою, у тому числі грантами, стійкими переказами трудових мігрантів, а також скороченням реінвестованих доходів.

У результаті, незважаючи на те, що поточний рахунок за підсумками січня‒травня залишався профіцитним, загальне сальдо платіжного балансу було від’ємним. Надалі поточний рахунок повернеться до від’ємних значень через високі потреби економіки в імпорті, у тому числі для відновлення. Це компенсуватиметься значними обсягами міжнародної допомоги.

Обсяги зовнішньої торгівлі України різко знизилися на початку російського вторгнення, утім поступово відновлювалися в наступні місяці. Порівняно з показниками березня-квітня імпорт відновлювався швидше, ніж експорт завдяки меншій залежності від заблокованих морських шляхів, відновленню внутрішнього попиту та розширенню переліку товарів критичного імпорту. У результаті розширювався дефіцит зовнішньої торгівлі.

На думку НБУ, подальша військова та фінансова допомога країн ‒ міжнародних партнерів дасть змогу підтримувати обороноздатність держави та закривати значну частку бюджетних потреб у 2022 році. У 2023-2024 роках очікується подальша активна робота з міжнародними фінансовими організаціями, у тому числі запуск нової програми МВФ для підтримки платіжного балансу та макроекономічної стабільності. Співпраця з МВФ та подальший прогрес євроінтеграції України сприятиме посиленню державних інституцій та проведенню інших структурних реформ.

Необхідною передумовою для забезпечення макроекономічної стабільності та реалізації базового сценарію Національного банку є також проведення виваженої економічної політики. Зокрема, важливими є такі заходи, ефект від яких враховано в базовому сценарії: звуження дефіциту бюджету за рахунок пріоритезації видатків та мобілізації доходів, а також поетапне зменшення дисбалансів в енергетичному секторі; заміщення емісійного фінансування бюджету ринковими залученнями; зменшення попиту на імпорт за рахунок додаткового його оподаткування.

Ключовим ризиком для прогнозу є триваліший термін визвольної війни проти російських загарбників.

Нагадаємо, у НБУ вважають, що за підсумками 2022 року інфляція перевищить 30%.