Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Коли все буде cashless: як найближчим часом розвиватимуться безготівкові платежі в Україні», організованого «Фінансовим клубом».

«Емісійні бізнеси банкірів не в захваті від того, що відбулося. Наші продукти були сконструйовані із активним використанням кешбеку – і за дебетовими картками, і кредитними. Ми з дебетових карток вже прибрали кешбек», – повідомив заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

Хоча збільшення вартості обслуговування дебетових карток в банку уникнули. «Поки що ці продукти не будуть платними, але ми розуміємо, що, напевно, влітку наступного року, за наступної хвилі зниження інтерчейнджу, будемо для себе приймати рішення, чи вводити за дебетовими картками певну фіксовану плату за обслуговування – щомісячну або щорічну», – попередив Артур Муравицький.

Кредитних карток ці зміни не стосуються. «За кредитними картками ми поки що не змінювали правила гри. На сьогодні у нас діє, напевно, найбільший кешбек на ринку в абсолютному значенні – 777 грн, який ми клієнтам пропонуємо щомісячно отримувати за їхні витрати за кредитною карткою», – сказав він.

Голова Ради НАБУ Олена Коробкова пояснила, що інтерчейндж в більшості банків був «основним джерелом фінансування кешбеків». І в асоціації, і в НБУ виступали проти законодавчого регулювання комісії інтерчейндж. «Вдалося уникнути ухвалення відповідного закону», – сказала Олена Коробкова.

Спроби запровадити обмеження не припиняються. «Законопроєкт № 6348 стосується розміру комісійної винагороди за еквайринг і відповідальності за порушення граничного розміру. Лобі ритейлерів є в парламенті», – констатує Олена Коробкова.

«НБУ виступає проти різкого адміністративного зниження інтерчейнджу. Зниження, яке відбулося цього року, було трохи швидше, ніж зниження в 2018-2019 роках. Тому банкіри з не найбільших банків чи з тих, хто майже не займається еквайрингом, кажуть про те, що майже нічого не змінилося», – зазначив заступник голови НБУ Олексій Шабан.

«Банки останнім часом не розраховують на інтерчейндж, як на свої доходи. Вони діляться ним з клієнтами», – каже заступник голови правління Банку Форвард Андрій Прусов.

Не усі банки «ділилися» інтерчейнджем. «Я не погоджуюся, що два найбільші еквайери на ринку спрямовували інтерчейндж на кешбеки. Наскільки я знаю, в двох державних банках (ПриватБанк та Ощадбанк. – Ред.) програм кешбеків не було. А один із державних (Ощадбанк. – Ред.) за мою дебетну картку списує комісію за СМС-інформування. І я побоююся, що другий державний банк також це почне робити», – сказав Олексій Шабан. Таку поведінку він також пояснює тим, що «за дебетною карткою немає на чому більше заробити», тоді як «на кредиті є прострочка чи заробіток на портфелі».

Член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко впевнений, що банки будуть шукати нові інструменти заохочення клієнтів замість втрачених кешбеків. «Ми подивилися, як на це реагувала Європа. Є три інструменти. Перший – встановлення «кепів», тобто максимальної суми кешбеків, яка може бути виплачена клієнту протягом місяця. Другий інструмент – це зниження рівня кешбеків. І третій рівень – це перенесення кешбеків або їх збільшення на боці кредитних карток. Тобто там, де є додаткова маржа в банках за рахунок використання клієнтами кредитних коштів. Є ще четвертий інструмент – введення щомісячних комісій по картці», – розповів Олег Клименко.

ОТП Банк вже почав запроваджувати обмеження. «Ми залишалися одним з небагатьох банків, в якого не було «кепів». Ми зараз вводимо «кепи», тому що ситуація вимагає, щоб ми відреагували і забезпечили маржинальність продукту. Ми змінюємо систему лояльності за всіма нашими продуктами, але це зниження рівня кешбеків набагато менше, ніж загальне падіння рівня інтерчейнджу. Ми не вводимо додаткові комісії та не вводимо окремі правила гри для дебетних та кредитних карток. В принципі, для клієнтів залишаються ті правила гри, до яких вони вже звикли», – сказав Олег Клименко.

Комісія інтерчейндж свого часу допомогла банкам, підтримала емісію карток та розвиток еквайрингу, допомогла з точки зору експертизи міжнародних платіжних систем, нагадав Андрій Прусов. «Кешбеки прийдуть у відповідність до розміру інтерчейнджу. Ми поки що не знижували, але в майбутньому кешбек залишиться більше інструментом для власників кредитних карток. Зі зниженням інтерчейнджу привабливість дебетних карток для банку близька до нуля», – зазначив Андрій Прусов.