Відповідні підходи до стрес-тестування банків затверджені рішенням НБУ від 30 квітня 2021 року № 177-рш «Про внесення змін до деяких розпорядчих актів Національного банку України», яке набрало чинності в день його ухвалення.

Стрес-тестування – це один із етапів оцінки стійкості банків, який цього року мають пройти 30 установ, на які припадає понад 93% активів банківської системи.

Національний банк відновлює стрес-тестування банків після обумовленої коронакризою річної перерви.

Стрес-тестування дасть змогу детально проаналізувати стан сектору після кризового 2020 року та визначити стійкість банків до можливих несприятливих подій у майбутньому. Стрес-тестування здійснюватиметься за базовим та несприятливим сценаріями. Прогнозний горизонт становитиме три роки.

«З огляду на те, що у 2020 році банки пройшли через кризові явища, припущення несприятливого сценарію НБУ для стрес-тестування є помірно негативними, проте достатніми, щоб оцінити стійкість банківського сектору до глибоких та затяжних криз. Зокрема, в перший рік несприятливого макроекономічного сценарію припускається зниження ВВП на 2,2%», – зазначено у повідомленні НБУ. В наступний рік ВВП знизиться на 1,7%, а потім зросте на 0,1%.

В базовому сценарії йдеться про зростання ВВП цьогоріч на 3,8%, а в наступні два роки – по 4%.

Несприятливий сценарій також передбачає девальвацію на 16,4% цього року.

Вже традиційно стрес-тест припускатиме реалізацію кредитного та ринкового (процентного й валютного) ризиків. Кредитний ризик оцінюватиметься індивідуально за значними позиками великим корпоративним боржникам, а за рештою позик – на груповій основі. За несприятливим сценарієм припускається, що близько 10-15% гривневих кредитів стануть непрацюючими.

Процентний ризик у несприятливому сценарії реалізується через зростання депозитних ставок та ринкових ставок дохідності за державними й муніципальними цінними паперами. Врахування в стрес-тестуванні негативного впливу макроумов на дохідність та відповідно вартість боргових цінних паперів є цьогорічною новацією в методології стрес-тестування. Це відповідає усталеним підходам до стрес-тестування в європейських країнах та методології МВФ.

Валютний ризик виникатиме в разі незбалансованості валютної позиції банків та через припущення про девальвацію гривні.

«Вплив на банки регуляторних змін, запланованих на найближчі три роки, у стрес-тестуванні оцінюватиметься окремо. Це дасть змогу своєчасно оцінити потенційні наслідки новацій для банків та уникнути подвійного врахування цього ефекту. За результатами стрес-тестування для банків буде визначено необхідний рівень достатності капіталу, що дасть змогу убезпечити його від порушення нормативних вимог та неплатоспроможності навіть за кризових умов», – зазначили в НБУ.

Якщо розрахований необхідний рівень достатності капіталу банку виявиться вищим, ніж фактичне значення показника, банку потрібно буде скласти програму капіталізації/реструктуризації. Виконання програми має забезпечити досягнення встановленого необхідного рівня достатності капіталу.

Стрес-тестування розпочнеться в травні. Інформація про результати оцінки стійкості для сектору загалом будуть оприлюднені восени, а в розрізі банків – наприкінці року.

З 2018 року Національний банк розпочав проведення оцінки стійкості банків, яка передбачає, зокрема, проведення стрес-тестування для окремо визначеного переліку банків. Під час стрес-тестування визначаються оціночні показники фінансової звітності банку (балансу та звіту про прибутки й збитки) та необхідний рівень капіталу на три роки після звітної дати за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями.