Йдеться про те, що Верховна Рада на минулому тижні ухвалила за основу законопроєкт № 4475, яким передбачено проведення реструктуризації кредитів у іноземній валюті в обов’язковому порядку.

«У зв’язку з цим наводимо позицію Національного банку щодо недоцільності проведення обов'язкової (примусової) реструктуризації кредитів у іноземній валюті. Ми наголошуємо на тому, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників, збалансованих умовах», – зазначили в НБУ.

Механізм для проведення такої реструктуризації вже існує. По-перше, механізм реструктуризації боргу фізичної особи, що виник за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначений Кодексом з процедур банкрутства, уведеним у дію в жовтні 2019 року. Протягом п’яти років із дня введення в дію Кодексу – до 21 жовтня 2024 року – іпотечні кредити в іноземній валюті можуть бути реструктуризовані за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або за мировою угодою на законодавчо визначених умовах.

«У ході реструктуризації арбітром між боржником та кредитором є суд, який може оцінити обставини справи та становище позичальника. Такий підхід надає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих та збалансованих умовах», – наголосили в НБУ.

По-друге, банки розробили і пропонують валютним позичальникам власні програми добровільної реструктуризації валютної заборгованості. До 21 квітня 2021 року діє мораторій на стягнення майна за валютними кредитами. Мораторій був уведений у 2014 році для захисту валютних позичальників, які у зв’язку з кризою та різкою девальвацією не могли платити за кредитами. Банкам було заборонено звертати стягнення на майно громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

«Оскільки позичальники переважно так і не почали виконувати зобов’язання за такими кредитами, це створило ризики для стійкості фінансової системи. Ми вважаємо, що подовження дії мораторію на три роки, передбачене законопроєктом № 4475, знову законсервує, а не вирішить проблему валютних кредитів. До того ж це нівелює ефективність державних програм зі стимулювання розвитку іпотеки», – впевнені в НБУ.

НБУ підтримав запропоновані до Податкового кодексу зміни для звільнення від оподаткування прощених сум боргу та інших доходів, що виникають унаслідок реструктуризації кредитів у іноземній валюті. Ці норми передбачені законопроєктом № 4399, який Верховна Рада також прийняла за основу минулого тижня.

«Такий підхід сприятиме активнішій реструктуризації валютних кредитів. Загалом активний процес реструктуризації кредитів у іноземній валюті на ринкових умовах сприятиме очищенню портфелів банків від проблемних кредитів та відновленню іпотечного кредитування», – зазначили в НБУ.