Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Андрій Пишний був на засіданні. У своєму виступі він вказав на недостатню дієвість монетарної трансмісії, а також підкреслив, що дизайн внутрішньої боргової політики має бути погоджений з міжнародними партнерами.

З приводу міжнародної допомоги він висловив сподівання на готовність МВФ та інших парлтнерів надати Україні потрібні більше $30 млрд задля покриття дефіциту бюджету.

Пишний вважає, що обмеження НБУ на ринку під час війни цілком адекватні, як і облікова ставка на рівні 25%.

Також він вітає заяву Мінфіну про необхідність відмови від емісійного фінансування бюджету. «Але це залежить від наших міжнародних партнерів і їх підтримки», – заявив він.

Ситуацію із продажем облігацій НБУ Пишний поки не став коментувати, лише зазначив, що буде у ній «розбиратися».

На думку нового голови НБУ нинішній курс гривні, визначений регулятором, цілком адекватний і відповідає поточним економічним реаліям, курсові коливання ж, що відбуваються на ринку, спровоковані психологічним елементом. Натомість прогнозувати курс на майбутнє Пишний не став.

«Станом на 7 жовтня наші золотовалютні резерви вже більше 24 млрд доларів. За останній тиждень вони покращились навіть від початку жовтня», – заявив він.

Сценарій стрімкої відставки голови НБУ Кирила Шевченка подібний до звільнення попереднього очільника Нацбанку. Як і Яків Смолій, який в 2020 році звинуватив владну команду Володимира Зеленського у «систематичному політичному тиску», аналогічні викриття зараз зробив і Кирило Шевченко: начебто кримінальна справа проти нього була лише спробою здобути доступ до «друкарського верстата». Загроза масштабної емісії буде найгострішою і для нового голови НБУ – Андрія Пишного, який, як і попередник, також походить з державного банкінгу.