Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Підтримка МСБ як точка відновлення української економіки», проведеного «Фінансовим клубом».

«Це ризик банка і клієнта. Перекласти його на когось неможливо», – каже заступник голови правління ТАСкомбанку Олег Поляк. «Українські страхові компанії майже не працюють з цими ризиками. Більша частина їхніх портфелів підлягає перестрахуванню в міжнародних страхових групах, а вони воєнні ризики не перестраховують. А втримати їх на своїх балансах фактично неможливо», – сказав директор департаменту ризик-менеджменту малого бізнесу ПУМБ Роман Клименко.

Тому страховики уникають цих ризиків. «Ми багато зустрічей мали зі страховими компаніями, шукаючі цікавий продукт. Є високий ризик пошкодження або знищення предмета застави, але на ринку наразі відсутній інструмент повноцінного страхування воєнного ризику. Поява такого страхування матиме позитивний вплив на кредитування», – впевнений директор департаменту розвитку малого та мікробізнесу Банку Кредит Дніпро Павло Лихоманов.

Подібне страхування було б дуже дорогим. «Сума страхування буде дуже значною для клієнта. Якщо буде можливість підтримки міжнародних фінансових організацій, то це буде дуже цікаво, і навантаження на клієнта буде менше», – вважає директорка департаменту малого та середнього бізнесу банку «Глобус» Оксана Шульга.

На думку банкірів, цей напрямок все ж має розвиватися, бо воєнний ризик – один з ключових, які зараз заважають кредитуванню. «Має бути активна участь держави в домовленостях з міжнародними страховими групами, які можуть напрацювати якусь методологію перестрахування цих ризиків, – заявив Роман Клименко. – Першою ластівкою в контексті прийняття воєнних ризиків може бути формування пулу страхування вантажів через гуманітарний коридор. Він починає працювати, накопичується статистика, є політичні домовленості щодо розмінування біля берегів Румунії, Болгарії».

Покриття воєнних ризиків зараз фактично відбувається тільки в рамках державних портфельних гарантій та гарантій від міжнародних партнерів. «Ця ніша є незаповненою, і воєнні ризики на те і воєнні, що вони є досить високими і непередбачуваними. Пробуємо закривати програмами розподілу ризиків від міжнародних партнерів, за якими передбачається покриття заборгованості за кредитом в разі втрати забезпечення», – розповіла керівниця управління розробки інструментів для бізнесу Кредобанку Наталія Згоба.

За її словами, Кредобанк реалізує програму з Єврокомісією, яка покриває 90% ризиків, зокрема для бізнесів в ризикованих зонах, ближче до лінії фронту, ближче до зони окупації, до кордонів з росією та білоруссю. «За цією програмою видано більше 400 млн грн. І 80% видач були найбільш «ризикованим» клієнтам. Таким інструментом банк убезпечує себе від втрат через дефолт позичальника, а позичальник звільняється від боргу у випадку втрати бізнесу», – сказала вона.