Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Відкриття ринку землі – нові можливості для банків», організованого «Фінансовим клубом».

Кожен бажаючий отримати кредит на купівлю землі сільськогосподарського призначення навряд чи його отримає. «Ми плануємо фінансувати тих, хто планує працювати на землі. Ми не будемо кредитувати спекулятивні угоди, коли інвестор виходить на ринок з метою заробити на купівлі-продажу. Наша мета – це підтримати тих клієнтів, які працюють на цій землі», – заявив член правління Агропросперіс Банку Сергій Козлов.

Банкіри хочуть розуміти, з яких коштів позичальник сплатить взятий під заставу землі кредит. «Ми не плануємо давати ломбардні кредити для придбання землі. Обов’язкова умова – це укладення договору оренди з агровиробником, щоб ми розуміли грошовий потік, який буде отриманий інвестором. І розраховуємо погашення кредиту як раз від цього грошового потоку. Тому наразі не фінансуємо «я просто хочу купити землю», – каже заступниця голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська.

«Для більшості банків базовим сценарієм є надання кредиту фізособі, яка купує земельну ділянку із прийняттям цієї землі у заставу. В цьому підході є недолік, тому що цей кредит фактично пов’язаний із бізнес-цілями. Проте кредитоспроможність позичальника банк буде оцінювати на основі його особистих доходів, а не доходів від бізнесу, який він планує здійснювати на цій ділянці. Це може істотно обмежувати покриття кредитом вартості землі, що купується. Банк видаватиме кредит на ту суму, яку позичальник-фізособа може повернути із процентами. І це може бути набагато менше, ніж коштує земельна ділянка», – розповіла виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Про цю проблему говорить і начальник управління розвитку продуктів Укргазбанку Віталій Годун. «Кейс кредитування фізичних осіб на придбання і під забезпечення цією ж землею істотно обмежує коло потенційних платоспроможних позичальників», – заявив він.

«Якщо ми кажемо, що видаємо кредит фізособі, то ми приймаємо до розрахунку платоспроможності саме фактичні доходи цієї фізичної особи. І якщо директор агроформування виступає найманим працівником, ми можемо приймати до розрахунку платоспроможності його доходи. Але якщо ФОП отримує доходи від підприємницької діяльності, то при його фінансуванні як фізичної особи ми такі доходи не зовсім враховуємо. Перша хвиля цього кредитування містить певні обмеження. І ми виважено дивимося на продукти, які будемо реалізовувати для клієнтів-фізосіб», – каже пан Годун.