Про це заявив член НКЦПФР Юрій Бойко під час дискусії на тему «Накопичувальна пенсія - українська мрія чи реальність?».

«Перш за все, створення механізму гарантування вкладів в НПФ залежить від того, яку модель для себе вибере Україна, і саме вона буде правильною. Якщо дивитись на європейський та міжнародний досвід, то на всіх ринках працюють різні моделі. Однак, коли ми говоримо про гарантії, то на мою думку, тут доречніше розглядати систему ризиків. Вона є більш масштабною. Це комплекс заходів, починаючи як з системи функціонування інфраструктури, яка має забезпечити гарантії, так і самої форми гарантій, які між собою тісно пов’язані», - зазначив він.

Бойко зауважив, що якщо розглядати гарантії, то є три форми захисту від інвестиційного ризику:

– можна відмовитись від механізму гарантій, використовуючи для хеджування інструменти фінансового ринку, наприклад, обираючи варіанти деривативів;
– можна використовувати гарантії повернення, надані третіми особами, наприклад, сервіс-провайдерами недержавного пенсійного фонду, їх об’єднаннями чи використовувати інші форми колективної передачі ризиків;
– можна створити резервні фонди як у самому НПФ, так і на рівні компаній з управління активами.

Член НКЦПФР також навів приклад форм гарантій у світовій практиці:

– гарантія повернення капіталу (гарантія нульового доходу);
– гарантія фіксованої дохідності;
– інфляційно-орієнтована або індексно-орієнтована гарантія, яка забезпечує дохідність на рівні індексу споживчих цін або обраного бенчмарку;
– поточна (щорічна) номінальна гарантія;
– плаваюча гарантія.

Бойко зауважив, що гарантії безоплатними не бувають і кожен з цих видів гарантій має свою ціну. За них в кінцевому результаті розраховуються або платники податків (у випадку державних гарантій), або ж учасники системи ( у вигляді недоотриманої дохідності власних інвестицій). І чим більший обсяг покривається гарантією (внески, дохід, дохід на рівні бенчмарку тощо), тим вона дорожча.

«Щодо структури активів, то вже сьогодні для третього та в найближчій перспективі для другого рівнів пенсійного забезпечення передбачена чітка структура, куди саме можуть бути вкладенні пенсійні кошти. Це і банківські інструменти, і цінні папери тощо. Наразі проблема саме з фінансовими інструментами, бо єдиним придатним в поточній ситуації інструментом для вкладення пенсійних коштів є ОВДП. Саме над вирішенням цього питання працює НКЦПФР. Ми хочемо, щоб ринки капіталу отримали широкий спектр ефективних фінансових інструментів, які будуть використовуватися для формування якісного портфелю пенсійних інвестицій», - додав він.

Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що одним із пріоритетів Мінфіну є втілення пенсійної реформи в Україні.

«Ми хочемо впровадити дворівневе отримання пенсії. На першому рівні буде державна пенсія, а на другому - ми плануємо підключити приватні фонди. Але для початку реалізації цієї реформи ми повинні бути впевнені, що маємо можливість контролювати ці процеси та гарантувати ефективність даної системи», - відзначив він.

Марченко сподівається на початок пенсійної реформи у 2023-2024 роках.

Світовий банк дав поради щодо пенсійної реформи в Україні.

Мінфін ініціює створення системи гарантування пенсійних накопичень українців у рамках впровадження обов'язкових накопичувальних пенсій.

Недержавні (приватні) пенсійні фонди буде ліцензувати НКЦПФР.