Зокрема такі пояснення надали в НБУ.

Зазначимо, за даними Держстату, у червні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 21,5% (із 18% у травні). У місячному вимірі ціни зросли на 3,1%.

Інфляційні очікування більшості економічних агентів погіршуються, що створює додатковий ціновий тиск, пояснюють у регуляторі. Фіксація офіційного курсу гривні до долара США та тарифів на газ і тепло, а також часткове налагодження поставок продукції стримували зростання цін.

Темпи зростання цін на оброблені продовольчі товари зросли до 21,5% у річному вимірі унаслідок збільшення виробничих витрат бізнесу, зокрема на енергоносії та логістику. Так, пришвидшилося подорожчання м’ясних та рибних продуктів, масла, маргарину, борошняних виробів та безалкогольних напоїв. Натомість сповільнилося зростання цін на соняшникову олію через ефекти бази порівняння та більшу пропозицію з огляду на обмежені можливості експорту продукції.

Подорожчання непродовольчих товарів пришвидшилося до 9,2% у річному вимірі. Це пояснюється зростанням витрат на логістику та підвищеним попитом на ці товари, у тому числі з огляду на поступове повернення громадян до своїх місць проживання.

«Так, пришвидшилося подорожчання товарів для дому, зокрема посуду, меблів та побутової техніки, а також електроніки, автомобілів, фармацевтичних товарів та товарів для особистого догляду. Повільніше знижувалися ціни на одяг та взуття. Швидшими темпами зростала й вартість послуг (на 14,3% р/р). Під впливом підвищеного попиту у відносно безпечних регіонах надалі збільшувалася вартість оренди житла. Дорожчали також послуги, пов'язані з ремонтом житла, через дефіцит деяких витратних матеріалів та робочої сили», — розповіли у Нацбанку.

Унаслідок збільшення цін на паливо зросла вартість послуг таксі. Швидше дорожчали й медичні послуги, а також послуги салонів краси, кінотеатрів, спортивних установ та закладів громадського харчування. Натомість нижчими темпами зростала вартість послуг готелів та пансіонатів через відсутність туристичного сезону цього року.

Подорожчання сирих продуктів харчування значно пришвидшилося (до 36,1% у річному вимірі). 

«Суттєво подорожчали гречка, рис та інші крупи через вичерпання запасів та скорочення постачань. Пришвидшилося зростання цін на сіль через дефіцит на внутрішньому ринку внаслідок припинення діяльності, а пізніше – руйнування основного видобувного підприємства в Україні. Через порушення ланцюгів постачання та вищу вартість енергоносіїв швидше зростали ціни на овочі, фрукти та ягоди», — йдеться на сайті регулятора.

Збільшення експорту та внутрішнього попиту призвело до прискорення подорожчання цукру. Поступове пожвавлення експорту також вплинуло на сповільнення темпів падіння цін на яйця та пришвидшення зростання цін на курятину та молоко. Через скорочення пропозиції зі східних та центральних областей швидшими темпами дорожчала й свинина.

Зростання адміністративно-регульованих цін прискорилося (до 14,8% у річному вимірі). Вагомий внесок у зростання цін у відповідній категорії товарів мало подорожчання алкогольних напоїв через розширення попиту внаслідок послаблення обмежень на продаж алкоголю в різних регіонах України та звуження пропозиції.

«Останнє пов'язане з обмеженим імпортом, зростанням виробничих витрат внутрішніх виробників та дефіцитом тари. Також суттєво прискорилося збільшення вартості автомобільних транспортних послуг на тлі подорожчання пального. Натомість зростання тарифів на комунальні послуги сповільнилося», — додали в НБУ.

Темпи зростання вартості пального стрімко прискорилися (до 90,9% у річному вимірі). У регуляторі кажуть, що це насамперед пов'язано з високими цінами на нафту, дефіцитом пального та більшими витратами на логістику. Подальше прискорення споживчої інфляції свідчить про посилення інфляційного тиску через війну. Ризики пришвидшення інфляційних процесів і погіршення очікувань і надалі залишаються значними в умовах блокування росією портів, пошкодження транспортної інфраструктури та цілеспрямованого знищення підприємств і складів. 

Нагадаємо, цьогоріч інфляція стала найбільшою економічною проблемою, яка нервує виборців і змушує політиків кожної країни шукати нестандартні способи її приборкання. Центральні банки наввипередки підвищують облікові ставки, щоб зупинити зростання цін, але їхні необачні дії можуть «знекровити» світову економіку та викликати рецесію. Які країни вже потерпають від інфляції, дивіться в новій інфографіці FinClub.