Про це повідомляє пресслужба Національного банку.

Закон посилить захист споживачів мікрокредитів від необґрунтованого боргового навантаження, а також убезпечить кредиторів від недобросовісних позичальників та, відповідно, сприятиме зменшенню частки проблемної заборгованості.

Також закон установлює максимальну планку штрафних санкцій, які фінустанова може нарахувати клієнтові у випадку прострочення виплат за кредитом.

Документ набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування.

«Закон – це ще один крок для посилення захисту прав громадян, які користуються споживчими кредитами. Більшість позик, які громадяни беруть у небанківських фінансових установах, – незначні за розміром та короткострокові. У 2019 році середня сума кредиту фізичної особи становила 3 711 грн. Через те, що вимоги до розкриття інформації не поширювалися на так звані мікрокредити, громадяни мали чимало проблем. Серед основних – нерозуміння повної вартості кредиту та санкцій у випадку прострочення, які могли потроїти чи навіть збільшити борг людини в десятки разів», – зазначила керівник управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук.

Вартість мікрокредиту має включати усі без винятку витрати клієнта

Після того, як закон набере чинності, фінансові компанії будуть зобов’язані вказувати реальну річну процентну ставку за мікрокредитами, яка включає всі без винятку витрати клієнта, зокрема й у рекламі.

Буде заборонено зазначати процентні ставки на рівні 0% чи 0,01%, які можуть діяти лише впродовж короткого пільгового періоду, що призводить до неправильного розуміння вартості кредиту споживачем та може поставити позичальника в скрутне фінансове становище.

Договір мікрокредиту повинен буде містити повну інформацію про позику, а саме: повну процентну ставку, наявність додаткових та супутніх послуг, орієнтовну загальну вартість кредиту, графік платежів, інформацію про санкції у випадку прострочення та інше.

Також фінкомпанії заборонено змінювати умови договору в односторонньому порядку. Проте фінансові компанії не будуть зобов’язані надавати клієнтам паспорт кредиту перед підписанням договору, якщо йдеться про позику сумою, що не перевищує мінімальну зарплату. Таке зобов’язання є лише для кредитів понад мінімальну зарплату.

Однак НБУ планує встановити вимогу до фінансових компаній розміщувати істотні характеристики кредитних продуктів (зокрема й мікрокредитів) на своїх вебсайтах, тим самим забезпечуючи своєчасне надання повної, точної та достовірної інформації про фінансові послуги.

Штраф у випадку прострочення не може перевищувати подвійної суму кредиту

Саме штрафи у випадку прострочення можуть подвоїти-потроїти чи навіть збільшити борг удесятеро. Клієнти можуть не розібратися в графіку платежів. Водночас система сплати штрафів може бути прописана надто складно, тому позичальник не розуміє їхнього обсягу.

Штраф може становити, наприклад, 2% від простроченого платежу в перший день прострочки і ще плюс 2% кожного наступного дня. До цього може додаватися пеня, наприклад, 1,5% від суми кредиту за кожен день прострочки.

Після того, як закон набере чинності, з’явиться максимальна планка штрафів та пені – подвійна сума кредиту. Водночас таке обмеження не може збільшуватися за домовленістю сторін (навіть, якщо така умова передбачена в договорі).

Також закон передбачає, що у випадку прострочення ставка за мікрокредитом не може змінюватися в гіршу для клієнта сторону.

До набрання чинності цим законом Нацбанк повинен привести у відповідність свої нормативно-правові акти.

15 вересня Верховна Рада розширила перелік кредитних договорів, на які поширюється дія закону «Про споживче кредитування», зокрема в сфері мікрокредитування та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб.

Мін'юст порадив українцям, як не стати заручниками мікрокредитів та не втратити майно через його арешт.