Про це повідомили учасники ринку під час круглого столу «Законопроєкт про реструктуризацію валютної іпотеки: можливі ризики для банківської системи», організованого «Фінансовим клубом».

«Більшість тих, хто лобіював цей законопроєкт, розраховують не на примусову реструктуризацію, а на мораторій. На жаль, більшість цих людей вже звикли сім років не платити жодної копійки, їм складно згадати, що є борг, і розпочинати кожен місяць виконувати свої зобов’язання», – розповіла заступниця директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай.

Парламент 13 квітня ухвалив в цілому законопроєкт № 4475, який змушує кредиторів в обов’язковому порядку реструктуризовувати валютні іпотечні кредити фізичних осіб на невигідних для себе умовах.

ПУМБ впевнений, що це сформує нові неплатежі. «Позичальники із задоволенням підуть в реструктуризацію, тому що вона передбачає прощення різниці між сумою, яка реструктуризується, і сумою заборгованості одразу в момент реструктуризації. І тут якраз є проблема, оскільки подальше виконання зобов’язань позичальнику вже не треба. Йому дисконтували 50-60%, зменшили боргове навантаження і, в принципі, далі можна продовжувати нічого не робити», – констатував заступник директора департаменту проблемних активів ПУМБ Андрій Джура.

Не платити одразу після нової реструктуризації дозволяє новий мораторій: до пролонгованого на п’ять місяців мораторію буде додано трирічний мораторій після самої реструктуризації. «Законопроєкт забороняє звертати стягнення на будь-яке іпотечне майно протягом трьох років з початку дії закону», – наголосив старший юрист компанії Іnpraxi law Роман Кобець.

І жодних санкцій не буде. «Законопроєкти № 4475 і № 4398 дають маневр для зловживань з боку боржників. Якщо взяти законопроєкт 4475, то є умови примусової реструктуризації, але які наслідки невиконання цієї реструктуризації? Це мінімальна пеня. І все! Але при цьому діє мораторій», – каже Роман Кобець. Які у кредитора є інструменти захисту своїх прав, якщо боржник пішов на умови реструктуризації, виконував їх один-два місяці і раптово перестав платити? «А ніяких, тому що діє мораторій», – підкреслив юрист.

Саме постійне пролонгування мораторію відбило в позичальників будь-яке бажанням платити за кредитом. «Навряд чи позичальникам додасть мотивації звертатися за реструктуризацією продовження дії мораторію ще на п’ять місяців. Саме мораторій зараз є головною перешкодою для задіяння механізму реструктуризації. Адже він зовсім не стимулює позичальників звертатися до діалогу із кредитором», – розповіла старша економістка управління аналізу системних ризиків департаменту фінансової стабільності НБУ Альона Шмигель.

«Якщо проаналізувати норми, які ми бачимо, то це, шановне панство, не законопроєкт про реструктуризацію, це законопроєкт про «п’ять та ще один хід уникнення відповідальності», – зазначила начальниця управління розвитку процесів стягнення та контролінгу Альфа-Банку Олена Супрун. Вона пояснила, що коли банк розробив добровільне врегулювання боргу за Кодексом з процедур банкрутства, то «жодний клієнт не прийшов».

ФГВФО має досвід продажів із великими знижками. «ФГВФО, коли продавав іпотечні валютні кредити, виставляв всі кредити на індивідуальні торги. Позичальник або фінансовий поручитель не мали права ставати учасником аукціону, але на індивідуальному рівні можна було купити зобов’язання за 20% від номінальної вартості», – зазначила Ольга Білай.

Якщо брався кредит на умовні $100 тис. для купівлі двокімнатної квартири в 2007-2008 роках, то 20% з врахуванням курсової різниці, з урахуванням нарахування процентів, яке продовжувалося за кредитним договором, десь відповідало погашенню кредиту, отриманому за курсом 5,05 грн/$.

«І ви знаєте, добровільно викуплені були приблизно 24% кредитів на індивідуальних торгах, тобто кожен четвертий позичальник знайшов спосіб таким чином виконати своє зобов’язання. Інші кредити продавалися в пулах, ціни були значно знижені, середня ціна – 4-5% від номіналу», – сказала Ольга Білай.